Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Станіславик О.В.

Одеський національний політехнічний університет

Д.е.н. Коваленко О.М.

Одеський національний політехнічний університет

Параметри забезпечення конкурентоспроможності

сучасного промислового підприємства

В економічній літературі домінують два теоретико-методичні підходи до забезпечення конкурентоспроможності промислового підприємства: підхід, який ґрунтується на пріоритетних факторах, результатах різних видів діяльності в сфері забезпечення конкурентоспроможності підприємства та підхід, який передбачає визначення пріоритетних видів діяльності.

Відповідно до першого, поширеного в зарубіжній теорії і практиці підходу, встановлюється рейтинг факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства до яких відносяться [1]:

- стійкий рівень якості продукції;

- високий рівень виробництва;

- швидка доставка продукції;

- надійна доставка продукції;

- низька ціна продажу продукції;

- гнучкі зміни конструктивних рішень;

- гнучкі зміни обсягів виробництва;

- післяпродажний сервіс.

Згідно іншого переліку пріоритетними факторами забезпечення конкурентоспроможності підприємства є [1]:

- рівень виробництва;

- рівень якості продукції;

- ціна продажу продукції;

- здатність реагувати на потреби споживачів та відповідність їх вимогам;

- відповідність науково-технічному прогресу.

У результаті опитування керівників провідних українських підприємств з найбільш конкурентоспроможних галузей промисловості (тютюнова, пивна, м’ясна) та оцінки пріоритетних факторів забезпечення конкурентоспроможності на цих підприємствах, було встановлено, що важливість забезпечення низької ціни продажу є найбільш пріоритетною внаслідок низького попиту, зокрема платоспроможного попиту вітчизняних споживачів. Крім того, в останні роки важливими пріоритетними факторами крім якості та ціни продажу продукції стали показники сервісу. Те, що значна частка ринку України опинилась під контролем іноземних підприємств, є наслідком неадекватного реагування на споживчі потреби покупців.

Відповідно другого підходу, до пріоритетів забезпечення конкурентоспроможності підприємства відносять [2, 3]:

- проектування продукції;

- забезпечення якості процесів і продукції;

- стандартизація на рівні підприємства;

- регулювання витрат на якість;

- діяльність із маркетингового сприяння збуту продукції;

- забезпечення якості та вартості сервісних послуг.

На думку більшості вітчизняних вчених-економістів цей підхід, сьогодні, є основним, тому охарактеризуємо кожний з пріоритетів.

На думку опитаних керівників, до основних пріоритетів забезпечення конкурентоспроможності підприємства можна віднести управління якістю процесів і продукції та управління витратами на якість. Значну увагу слід приділити вдосконаленню систем маркетингового просування продукції, роботи сервісних служб, розробленню та використанню стандартів підприємств на продукцію та процеси у вирішенні проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

З урахуванням отриманих результатів сформулюємо найважливіші, на наш погляд, параметри забезпечення конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства:

- висока гнучкість та можливість оперативно реагувати на зміни в попиті, безперервне оновлення продукції;

- наявність високотехнологічного виробництва, висока якість та здатність виробляти з мінімальними витратами;

- необхідний рівень післяпродажного супроводу враховуючі зростання вимог споживачів;

- здатність оперативно впливати на виробничі витрати;

- наявність ефективної системи управління, спроможної забезпечувати конкурентні переваги підприємства та своєчасно реагувати на зміни внутрішнього й зовнішнього середовища.

Досягнення зазначених параметрів ми пов'язуємо з розробкою й реалізацією стратегії конкурентоспроможності, розрахованої на 5 і більше років, що має вищий пріоритет в управлінні підприємством, якому мають підкорятися виробнича, кадрова, економічна та всі інші стратегії.

Таким чином, мова йде про певний підхід у побудові системи управління підприємством, підхід постійної орієнтації на забезпечення конкурентних переваг.

Литература:

1. Jack R. Meredith. The management of operation. – John Wilej and Sons, Inc, 1992. – 320 p.

2. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия: Монография / Ю.Б. Иванов – Х.: Изд. ХНЭУ, 2004. – 256 с.

3. Омельяненко Т.В. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабань, А.В. Вакуленко. – К.: КНЕУ, 2006. – 272 с.

4. Пономаренко В.С. Конкурентоспроможність як імператив функціонування та розвитку сучасних економічних систем. Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики: Монографія / В.С. Пономаренко, Л.І. Піддубна. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 264 с.