Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Іськова Н.О.

Науковий керівник Британська Н.Н.

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ

Розвиток фінансової системи України в умовах глобалізації

З часів розбудови імперій до інформаційної революції середини ХХ століття та по сьогоднішній день у світі відбувається все більш глибокий розвиток глобалізаційних процесів у всіх сферах життя суспільства. Традиційно економічна інтеграція передбачає економічну відкритість держав та їх співробітництво. Такий ефект досягається завдяки відкритості національних ринків та лібералізації міжнародної економічної діяльності, що супроводжується обмеженням політики протекціонізму та впровадженням вільної світової торгівлі. Поступово можуть формуватися великі міждержавні об'єднання, створюючи сприятливі умови для розвитку економічних зв'язків між країнами-учасницями. Прикладом такої глибокої інтеграції є Європейське Співтовариство.

Перспективи економічного розвитку кожної країни залежать від її ресурсного потенціалу. Важливе місце в ньому належить фінансовим ресурсам. На даний час визначення сутності і складу фінансових ресурсів засновано переважно на розширеному їх трактуванні, що створює ілюзію наявності начебто досить значного фінансового потенціалу.

Що відбувається насправді? Насправді, провідну роль у мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів відіграють банківська система та ринок цінних паперів. На даний час в Україні банківська система не є досконалою, не підтриманою державою та суспільством, а фондовий ринок знаходиться на початковій стадії свого розвитку. На фоні становлення потужного світового фінансового ринку Україна намагається створити відповідну фінансову систему, що відповідає світовим стандартам. Натомість, створюється «ілюзія» дієвого фінансового ринку, сповненого фінансовими ресурсами, що неодмінно призведе до ще більшого поглиблення національної фінансової кризи та боргового тягаря, який доведеться сплачувати майбутнім поколінням.

Реалії сучасного світу вимагають найскорішої інтеграції вітчизняної економічної системи, в тому числі її фінансової складової, до міжнародної економіки. Без цього не є можливими ані повноцінний розвиток національного виробництва, ані задоволення потреб вітчизняних споживачів на належному рівні. Світовий глобалізаційний потік створює все більш взаємонаближеність світових держав, але разом з тим створюється все більша й більша їх взаємозалежність.

На жаль, внаслідок повільного економічного реформування Україна перебуває на узбіччі світових фінансових потоків. Тому, враховуючи специфічність впливу фінансової глобалізації на розвиток української економіки, можна визначити напрями, в яких такий вплив є найбільш вагомим: а) інтеграція України до міжнародних торгівельних відносин; б) взаємини з міжнародними фінансово-кредитними установами; в) інтеграція до світового фінансового ринку, залучення в Україну іноземних інвестицій та співпраця з іноземними партнерами.

Щодо кількісних показників зазначених критеріїв, то їх аналіз дозволяє зробити висновок про досить високий рівень торгівельної відкритості України, але в той же час надзвичайно низькі темпи інтеграції до світового фінансового ринку.

Для української фінансової системи світова економічна глобалізація є двостороннім явищем. З одного боку, вона є поштовхом для реформаційних зрушень у побудові ринкової економіки та інтеграції у світові економічні співтовариства. З іншого боку, слабо розвинута економічна система, нестабільна політична ситуація, низькі соціальні стандарти та гарантії, слабка нормативна база сприяють залежності України від більш розвинутих держав.

У фінансовому секторі варто відокремити небезпеку глобальних фінансових криз та небезпеку підриву суверенітету країн з невисоким рівнем розвитку через боргову та іншу фінансову залежність. При цьому рівень цієї небезпеки є тим більшим, чим нижчим є економічний розвиток країни у порівнянні із розвитком провідних держав світу.

Отже, фінансова глобалізація на певному етапі свого розвитку призводить до підвищеної нестабільності національного фінансового ринку внаслідок тісної інтеграції країни до світової економіки. Така фінансова нестабільність в першу чергу пов’язана із підвищеною мобільністю капіталів, режимом плаваючих обмінних курсів та фінансовою лібералізацією, що стало наслідком втілюваної більшістю країн світу політики у сферах макроекономіки, фінансового регулювання, оподаткування, тощо. Однак в процесі подальшого розвитку глобалізації світовий фінансовий простір стає дедалі більш однорідним.

Україна потребує негайного реформування фінансової системи в напрямку становлення ринкових відносин та міжнародним стандартам. Підтримання національної валюти, розширення виробництва та покращення умов праці для висококваліфікованих працівників. Щоб утримати та підняти свої світові позиції, наша держава потребує сильного керівного апарату, узгоджених політичних сил, правової бази, спрямованої на підтримку національного виробника, становлення розвинутого фондового ринку й фінансового сектору в цілому.

Література:

1. Білоус О.Г., Мацейко Ю.М. Глобальна перспектива і сталий розвиток. - К.: МАУП, 2005. - 492 с.

2. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. - К.: ІСЕМВ НАНУ, КНЕУ, 2003. - 357 с.

3. Плотніков О.В. Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004. - 252 с.

4. Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. – К.: Либідь, 2003. - 784 с.