М.Г. Могилат, аспірант

Полтавська державна аграрна академія

Етапи та SWOT – стратегія переходу сільськогосподарських підприємств до органічного землеробства

Відомо, що інтенсивні системи землеробства в умовах сучасного розвитку надмірної хімізації ґрунтів приводять до погіршення якості сільськогосподарської продукції, забруднення її пестицидами і гербіцидами, деградації земельних угідь. Тому в практиці аграрного господарювання ще в середині минулого сторіччя виникли і на сьогодні одержують все більше поширення альтернативні системи землеробства. Одна із них – біологічна система використання землі. Як зазначають дослідники що в ній значно зменшуються або повністю виключаються прийоми хімізації землеробства й у той же час більш поглиблено використовуються закони мінімуму й повернення для досягнення закону оптимуму. Кінцева мета біологічного землеробства – одержання екологічно безпечної продукції рослинництва й тваринництва [1].

Необхідність застосування біологізації землеробства в Україні виникла внаслідок нестачі існуючих обсягів традиційних органічних добрив і впливу такого ведення землеробства на зниження родючості ґрунту [2].

На зменшення кількості гною – основного джерела органічних добрив вказує обвал поголів’я тварин у сільськогосподарських підприємствах. Так за вказаною категорією господарств у 2014 р. порівняно із 1990 р. поголів’я великої рогатої худоби зменшилось у 16 разів в тому числі корів більш чим 11,5 разів, свиней – у 3,8, овець і кіз – у 34,9, коней – у 29,4 разів [3 с. 109]. Щорічно українські ґрунти втрачають до 20 млн т гумусу [Див.: сільський час. – 12.02.2003 р.].

З огляду на це значною кількістю сільськогосподарських підприємств Полтавської області накопичений досвід переходу на органічне землеробство шляхом безплужного обробітку землі, виділення самостійного зеленого удобрення земельних парів та використання підсівної і післяжнивної сидерації.

Найбільшу кількість біомаси забезпечують посіви гречки, яка дискується двічі. Суть цієї технології, запатентованої в ПП «Агроекологія», полягає в тому, що перше дискування проводять у фазі утворення перших зрілих плодів. Зароблене зріле зерно знову проростає і у фазі цвітіння – утворення перших зрілих плодів у рослин, проводиться повторне дискування. За достатнього зволоження формується і третій урожай зеленої маси гречки, який також використовується як сидерат.

За даними проведених досліджень вченими-аграрниками гречка за 2 заробки при урожайності для Лісостепу 650 ц/га зеленої маси може забезпечити загальну вартість у перерахунку на гній і діючу речовину основних мікроелементів (NPK)  - 6,17 тис грн/га. Ефективними сидератами можуть бути: люпин однорічний (4,41 тис), редька олійна – (4,13 тис); суріпиця (3,71 тис), віка озима (2,79 тис); рацелія (2,75 тис) та горох кормовий (2,26 тис) грн/га. Менше ефективними можуть бути віко-вівсяна суміш, гірчиця біла, бургун білий, еспарцет [4].

Крім того біологізація землеробства має включати систему ґрунтозахисного обробітку земель, що зберігає вологу в ґрунті, накопичує у верхніх його шарах гумус та зменшує витрати виробництва за рахунок обмеження хімізації.

Виходячи із досвіду впровадження ґрунтозахисних технологій в Полтавській області і зокрема ПП «Агроекологія» Шишацького району нами сформовано поетапний перехід сільськогосподарських підприємств зерно-молочної спеціалізації до органічного землеробства (рис.1).

Рис. 1. Етапність переходу зерново-молочних сільськогосподарських підприємств Полтавської області на систему органічного землеробства

Джерело: розробка автора

 

Нами передбачається здійснити у часі етапи: конверсійного періоду, сертифікації, органічного землеробства, відповідності продукції вимогам органічних стандартів.

Згідно принципів органічного виробництва, у землеробстві заборонено використовувати генно-модифіковане насіння, хімічно синтезовані добрива, гербіциди, фунгіциди, інсектициди. Дозволено використовувати не модифіковане насіння, компост і гній тваринних органічних господарств, використовувати в боротьбі з бур'янами, шкідниками і збудниками захворювань агротехнічні, біологічні, фізичні, механічні і інші нехімічні методи боротьби.

У галузі рослинництва ПП «Агроекологія» відпрацьовано сівозміни, системи обробітку ґрунту, удобрення культур, захисту посівів від бур’янів, шкідників та хвороб, системи машин, систему догляду за посівами. Із рекомендованих відібрані найврожайніші сорти культур. Налагоджено насінництво. Культури висівають не нижче другої репродукції. У систем обробітку ґрунту підприємство з 1990 року перейшло на мінімальний ґрунтозахисний обробіток ґрунту. Це дозволило зменшити витрати пального і коштів на обробіток ґрунту і вкладатися у нормативні терміни проведення технологічних операцій по вирощуванню культур [5, с. 78].

Аналіз минулого та теперішнього розвитку органічного землеробства ПП «Агроекологія» за методом SWOT стратегії (чистої стратегії) показав сильні сторони і можливості підприємств їх слабкість і загрози розвитку (табл. 1).

 

Таблиця 1

Оцінка внутрішніх і зовнішніх ризиків за стратегією SWOT – аналізу при переході сільськогосподарських підприємств на розвиток органічного землеробства

Сильні сторони

Можливості

1

2

1.        Підвищення родючості ґрунтів.

2.        Зменшення хімізації та забруднення ґрунту пестицидами.

3.        Посів високоякісного, генно немодифікованого насіння.

4.        Мінімізація основного обробітку ґрунту

5.        Збільшення родючості та біологічної активності ґрунтів.

6.        Економія обігових коштів

7.        Наявність необхідної техніко-технологічної бази.

8.        Високий рівень розвитку галузі тваринництва в поєднанні з рослинництвом.

1.         Вдосконалення техніки і технологій обробітку ґрунту.

2.         Змінити ставлення суспільства до якості та безпеки продуктів харчування і створювати безпечний життєвий простір.

3.         Розвивати ринок екологічно чистої продукції.

4.         Більш професійно використовувати погодно-кліматичні умови.

5.         Формувати родючість земель.

6.         Зберігати досить високу інтенсивність виробництва сільськогосподарських культур.

7.         Виходити на європейські і світові ринки екологічно-чистої продукції сільського господарства.

8.         Зберігати природні ресурси і екологію навколишнього середовища.

Слабкі сторони

Загрози

1.        Порівняно нижча урожайність сільськогосподарських культур у конверсійний період (перші 2-5 років).

1.         Відсутність цінової політики держави на екологічну чисту продукції.

2.         Підвищення податкового тягара на

 

Продовж. табл.1

1

2

2.        Тривалий період для забезпечення підвищення урожайності та природного оновлення родючості ґрунтів.

3.        Додаткові витрати на сертифікацію продукції як «органічна».

4.        Постійний пошук органіки для внесення в ґрунт.

5.        Неможливість швидко змінити сівозміни і набути раціональної структури посівів.

6.        Постійно зростаюча вартість матеріально технічних ресурсів.

7.        Відсутність центрів відповідності вітчизняної та європейської сертифікації продукції.

органічне землеробство та відсутність державної підтримки виробництва екологічно чистої продукції.

3.         Висока вартість технічного оснащення і біологізації землеробства.

4.         Не сформована база переробки екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

5.         Неякісний внутрішній менеджмент.

6.         Неможливість порівняно швидко змінити галузеву структуру виробництва підприємства через велику його капіталоємність.

7.         Парцеляція земель підприємства і виділення ділянок під особисте господарювання.

 Джерело: розробка автора

 

Враховуючи слабкі сторони і загрози, сільськогосподарські підприємства мають знаходити можливості впровадження біологічної системи землеробства, зменшувати хімізацію і забруднення ґрунту пестицидами і гербіцидами, формувати діючі речовини NPK за рахунок органіки ферм, поживних решток і сидератів, раціонально поєднувати галузі рослинництва і тваринництва в господарствах. 

 

Список використаних джерел:

 

1.            Кисіль В.І. Біологічне землеробство: тенденції у світі та позиції України / В.І. Кисіль // Вісн. аграрн. науки. – 1997. – № 10. – С. 9-13.

2.            Шикула М.К. Концепція біологічного землеробства на чорноземних ґрунтах / М.К. Шикула // Наук. вісн. НАН. – 2005. – № 81. – С. 262-268.

3.            Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2014 рік / Відп. за випуск О.М. Прокопенко. – К.: Державна служба статистики України: ДП Інформаційно-аналітичне агентство, 2015. – 379 с.

4.            Методичні рекомендації з основ органічного землеробства для фермерів (досвід ПП «агроекологія») / П.В. Писаренко, А.С. Антонець, В.М. Писаренко, М.А. Піщаленко, С.В. Пономаренко. – Полтава, 2013. – 62 с.

5.            Органічне землеробство: з досвіду ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області: [практ. рекомендації] / С.С. Антонець, А.С. Антонець, В.М. Писаренко. – Полтава: РВВ ПДАА, 2010. – 200 с.