Земелєва Т.С.

Науковий керівник: к.е.н., професор Рассулова Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Основні проблемні аспекти нормування праці бухгалтерів в сучасних умовах

Ринкові відносини характеризуються конкуренцією на ринку, і тому успіх в конкурентній боротьбі належить підприємствам з мінімальними витратами виробництва, а одним з головних засобів забезпечення економічної стабільності підприємств в умовах ринкових відносин є скорочення трудових витрат та інших витрат виробництва, що й досягається шляхом нормування праці та його вдосконалення.

Дослідженню питань нормування праціз присвячені наукові праці багатьох зарубіжних і вітчизняних авторів, таких як: Генкіна Б., Петроченко Чумаченко М., Амоша О., Прокопенко М., Дзюба С., Семенов Г., Меліхов А., Вітвицький В., Єськов О., Потемкін Л., Блажиєвська Г., Криворучко О. та ін.

Метою даної статті є систематизація інформації про основні особливості нормування праці бухгалтерів, її значення в ефективності діяльності підприємства в Україні, а також про проблеми та недоліки, з якими сьогодні стикаються підприємства при розрахунку нормативів праці.

Згідно з Кодексом законів України про працю норми працi – це норми виробiтку, часу, обслуговування, чисельності, які встановлюються для працiвникiв вiдповiдно до досягнутого рiвня технiки, технологiї, органiзацiї виробництва i працi.

Проблеми нормування праці бухгалтерів, і підприємства в цілому, в останні роки об'єктивно висунулися на перший план і є одним з важливих елементів системи управління персоналом організації. Пов'язано це, перш за все, з необхідністю підвищення ефективності використання трудового потенціалу працівників, оптимізації їх чисельного та професійного складу та сучасного коригуванням вимог до персоналу, виходячи з умов ринку. Крім того, застосування норм праці веде до економного використання робочого часу, що, в свою чергу, впливає на антізатратний характер діяльності підприємства і, звичайно, на зростання прибутку.

В сучасних умовах нормування праці має велике значення в економіці підприємства. Науково обгрунтовані норми праці дозволяють оцінити результати трудової діяльності кожного бухгалтера та порівняти їх результати, а також, правильно відображаючи конкретні умови, забезпечують підвищення продуктивності праці. Однак, якщо норми праці занижені, вони можуть породити благодушність або песимізм, що негативно позначиться на результатах продуктивності, якщо ж норми завищені, вони нездійсненні. Наслідком обох випадків є гальмування зростання продуктивності праці бухгалтерів.

Планування діяльності бухгалтерів повинно вдосконалюватися, але для цього необхідно точно знати величину всіх елементів процесу бухгалтерського обліку і мати надійний інструмент для їх виміру. Таким інструментом може бути тільки норма праці, об’єктивно визначає необхідні витрати на виробництво продукції (або роботи) для конкретних умов. Отже, раціональне ведення бухгалтерського обліку неможливо без норм праці.

Сьогодні досить часто ми стикаємося з тим, що за схожих видів діяльності, розташування виробничих і офісних приміщень тощо у різних суб’єктів господарювання недержавного сектора працює неоднакова кількість бухгалтерів. А от порівнюючи, наприклад, чисельність працюючих у держорганах, державних і комунальних підприємствах, побачимо, що вона по всій Україні мало відрізняється.

Дійсно, роботодавець в праві визначати це питання самостійно. В ст. 64 ГКУ, який набув чинності з 1 січня 2004 року, сказано, що функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис [1]. Тобто ніхто не в праві висунути підприємству претензії, щодо кількості його працівників. Тому кожному працівнику важливо знати, а від чого саме залежить кількість працюючих бухгалтерів.

На сьогоднішній день, єдиним документом, який регламентує нормування праці бухгалтера, є „Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку”, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003 р. № 269 [2]. Однак, аналіз публікацій показує, що методика розрахунку чисельності бухгалтерів, викладена в нормативах, потребує доопрацювання, оскільки:

1.Нормативна чисельність працівників, розраховується виключно для бухгалтерського обліку, а час, що витрачається на податковий облік бухгалтерією - не враховано.

2.Нормативи не враховують час, що витрачається бухгалтером на ознайомлення зі змінами в нормативно-правовому законодавстві.

3.Норми часу розраховані на певний (високий) кваліфікаційний рівень підготовки фахівця, хоча будь-які норми повинні розраховуватися, спираючись на усереднені (зважені) показники.

Крім того, затверджені раніше в складі типових штатів нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку застаріли і не відповідають сучасному обсягу та формам роботи бухгалтерського апарату. З одного боку, через децентралізацію служб постачання і збуту (зі збільшенням числа постачальників матеріально-сировинних ресурсів і числа замовників готової продукції), а також через ускладнення податкового обліку передбачається збільшення чисельності бухгалтерів; з іншого боку, оснащення бухгалтерій автоматизованими системами ведення бухгалтерського обліку передбачає стримування зростання їх чисельності.

В розвинених західних країнах широкомасштабні дослідження з нормування праці були розпочаті ще в 40-і роки ХХ століття і продовжуються зараз, а їх результати ефективно впроваджуються в діяльність підприємства.

Відомо, що Україну вже визнано міжнародним співтовариством як країну з ринковою економікою. Таким чином, доцільним є використання досвіду у галузі нормування країн з розвиненою ринковою економікою.

Останніми роками в Україні активізувалися роботи в галузі нормування праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.03 №356 затверджено «Програму створення і постійного оновлення національної нормативної бази по праці і професійній класифікації на 2004-2007 роки» [3]. Згідно цієї програми у 2006-2007 роках було розроблено ряд міжгалузевих норм праці, затверджені зміни до класифікатора професій, випущені деякі довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників. І це тільки перші кроки на шляху пошуку відповідних форм і методів впливу на стан нормування праці на всіх рівнях управління економікою країни.

З огляду на соціальне значення нормування праці в бухгалтерії, економісти в нашій країні при встановленні норм праці посилаються на суспільно нормальні умови праці, що забезпечують середню інтенсивність праці та збереження основної продуктивної сили нашого суспільства – праці людей. Вважається, що встановлені норми праці повинні виконуватися кожним кваліфікованим бухгалтером без будь-якої шкоди його здоров’ю. Крім того, в основу визначення чисельності працівників закладено принцип, що людина не може виконати роботи більше, ніж на це стає її сил і здібностей, в т.ч. з врахуванням допомоги техніки.

Практично розрахунок чисельності бухгалтерів можна розглянути на прикладі ТОВ „Майстер”. Дане підприємство розташоване в м. Донецьк та займається виробництвом столярних виробів. Загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 275 чол.. при кількості самостійних структурних підрозділів 20 од.. Коефіцієнт, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, яка виконується на ПЕОМ – 1,10.

Розрахункові показники мають забезпечити відшукання оптимальних конкретних значень трудомісткості, чисельності тощо. Чинну систему норм, яку було розроблено в 1970-х роках, автори Сопко В., Завгородній В. поділяють на три групи:

1. Норми та показники, використовувані для впровадження поділу праці.

2. Норми та показники, використовувані для кооперування праці.

3. Норми та показники визначення чисельності облікового складу персоналу [4].

Однак, при розрахунку нормативної чисельності бухгалтерів у ТОВ „Майстер” використовують „Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку”, які розроблено залежно від трудомісткості типового складу виконуваних робіт та розраховано залежно від факторів, що мають найбільший вплив на їх величину.

Так, загальна нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку визначається за формулами (рівнянь регресії) з урахуванням двох факторів-аргументів (нормативостворюючих показників): загальної чисельності працюючих на підприємстві (згідно із штатним розкладом) і кількості самостійних структурних підрозділів (згідно організаційній структурі підприємства). Ця чисельність також коригується на коефіцієнт, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, що виконуються на персональних комп’ютерах:

Чн = К * Ч^х * N^y,

де Чн - чисельність працюючих на підприємстві, чол.;

N - кількість самостійних структурних підрозділів;

К - коефіцієнт регресії лінійного рівняння;

Х, у - коефіцієнти регресії степеневого рівняння.

Таким чином, нормативна чисельність (Н) бухгалтерів ТОВ „Майстер” визначається наступним чином:

Н = 5,195 х Чпр^0,333 * Nс.п.^0,166 * 1,10

Н = 5,195 х 275^0,333 * 20^0,166 х*1,10= 6, 27 (чол.)

Таким чином, при здійсненні розрахунку нормативної чисельності бухгалтерів згідно з нормативами часу на виконання окремих видів робіт відповідно до Нормативів № 269, кількість бухгалтерів ТОВ „Майстер” повинна складати шість осіб, однак, дане підприємство має у своєму складі сім виконавчих бухгалтерів, що говорить про необхідність перегляду існуючих норм з урахуванням нових умов праці.

За результатами відповідних розрахунків та аналізу нормативної чисельності працівників бухгалтерії у ТОВ „Майстер” пропонується проводити наступні заходи:

1.Скорочення чисельності працівників бухгалтерського обліку.

2. Встановлення доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт.

3. Поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців.

Отже, чим ефективніше використовується автоматизовані системи ведення бухгалтерського обліку, тим менше підприємству потрібно працівників для його ведення. Тому, підприємство має можливість значно знизити витрати на оплату праці, при одночасному забезпеченні своєчасного, повного та достовірного обліку господарських операцій. При цьому необхідно забезпечити відповідність показників організації праці працівників бухгалтерського обліку умов, передбачених нормативами чисельності бухгалтерів, у тому числі умові, що кожен фахівець виконує роботу на персональному комп’ютері із застосуванням відповідного програмного забезпечення.

Література:

1. Кодекс законів про працю № 322-VIII від 1.06. 1972 (із змінами і доповненнями).

2. Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку,затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003 року № 269.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.03 №356 «Програма створення і постійного оновлення національної нормативної бази з праці і професійної класифікації на 2004-2007 роки».

4. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 260 с.

5. Дзюба С.Г., Гайдай І.Ю. Напрямки використання міжнародного досвіду організації нормування і оплати праці в контексті глобалізації економіки// Наук. труди ДонНТУ, економічна серія. – 2004. - №87. - С.159-165.