Фіц Ю.Р., Корнієвська В.Г., Панченко С.В., Корнієвський Ю.І.

МІКРОДІАГНОСТИЧНІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ РОДУ ALOE

Запорізький державний медичний університет

Алое - широко відома кімнатна рослина, в усьому світі славиться своїми чудодійними лікувальними властивостями. Назва походить від арабського слова «alloeh», - що означає гірка рослина.

Завдяки своїм лікувальним властивостям алое довго було оповито загадковим серпанком міфів, легенд і переказів. Безліч письмових і усних згадок про рослину, що дійшли до наших днів, дозволяють скласти докладний опис його корисних властивостей, історію його появи, культивування і застосування. До нашого часу дійшли староєгипетські (саме староєгипетські джерела найчастіше зустрічаються в історії фітотерапії) згадки про алое вера.

Староєгипетські священики - лікарі часто застосовували алое в різних цілях - терапевтичних, косметичних, дієтичних.

Найкрасивіші і найвідоміші цариці Єгипту Нефертіті і Клеопатра були чудово обізнані про корисні якості м'ясистого листя алое. Цариці користувалися ним для догляду за шкірою, застосовуючи його як у чистому вигляді, так і у поєднанні з іншими компонентами. Згідно переказам, вони любили приймати ванни, наповнені свіжовичавленим соком алое, щоб зволожити шкіру і зробити її м'якою, як шовк.

Крім того, алое неодноразово згадується в священному Писанні. Зокрема в Євангелії від Іоанна (вірш 19-39) йде мова, що разом з миррою алое використовувалося для помазання похоронного полотна, в яке загорнули тіло Ісуса після зняття з хреста.

Життєва форма. Вічнозелена багаторічна сукулентна рослина, з прямостоячим, гіллястим стеблом заввишки до 4 м. Листки завдовжки до 70 см, стеблообгортні, м'ясисті, мечоподібно-видовжені, з верхнього боку увігнуті, з нижнього — опуклі, голі, вкриті восковим нальотом, з шипуватими краями, звичайно зібрані на верхівці стовбура у вигляді розетки. Квітки жовтогарячо-жовті, на тонких квітконосах. Плід — тригранна циліндрична коробочка.

Поширення. Росте в напівпустельних районах Південної та Східної Африки. В Європі культивується кущова форма, що характеризується порівняно низьким ростом та дрібними листками. Успішно культивується в зоні вологих субтропіків Закавказзя. Алое деревоподібне вирощується у закритому грунті (теплиці) як господарська однорічна культура.

Сировина. Листя.

Хімічний склад. Хімічний склад соку листя і стебел алое не достатньо досліджений. Відомо, що він містить 75 потенційно активних компонентів: вуглеводи (моносахариди: глюкоза, фруктоза; полісахариди: глюкоманоза, поліманоза) каротиноїди, катехіни, ферменти, дубильні речовини, макро- і мікроелементів (кальцій, хром, мідь, селен, магній, марганець, калій, натрій, цинк), а також мінеральні солі і флавоноїди. Похідні оксиметилантрахінону: алое-емодин (1,66%), с-глікозид алоїн, що складається з алое-емодинантрону та арабінози, а також наталоїн — глікозид антрону та арабінози. Знайдені гіркі речовини, ферменти, амінокислоти, полісахариди, смолисті речовини, вітаміни, органічні кислоти жирного та ароматичного ряду.

Застосування. Із свіжих листків алое отримують препарати біогенних стимуляторів за В. П. Філатовим, які утворюються в листках алое, витриманих при низькій температурі в темряві, в результаті адаптації тканин до несприятливих умов.

Мета роботи: провести порівняльну мікродіагностичну характеристику 6 видів алое.

Об’єкт дослідження: Алое деревоподібне ( Aloe arborescens Mill.), А. війчасте ( A. ciliaris Mill.), А. низьке ( A. humilis (L.) Mill.), А. барбадоське (A. vera (L.) Burm.), А.плямисте (A. maculata All.), А. ювенільне (A. juvenna P. Brandham& S. Carter) родина Asphodelaceae, які представленні в міському дитячому ботанічному саду (МДБС) м. Запоріжжя.

Для проведення мікроскопічного аналізу рослинних об’єктів використовували мікроскоп: HDCE-10 Amanual.

Мікродіагностичні ознаки: верхня епідерма крупноклітинна, оболонки базисних клітин мало звивисті майже прямі, продихи тетрацитного типу характерні для рослин класу однодольних(Рис.1,2,5,7,9,11,13); нижня епідерма не відрізняється від верхньої, оскільки лист алое розташований, майже, вертикально та освітлюється з обох сторін однаково (амфістоматичний лист) (Рис.3,4,6,10,12,14); голчасті кристали (оксалата кальцію), що лежать у клітинах щільним пучком (рафіди). У всіх зразках був досліджений мезофіл в результаті чого було встановлено наявність кристалічних включень, а саме голчастих кристалів оксалату кальцію (рафідів)(Рис.4).

Рис. 1 Aloe arborescens (верхній Рис. 2 Aloe arborescens (верхній

епідерміс) епідерміс)

Рис. 3 Aloe arborescens (нижній Рис. 4 Aloe arborescens (нижній

епідерміс) епідерміс)

Рис. 4 Aloe arborescens (мезофіл)

Рис. 5 A. ciliaris (верхній епідерміс) Рис. 6 A. ciliaris (нижній епідерміс)

Рис.7 A. humilis (верхній епідерміс) Рис.8 A. humilis (нижній епідерміс)

Рис.9 A. juvenna (верхній епідерміс) Рис.10 A. juvenna (нижній епідерміс)

Рис.11 A. maculata (верхній Рис.12 A. maculata (нижній епідерміс)

епідерміс)

Рис.13 A. vera (верхній епідерміс) Рис.14 A.vera (нижній епідерміс)

1-рафіди

Висновки: в результаті проведеної роботи нами було встановлено, що досліджувані види алое за мікродіагностичними ознаками не відрізняються один від одного. Лише є суттєві відмінності за зовнішніми морфологічними ознаками.

Література

1. Корнієвський Ю.І. Фітокосметологія / Корнієвський Ю.І., Корнієвська В.Г., Панченко С.В. – Запоріжжя, 2015. – 383 с.

2. Monosaccharide analysis of succulent leaf tissue in Aloe / Olwen M. Grace, Amra Dzajic, Anna K. Jäger та ін.]. // Phytochemistry. – 2013. – №93. – С. 79–87.

3. Сажина Н.Н. Антиоксидантная активность экстрактов различных видов алое / Сажина Н.Н., Лапшин П.В., Загоскина Н.В.. // Научный фонд «Биолог». – 2014. – №3. – С. 64–68.

4. Оленников Д.Н. Исследование химического состава алоэ древовидного / Оленников Д.Н., Зилфикаров И.Н., Ибрагимов Т.А.. // Химия растительного сырья. – 2010. – №3. – С. 77–82.

5. Ковалев В.М. Фармакогнозия с основами биохимии растений / Ковалев В.М., Павлий О.И., Исакова Т.И. – Харьков; Прапор; 2000. -291с.

Відомості про авторів:

Фіц Ю.Р. – студентка 4 курсу фармацевтичного факультету ЗДМУ;

Корнієвська В.Г. – к.фарм.н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Панченко С.В. – к.фарм.н., асистент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Корнієвський Ю.І. – к.фарм.н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Адреса для листування: Корнієвська Валентина Григорівна, 69032 м.Запоріжжя, проїзд Дружний 9А кв 22,тел.(061) 236-93-75; м.т. 067 750 19 52