Махова Н. В., Мельник К. Л.
Первомайський факультет Харківського державного
університету харчування і торгівлі
СТУДЕНТСЬКИЙ
СПОРТ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Фізичний розвиток, який тісно пов'язаний із здоров'ям, – це процес, мета якого зміна і становлення природних
морфологічних і функціональних властивостей організму людини протягом його
життя Ті процеси, які є найнеобхіднішими саме у молодому організмі. Статистичні
дані по вузах країни показують, що регулярно тренуються не тільки в спеціальний
годинник у вузі, але і у вільний час, а також беруть участь в змаганнях 15 -
20% студентів. Це типові представники масового студентського спорту.
Відмічаючи роль
спорту в підготовці до життя і майбутньої професії, ймовірно, не можна
обмежуватися тільки рішенням задач розвитку і вдосконалення різних функцій
організму, а треба ще раз звернути увагу на підвищення психологічної
підготовленості. Адже дуже часто молоді фахівці нарікають на те, що їх багато
чому навчили за роки професійної підготовки в спеціальному навчальному закладі,
тільки не навчили працювати з людьми, не озброїли психологічною впевненістю і
стійкістю при керівництві колективом. Тому, слід особливо відзначити роль
спорту у формуванні людей з сильною волею і твердим характером, що
безпосередньо пов'язано з постійною необхідністю переносити різноманітну
фізичну і психологічну напругу в різних життєвих ситуаціях.
Повсякденне навчання, залікові та екзаменаційні сесії з
їх інтенсивним навантаженням, двічі протягом року, навчальні і виробничі
практики – все це вимагає від студентів
не тільки старанності, але й гарного здоров'я та психофізичної підготовленості.
Але біда ще і в тому, що молоді люди часто сподіваються на достатньо швидке
природне відновлення молодого організму. Ця особливість і насправді діє, але не
можна нескінченно експлуатувати молодий
організм, порушуючи елементарні правила режиму праці і відпочинку. Так,
наприклад, до 60% студентів займається самопідготовкою до наступного
навчального дня в пізні години доби, причому до 25% з них приступають до занять
лише в 22 – 24 год.! Як наслідок у багатьох – порушення режиму сну. У 87% студентів, що проживають в
гуртожитках, відхід до сну затягується до 1 – 3 год. ночі. Звідси – вкрай недостатня тривалість нічного сну. Сон в
нормі від 7 до 8 год. спостерігається лише у 15% студентів. Крім того, має
місце повна зневага до режиму харчування: без сніданку йдуть на заняття до 21%,
близько 47% приймають гарячу їжу тільки двічі в день.
Всі ці «варварські»
перевантаження і «варварське» відношення до свого організму рано чи пізно дають
про себе знати. Вони виявляються в зниженій працездатності вже в кінці
семестру, коли необхідна найбільша мобілізація. А період іспитів – це не просто перевірка знань, це перевірка
працездатності всього організму молодої людини!
Значна частина студентів
заняття з навчальної дисципліни «Фізична культура» сприймає, як активний відпочинок, як розрядку від
одноманітної аудиторної навчальної праці. І чим вище зацікавленість студента в
цих заняттях, тим вище і сам різносторонній психофізичний ефект такого
фізичного навантаження. Спортивна підготовка «через метод привчання до
практичних дій і поведінки» забезпечує виховання необхідних якостей –
самодисципліни, наполегливості, завзятості в подоланні труднощів, упевненості в
собі, рішучості і здатності проявляти максимальні зусилля і в спортивній, і в
трудовій, і в суспільній діяльності.
Зрозуміло, що не можна зробити людину сміливою, мужньою,
колективістом одними розмовами про це. Його треба ставити в умови, що вимагають
прояву вказаних якостей. Саме такі умови пропонує студентам фізична підготовка.
Таким чином, акцентоване виховання витривалості у молодих
людей в цілях підготовки до життя і професійної діяльності вимагає рішення
задач всебічного розвитку функціональних систем організму. Це пов'язано з
підвищенням фізіологічних і психологічних меж стійкості організму людини до
зрушень внутрішнього середовища, викликаних напруженою роботою. Важливість
подібної стійкості для будь-якої людини, для фахівців будь-якої професії не
викликає сумніву, завдяки чому визначається провідна роль витривалості при
підготовці до тривалої і повноцінної праці.
До видів спорту, що акцентований розвивають загальну
витривалість, можна віднести всі циклічні види спорту, в яких фізичні
навантаження продовжуються порівняно тривалий час на тлі переважного підвищення
обміну аероба (кисневого) в організмі людини. До таких видів спорту
відносяться: спортивна ходьба, біг на середні, довгі і наддовгі дистанції
(марафон), лижні гонки і біатлон, плавання, веслування, велосипедний спорт,
альпінізм, спортивне орієнтування, туризм тощо.
Отже, загальна витривалість
необхідна не лише представникам всіх видів спорту, а й кожній молодій людині, яка навчається в ВНЗ,
оскільки вона дозволяє успішно справлятися з усіма видами навчальної роботи,
ефективніше засвоювати та використовувати великий обсяг інформації. Цим ще раз
підкреслюється особливе значення виховання загальної витривалості у
студентської молоді незалежно від того, чи займається її представник спортом
або тільки фізкультурою, бо високий рівень загальної витривалості – одне з головних свідоцтв відмінного здоров'я.
Список
літератури
1. Енока Р. М. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина [Текст] / Р. М. Енока // Медицина. – 2003. – № 3. – С. 75 – 84.
2. Карпенко О. Л.
Основи психології спорту і фізичної культури [Текст] / О. Л. Карпенко
// Здорове життя. – 2006. – № 6.ю – С. 54 – 64.
3. Шастко О. П. Студентський спорт і життя [Текст] / О. П.
Шастко // Спорт. – 2008. – № 4. – С. 26 – 35.