Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Ващенко Т.А.

Науковий керівник Британська Н.Н.

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ

Недержавне пенсійне страхування та перспективи його запровадження

Страхування життя – це попередження, захист, безпека Вас і Вашої родини. Це не марна трата коштів; це – вкладення в нову якість життя, у впевненість, що накопичені кошти принесуть Вам достаток у майбутньому.

Накопичувальне страхування життя поділяється на змішане страхування життя і пенсійне страхування.

Змішане страхування життя, передбачає, що виплата капіталу, накопиченого у Страховій компанії, здійснюється по дожиттю Застрахованої особи до кінця терміну дії договору страхування або при настанні страхової події, передбаченої договором страхування (нещасний випадок або смерть).

Пенсійне страхування передбачає, що основні виплати страхового забезпечення здійснюються при досягненні Застрахованою особою пенсійного віку, визначеного законодавством.

Якщо договором страхування визначено, що Страхова компанія (Страховик) зобов'язана виплачувати страхове забезпечення після досягнення Застрахованою особою пенсійного віку, то такі виплати набувають значення пенсії (ануїтету, ренти). Такі щомісячні послідовні періодичні виплати покликані доповнювати Державне пенсійне забезпечення і називаються недержавною додатковою пенсією.

В Україні історично склалася однорівнева схема пенсійного страхування, яка базується на солідарності поколінь і має суттєві недоліки, серед яких: соціальна несправедливість, низькі пенсії, виключно солідарне фінансування пенсійних виплат. До цих пір наші співгромадяни продовжують сподіватися, що саме держава зможе дати їм гідне пенсійне забезпечення. На жаль, це порожні надії. В умовах демографічної ситуації, що склалася, державна солідарна пенсійна система не може функціонувати ефективно. Прийшов час, коли кожний повинен піклуватися про себе самостійно, як це роблять в зарубіжних країнах.

Темпи старіння населення створюють маловтішну перспективу. Так, на 01.01.2004 р. кількість пенсіонерів складала 30,2% від загальної чисельності населення країни (на 01.01.1987 р. — 23,6%). Співвідношення чисельності пенсіонерів до чисельності платників внесків до Державного пенсійного фонду України складає зараз близько 40%, а через 40-50 років, за прогнозами фахівців, воно дорівнюватиме 80%. Сьогодні в Україні середній розмір пенсій складає 31% від офіційної зарплати.

За прогнозами фахівців, в найближчі 30 років частина світового населення у віці до 60 років збільшиться майже удвічі. В Україні ситуація нітрохи не краще. За даними Пенсійного фонду, сьогодні в Україні 13 млн. 300 тис. пенсіонерів при загальній чисельності населення 46 млн. 741 тис. чоловік, яке продовжує зменшуватися.

Виходить, що сьогодні на одного платника внесків у Пенсійний фонд доводиться майже 0,8 пенсіонера, тобто 10 працівників забезпечують 8 пенсіонерів. Це дуже високе навантаження, яке неминуче веде до недостатку в Пенсійного фонду власних засобів для виплати пенсій. Дефіцит засобів Пенсійного фонду покривається за рахунок Державного бюджету, який, як відомо, теж дефіцитний.

Але основні проблеми почнуться з 2010 року, коли пенсійного віку досягнуть жінки, а потім (ще через 5 років) і чоловіки 1948-1952 г. р. В 2040 році в Україні, по оцінкам експертів, на 1 000 працюючі буде 1 200 пенсіонерів, тобто демографічні прогнози в нас ще менш втішливі, чім в країнах Європи й США.

Діюча пенсійна система не має сил розв'язати й ряд гострих проблем соціального характеру, а саме: дуже низький середній розмір виплачуваних пенсій, який до того ж мало залежить від виробничого стажу й суми сплачених трудових внесків; соціальна нерівність людей із середнім по країні рівнем пенсії підсилюється нарахуванням окремим категоріям громадян пільгових пенсій; складність процедури призначення й перерахунку пенсій.

В Україні пенсійна реформа проводиться з метою переходу з єдиної солідарної (розподільної) державної пенсійної системи на трьохрівневу пенсійну систему: солідарна (розподільна) система загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення; накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення; система недержавного пенсійного забезпечення (добровільна накопичувальна система).

Впровадження цієї системи допоможе підвищити рівень пенсій за рахунок одержання інвестиційного доходу, забезпечить залежність розміру пенсії від пенсійних внесків роботодавців і найманих робітників, а також зм'якшить негативні економічні й соціальні наслідки старіння населення.

Отже, кожна людина має зробити для себе висновки, що молодість –це є засіб забезпечити своє майбутнє! Нова пенсійна система, особливо її накопичувальна частина, спрямована на виховання економічної самостійності та відповідальності громадян за стан особистого матеріального добробуту після виходу на пенсію. Це повинно змусити людей уже сьогодні замислитися над тим, що вони отримають по завершенні своє трудової діяльності, підвищити їх зацікавленість у контролі за належною сплатою роботодавцями страхових коштів до Пенсійного фонду.

Література:

1. Юровский Б.С. Пенсии государственные и негосударственные: на что можно рассчитывать. – Харьков: Консульт, 2006. – 205 с.

2. Пенсионная реформа: хуже не будет? / Е. Азарова //Хозяйство и право. - 2001. - №10. – 54 с.

3. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики / Пер. с англ. - М.: Издательство ''Весь мир'', 2004. - 206 с.

4. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України 2003, №47-48.