Махова Н. В., Мельник К. Л.

Первомайський факультет Харківського державного університету харчування і торгівлі

 

СТУДЕНТСЬКИЙ СПОРТ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Фізичний розвиток, який тісно пов'язаний із здоров'ям, – це  процес, мета якого зміна і становлення природних морфологічних і функціональних властивостей організму людини протягом його життя Ті процеси, які є найнеобхіднішими саме у молодому організмі. Статистичні дані по вузах країни показують, що регулярно тренуються не тільки в спеціальний годинник у вузі, але і у вільний час, а також беруть участь в змаганнях 15 - 20% студентів. Це типові представники масового студентського спорту.

Відмічаючи  роль спорту в підготовці до життя і майбутньої професії, ймовірно, не можна обмежуватися тільки рішенням задач розвитку і вдосконалення різних функцій організму, а треба ще раз звернути увагу на підвищення психологічної підготовленості. Адже дуже часто молоді фахівці нарікають на те, що їх багато чому навчили за роки професійної підготовки в спеціальному навчальному закладі, тільки не навчили працювати з людьми, не озброїли психологічною впевненістю і стійкістю при керівництві колективом. Тому, слід особливо відзначити роль спорту у формуванні людей з сильною волею і твердим характером, що безпосередньо пов'язано з постійною необхідністю переносити різноманітну фізичну і психологічну напругу в різних життєвих ситуаціях.

Повсякденне навчання, залікові та екзаменаційні сесії з їх інтенсивним навантаженням, двічі протягом року, навчальні і виробничі практики – все  це вимагає від студентів не тільки старанності, але й гарного здоров'я та психофізичної підготовленості. Але біда ще і в тому, що молоді люди часто сподіваються на достатньо швидке природне відновлення молодого організму. Ця особливість і насправді діє, але не можна  нескінченно експлуатувати молодий організм, порушуючи елементарні правила режиму праці і відпочинку. Так, наприклад, до 60% студентів займається самопідготовкою до наступного навчального дня в пізні години доби, причому до 25% з них приступають до занять лише в 22 – 24 год.! Як наслідок у багатьох – порушення  режиму сну. У 87% студентів, що проживають в гуртожитках, відхід до сну затягується до 1 – 3 год. ночі. Звідси – вкрай  недостатня тривалість нічного сну. Сон в нормі від 7 до 8 год. спостерігається лише у 15% студентів. Крім того, має місце повна зневага до режиму харчування: без сніданку йдуть на заняття до 21%, близько 47% приймають гарячу їжу тільки двічі в день.

         Всі ці «варварські» перевантаження і «варварське» відношення до свого організму рано чи пізно дають про себе знати. Вони виявляються в зниженій працездатності вже в кінці семестру, коли необхідна найбільша мобілізація. А період іспитів – це  не просто перевірка знань, це перевірка працездатності всього організму молодої людини!

Значна частина студентів  заняття з навчальної дисципліни «Фізична культура» сприймає,  як активний відпочинок, як розрядку від одноманітної аудиторної навчальної праці. І чим вище зацікавленість студента в цих заняттях, тим вище і сам різносторонній психофізичний ефект такого фізичного навантаження. Спортивна підготовка «через метод привчання до практичних дій і поведінки» забезпечує виховання необхідних якостей – самодисципліни, наполегливості, завзятості в подоланні труднощів, упевненості в собі, рішучості і здатності проявляти максимальні зусилля і в спортивній, і в трудовій, і в суспільній діяльності.

Зрозуміло, що не можна зробити людину сміливою, мужньою, колективістом одними розмовами про це. Його треба ставити в умови, що вимагають прояву вказаних якостей. Саме такі умови пропонує студентам фізична підготовка.

Таким чином, акцентоване виховання витривалості у молодих людей в цілях підготовки до життя і професійної діяльності вимагає рішення задач всебічного розвитку функціональних систем організму. Це пов'язано з підвищенням фізіологічних і психологічних меж стійкості організму людини до зрушень внутрішнього середовища, викликаних напруженою роботою. Важливість подібної стійкості для будь-якої людини, для фахівців будь-якої професії не викликає сумніву, завдяки чому визначається провідна роль витривалості при підготовці до тривалої і повноцінної праці.

До видів спорту, що акцентований розвивають загальну витривалість, можна віднести всі циклічні види спорту, в яких фізичні навантаження продовжуються порівняно тривалий час на тлі переважного підвищення обміну аероба (кисневого) в організмі людини. До таких видів спорту відносяться: спортивна ходьба, біг на середні, довгі і наддовгі дистанції (марафон), лижні гонки і біатлон, плавання, веслування, велосипедний спорт, альпінізм, спортивне орієнтування, туризм тощо.

         Отже, загальна витривалість необхідна не лише представникам всіх видів спорту, а й кожній  молодій людині, яка навчається в ВНЗ, оскільки вона дозволяє успішно справлятися з усіма видами навчальної роботи, ефективніше засвоювати та використовувати великий обсяг інформації. Цим ще раз підкреслюється особливе значення виховання загальної витривалості у студентської молоді незалежно від того, чи займається її представник спортом або тільки фізкультурою, бо високий рівень загальної витривалості – одне  з головних свідоцтв відмінного здоров'я.

          

Список літератури

1. Енока Р. М. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина [Текст] / Р. М. Енока // Медицина. –  2003. – № 3. – С. 75 – 84. 

2. Карпенко О. Л. Основи психології спорту і фізичної культури [Текст] /  О. Л. Карпенко // Здорове життя. –  2006. – № 6.ю – С. 54 – 64.

3. Шастко О. П. Студентський спорт і життя [Текст] / О. П. Шастко // Спорт. – 2008. –  № 4. – С. 26 – 35.