Сидорчук Оксана Юріївна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Самостійна зайнятість населення як складова трансформаційної економіки України

Зростання самостійної зайнятості населення, на сучасному етапі розвитку суспільства, є проявом економічних змін. Завдяки такій формі зайнятості населення може швидше реагувати та пристосовуватися до перемін, що відбуваються в період трансформації економіки країни.

Самостійна зайнятість населення постійно присутня в системі національної економіки. Масштаби її розповсюдження, роль та місце в економічному житті країни може змінюватися від мінімального до вельми істотного в різних умовах і в різні періоди часу. Її дуже часто визначають як форму підприємництва. В сучасній вітчизняній та закордонній економічній літературі подається безліч визначень підприємництва, з яких виходить, що, - це самостійна економічна діяльність громадян, заснована на використанні власних ідей, робочої сили і засобів виробництва [1,c.37]. Головне в цій діяльності – це уміння й бажання впроваджувати нові види товарів, передові технології та сучасні форми організації бізнесу.

Завдяки розвитку самостійної зайнятості, особливо в умовах трансформаційної економіки, створюються додаткові робочі місця для себе, членів сім`ї та інших осіб, з`являється можливість проявити власну ініціативу й отримати доходи. Така форма зайнятості: - не потребує державних капітальних вкладень; - має мобільну організаційну структуру; - базується на сильній мотивації праці; - орієнтується на потреби споживача й оперативно задовольняє їх.

До сучасного виду самозайнятості (підприємництва), що виник в умовах трансформації суспільства в глобальне інформаційне, відносять надання ділових послуг, купівлю – продаж через мережу Інтернет та Он – лайнові послуги. За даними компанії Miniwatts Marketing Group, за останні сім років сектор інтернет – послуг в Україні виріс у 25 разів і користується ним тепер приблизно кожен десятий українець [3,с.24]. Глобальна мережа Інтернет надає необмежені можливості для здійснення електронної економічної діяльності, а це означає, що бізнес – процеси здійснюються миттєво у будь – якій точці простору. Нова віртуальна організаційна форма бізнесу виникла як необхідність забезпечення конкуренції за обмежених ресурсів та фінансів з метою якнайшвидшої реалізації запитів клієнтів при введені нових технологічних інфраструктур.

Перевагами такої форми зайнятості є:

1) скорочення часу й розміру стартового капіталу для відкриття власної справи;

2) усунення впливу географічного фактора, можливість залучення фахівців високого рівня незалежно від їх місця проживання;

3) підвищення продуктивності праці;

4) економія витрат на приміщення, транспорт;

5) застосування гнучкої організації роботи;

6) швидкість виконання замовлення;

7) зниження бар`єрів виходу на нові ринки [2,c.221].

Самостійна зайнятість є актуальною для осіб, яким властиві такі риси, як активність, ініціативність, наполегливість, готовність до ризику та ін. Однак розвиток підприємництва в нашій країні ускладнюється нестабільністю законодавства й податкової системи.

Необхідно звернути увагу і на те, що самостійна зайнятість населення може мати і негативні прояви, а саме: неорганізований, некерований характер, що може спричиняти ряд диспропорцій. Крім того, цей вид зайнятості може мати неофіційний характер, не обліковуватися і не оподатковуватися. Все це свідчить про недостатню регулюючу функцію держави, недосконалість, пасивність політики зайнятості. Тому необхідно надавати процесу самостійної зайнятості відкриту, організовану, регульовану форму.

На сьогодні, самостійна зайнятість динамічно розвиватися без підтримки держави не може. Діяльність держави в даному напрямі повинна бути спрямована на:

- фінансову підтримку (надання кредитів із низькою ставкою відсотка й пільговими умовами погашення);

- навчання основам підприємництва та підвищення кваліфікації всіх охочих, особливо молоді, безробітних і економічно неактивних груп населення;

- надання юридичних консультацій по відкриттю власної справи, складанню бізнес – планів;

- оснащення технічною допомогою (проектні послуги);

- надання безкоштовної економічної інформації;

- забезпечення допомоги в інноваційній діяльності тощо.

Таким чином, розвиток самостійної зайнятості, малого та середнього бізнесу повинен бути одним із головних пріоритетів держави, оскільки в умовах трансформації економіки, забезпечує гідний рівень добробуту населення.

Список використаних джерел:

1. Бобиль В. Розвиток малого та середнього підприємництва як складова соціально – економічної стабільності сучасної України // Україна: аспекти праці. – 2008. - №3. – С. 35 – 38.

2. Гнибіденко І. Ф. Соціально – економічні проблеми зайнятості і соціального захисту населення у різних секторах економіки України, - Київ: Видавництво “Соцінформ”, 2002. – 327 с.

3. Кремень Т. Связаные одной сетью // Корреспондент. – 2008. - №1. – С.24 – 27.