Економічні науки: 10. Економіка підприємства

Святенко Р.А.

Науковий керівник Хачатрян В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Конкурентноздатність вітчизняних підприємств зі вступом до СОТ

Конкурентні переваги XXI століття визначаються високим рівнем технологічного розвитку, фінансовою могутністю, комплексністю інфраструктури.

На перший план виступає здатність національної економіки виробляти й споживати нові товари і послуги в умовах жорсткої конкуренції. При цьому головним результатом такої жорсткої конкуренції повинні бути: адаптація підприємств–лідерів до нових умов світового ринку і зберігання їхніх лідерських позицій всередині країни. Для цього необхідна програма державної підтримки вітчизняних експортерів.

Домінування в економічній політиці інтересів олігархій та монополій, що опираються на сировинний потенціал, має суто кон’юнктурний характер і суперечить стратегічним цілям розвитку країни. Закономірність в тому, що чим більше ефективно працюючих на ринку, конкурентоспроможних малих і середніх підприємств у промисловості, будівництві й інноваційній сфері, то більший внесок цього сектора у ВВП і вищі темпи економічного розвитку сфери. Необхідно провести структурну революцію на користь виробничо-інноваційного сектора малого та середнього підприємництва й докорінної модернізації економіки.

Банківський сектор і страхування в нашій країні ще сильно відстають від рівня своїх закордонних аналогів і потреб. За можливостями роботи з малими підприємствами та освоєними фінансовими технологіями закордонні банки значно перевищують українські. З приходом закордонних банків на український фінансовий ринок вітчизняні банки можуть бути суттєво витіснені. Закордонні банки стануть контролювати не лише зовнішні, але й внутрішні платежі. Якщо заздалегідь не запровадити обмежень із вивозу капіталу, це може спричинити подальший відтік значних коштів за кордон. В той же час закордонні кредитні організації можуть принести не лише нові технології, але й своєю конкуренцією стимулювати процес модернізації українських банків.

Наша країна не може розвиватися як закрита система окремо від зовнішнього світу. Ігнорувати процес глобалізації неможливо. Вступ до СОТ – це перехід української економіки до нового статусу, що дає додаткові інструменти для захисту своїх інтересів. В тарифному захисті автомобілебудування й авіабудування, сільського господарства, легкої і харчової промисловості, суднобудування, ринку цінних паперів, банківського сектора необхідний прагматичний підхід. Необхідно захищати ці сектори економіки, але на зрозумілих.

Для виробників потенційні вигоди будуть пов’язані з отриманням полегшеного доступу до світових ринків товарів, послуг, капіталів, міжнародно-визнаних прав для захисту національних економічних інтересів на цих ринках. Відбудеться зниження комерційних ризиків — внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, а також зменшення транспортних витрат – внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості української продукції і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності українських компаній.

Головною умовою національної конкурентноздатності є виробництво товарів і послуг, що відповідають вимогам світових ринків при одночасному підвищенні реальних доходів населення та забезпеченні зростання ефективності виробництва на основі використання нових технологій. Сьогодні у конкурентній боротьбі виграє той, хто не тільки швидше і якісніше робить нові знання і технології, а і швидко може втілювати їх у конкретний продукт та виходити з ним на світовий ринок за меншу вартість, підтримуючи свою конкурентоспроможність.

При вивченні конкурентоспроможності важливо враховувати гнучкість і маневреність економіки, її здатність швидко реагувати на не передбачувані зміни у світовому господарстві, виявляти і використовувати нові можливості у світовому господарстві, створювати нові плацдарми для експансії. Гнучкість і маневреність пов'язані з переорієнтацією, переобладнанням. Перекваліфікацією, прискоренням морального старіння техніки, технології, списанням безперспективних витрат. Висока ж пристосованість дає змогу захоплювати важливі ринки, збільшувати масштаби операцій, перекривати витрати тощо.

Країни з центральною керованою економікою, до яких нещодавно належала Україна, свідомо захищали свої національні економіки від процесів інтеграції в структуру глобального світового ринку. Світова практика показала, що економічний розвиток, орієнтований на зовнішній попит, є об'єктивно необхідним, оскільки підприємства і галузі відкритої національної економіки задля виготовлення якісної продукції мають природну потребу в придбанні передових технологій на світовому ринку. А домогтися технічного переоснащення можливо тільки за умов достатнього надходження в країну експортної валютної виручки. Розширення обсягів торгівлі буде стимулювати світовий розвиток на користь кожному. Споживачам буде надано більш широкий вибір продукції. Конкуренція між імпортованими товарами та товарами місцевого виробництва призведе до зниження цін і підвищення якості.

Література:

1. Осика С.Г., П’ятницькій В.Т. Світова організація торгівлі / 3-є видання, перероблене і доповнене. - К.: "К.І.С.", 2008. - 514 с.

2. Осика С., П’ятницький В. Світова організація торгівлі – відкриті двері на шляху інтеграції України у світовий економічний простір // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 1999. – №3. – С. 84.