Филологические
науки/ 1.Методика
преподавания языка и литературы
ст. викл. Біла А.В.
Східноєвропейського університету
економіки і менеджменту
ст. викл. Курпас Т.І.
Сьогодні суспільство все частіше називають інформаційним.
Широкого застосування набули інфо-комунікаційні технології, які відкривають
глобальні можливості, дозволяють змінити характер навчання з групового на
індивідуалізоване, користуватися віддаленими інформаційними та дидактичними
ресурсами.
До інфо-комунікаційних технологій, які дозволяють забезпечувати комунікативні потреби студентів належать:
інтернет, e-mail, електронні енциклопедії
і т.д. Використання цих технологій сприяє всебічному розвитку людини та
дозволяє студентам вибирати те, що вони хочуть вивчати, вибирати ті методи і
прийоми, які їм більше імпонують. Ці фактори позитивно впливають на психологію
особистості, індивід відчуває себе повноправним учасником акту спілкування.
Використання інфо-комунікаційних технологій дає багато можливостей і
викладачам: керувати навчанням більшої кількості студентів; застосовувати
більше дидактичного матеріалу; здійснювати цілеспрямований та більш ефективний
вплив на кожного студента; вести індивідуальний діалог з кожним студентом; оперативно
доповнювати, змінювати та вдосконалювати свій банк дидактичних матеріалів; знайомитися
з новими ідеями і методами педагогічної діяльності тощо [1].
Використання людиною інфо-комунікаційних технологій базується на такій
формі зв’язку як “людино-машинний діалог”, який імітує природнє спілкування
людей. Велику роль у цьому відіграє комп’ютер, за допомогою якого може бути
реалізований найважливіший дидактичний принцип індивідуалізації навчання, що
дозволяє використовувати цей технічний засіб не тільки для подання навчальної
інформації, а й для керування навчальною діяльністю студента. Комп’ютер може також використовуватися для розв’язання багатьох інших методичних і наукових завдань з
використанням Інтернету [2].
Знайомство з основами комунікації через інтернет можна провести в чотирьох
напрямках: інтернет як засіб отримання інформації; інтернет як засіб
спілкування; інтернет як засіб навчання; інтернет як засіб розваги. Це дозволяє
студентам розвивати рецептивні та продуктивні мовні вміння. Від формулювання
завдань залежить успіх використання інтернету.
У Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту було проведено дослідження
щодо ефективності використання інфо-комунікаційних технологій у викладанні
іноземних мов. Аналіз роботи студентів, які використовують інфо-комунікаційні
технології, дозволяє стверджувати, що лексичні знання,
інтелектуально-комунікативні вміння студентів покращились, а їх пасивний і
активний словники значно збільшилися. Ці
дані беззаперечно підтверджують ефективність використання сучасних засобів
передачі інформації.
Інфо-комунікаційні
технології, а особливо інтернет, створюють унікальну можливість для тих, хто
вивчає іноземні мови, користуватися автентичними текстами, слухати і
спілкуватися з носіями мови, тобто це сприяє виникненню природнього мовного
середовища. Таким чином досягається основна ціль – формування комунікативної
компетенції, яка передбачає формування здібності до міжкультурної взаємодії.
Ще однією
ефективною технологією навчання є використання мультимедійних засобів. Вони
дають можливість поряд із текстовою інформацією, яка презентується у різній
формі (сторінки книги, газетної статті, календарної сторінки), подавати на
екран різноманітну графіку (статичні зображення – кольорові малюнки,
фотографії, таблиці, схеми тощо; динамічні зображення – мультиплікація,
відеофрагменти) і звук (озвучені фрагменти текстів, коментар до малюнків чи
фотографій, музика, функціональні шуми і звуки).
Отже,
дослідивши вплив сучасних технічних засобів на ефективність засвоєння матеріалу
студентами під час вивчення іноземних мов, можна зробити висновок про нагальну
необхідність впровадження новітніх технічних засобів у процес навчання.
Література:
1. Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод
центр вищої освіти, 2004. – Спецвипуск. – 187с.
2.
Полат Е.С. Интернет на уроках
иностранного языка // ИЯШ 2007. - №3. – С. 17-19