Рух «Харе Крішна» в системі неорелігійних течій сучасної України

Костянтин Анатолійович Донченко

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Рух «Харе Крішна» в системі неорелігійних течій сучасної України

Із здобуттям незалежності колишні радянські республіки стали відкритими для діяльності нових релігійних течій. З «підпілля» вийшли чисельні релігійні об’єднання, як традиційні для даних територій (православ’я, уніатство), так і нетрадиційні ( наприклад східні релігії). Спираючись на Конституцію України, ст.35 п.1, згідно якої «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійнікульти і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність...», вони вільно розповсюджують своє вчення[1,С.9].

Особливого поширення на території колишнього СРСР набувають східні релігійно-філософські течії. Підгрунтям для їх поширення став, на нашу думку, менталітет людей, їх ідеалістичне уявлення про правильність цих напрямків. А з встановленням незалежності нашої держави діяльність східних культів стає відкритою для широкого загалу.

Однією з найбільш відомих східних релігійних течій є Міжнародне товариство Свідомості Крішни ( рос. – МОСК, анг. – ISKON), відоме під іншою назвою, поширеною в суспільстві – «Харе Крішна». Вона походить від повторення прихильниками руху мантри:

« Харе Крішна Харе Крішна

Харе Рама Харе Рама

Рама Рама Харе Харе».

Мантра складається з комбінації святих імен Крішна, Рама, Харе. Повторюючи їх, за уявленнями представників руху, можна досягти пробудження в людині чистої свідомості Бога, або ж «свідомості Крішни».

Основи філософського вчення ISKON знаходяться в індуїстській ведичній ідеї. Однак, існують кілька точок зору на «істинність» Харе Крішна. Перша – це офіційна думка релігійної течії. Згідно неї, своє коріння рух бере від справжнього ведичного індуїзму, який пройшов кілька етапів[2]. Вперше це знання було отримане від Брахми, одного з членів індуїстської божественної тріади. Він передав його своїм учням, які, в свою чергу, дослівно передавали його своїм наступникам. Так продовжувалося до XVI ст., коли з’являється Чайтанья – новий вчитель, нове втілення Крішни. Отримавши знання, які передавалися від Брахми, доповнивши їх, він знову направив індуїзм у «правильне русло». Новим етапом в історії руху стала діяльність Брапхупади. Він вважається засновником ISKON, який започаткував поширення вчення по всьому світу.

Друга точка зору відрізняється крайнім негативним сприйняттям даного віровчення. Серед її представників можна назвати О.Дворкіна, який критикує діяльність ISKON[3]. Згідно неї, Харе Крішна називають неоіндуїстською тоталітарною сектою деструктивного характеру. По суті, це цілий комплекс поглядів, які сформувалися під впливом ЗМІ, інших релігійних течій.

Третій погляд досить критичний, але не зводится до використання неперевірених джерел. Типовим представником є Моті Лал Пандіт, індолог, автор книг присвячених індуїзму і буддизму[4]. Вона визнає, що Харе Крішна бере початок від вчення Чайтаньї XVI ст. – так званого бенгальського індуїзму. Згідно цього погляду, рух не слід називати сектою. По відношенню до індуїстських релігійних течій не можна використовувати подібного терміну, оскільки кожний гуру індуїзму може створити свій напрям. Інша справа, що сам традиційний індуїзм Індії не визнає ці напрями як традиційні, признаючи їх лише за індуїстські. Навіть на батьківщині Крішни – де, згідно переказам, він народився – у Вріндавані, у традиційні індуїстські храми кришнаїтів не пускають. Причиною цього є те, що однією з основ індуїзму є варново-кастова система, яка не знайшла свого відображення в ISKON. У віровченні відкинуті також деякі інші уявлення традиційного індуїзму. Отже Харе Крішна розглядається традиційним індуїзмом як псевдоіндуїстська течія, розрахована на «західних» людей.

Сама філософія Харе Крішна заснована на бенгальському індуїзмі. Визнаючи традиційну трійку богів – Шиву, Вішну, Брахму – кришнаїти по іншому оцінють їх роль. Виділяється Вішну, який возвеличується над іншими і в свою чергу є одним із втілень Крішни – верховного божества, єдиного Господа. Тому прихильники Вішну називають себе «вайшнавами», визнаючи перевагу цього бога. Брахма і Шива, хоча й боги-засновники порядку, але все ж не всемогутні. Наприклад, Брахма вважається будівельником, творцем Всесвіту, своєрідним інженером, який діяв за «вказівкою зверху».

Крішна ж є всемогутнім, він керує всім у Всесвіті. Людина розглядається як один з етапів у процесі переродження. Людська душа переселяється, намагаючись досягти самого Крішни. Лише дотримуючись праведного способу життя можливо добитися успіху. Тут знаходить своє вираження ідея реінкарнації і досягнення вічного блаженства. В даному контексті доцільно розглянути деякі елементи космологічної системи руху, які пов’язані з ідеєю реінкарнації. Залежно від своїх вчинків, душа може переселятися на планети різних рівнів. Земля – серединна, нейтральна планета. Звідси для душі відкривається шлях на інші рівні. Планети, які духовно знаходяться нижче Землі – пекельні. Духовно вищі – райські. Саме туди потрібно прагнути потрапити. Зробити це можливо за допомогою переродження душі.

У своїй філософії ISKON визнає Веди, ведичну традицію як божественне знання. Але основним текстом вважається Бхагават-Гіта, в якій сконцентровано основи знання. Дана книга має кілька перекладів, однак кришнаїти використовують переклад Шріли Бракхупади з його коментарями.

Сама організація ISKON була заснована в 1966 році в м. Нью-Йорк Бхактіведантою Свамі Прабхупадою. Очолюючи рух до своєї смерті у 1977 році, Прабхупада зумів поширити його в багатьох країнах. В 1971 році прихильники Харе Крішна з’являються на території Радянського Союзу[5]. З плином часу помітно зростає кількість прихильників ISKON. Це безпосередньо стосується і України. На сьогодні в нашій країні діють кришнаїтські храми, проводяться свята і церемонії, створюються общини. Тому існує потреба в більш глибокому та детальному вивченні історії розвитку руху в Україні, аналізі його характеру, основних ідеологічних засад.

Список використаних джерел і літератури:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами, які вступили в силу з 1 січня 2006 року відповідно до Закону України «Пров несення змін до Конституції України» №2222-IV від 8 грудня 2004 року. Положення Закону України від 8 грудня 2004 року №2222-IV «Пров несення змін до Конституції України», що набувають чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році. – Харків: Парус, 2008. – 48 с.

2. Архів Костянтина Донченка. – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». - Інтерв'ю з Акінчана прія. – 6 арк.;

3. Дворкин А.Л. Общество сознания Кришны" // Дворкин А.Л. Сектоведение / Дворкин А.Л./ Сайт «Православная беседа» [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.pravbeseda.ru/library/index.php?page=book&id=917#13 .

4. Интрервью с Моти Лал Пандитом о «Международном обществе сознания Кришны» // Информационно – консультационный центр св.Иринея Лионского [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://iriney.ru/sects/krishna/006.htm .

5. Международное общество сознания Кришны // Википедия – свободная энциклопедия [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://ru.wikipedia.org/wiki/Международное_общество_сознания_Кришны .