Агрес О. Г.

к.е.н., в.о. доцента кафедри

фінансів і кредиту,

Львівський національний аграрний університет,

м. Дубляни, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ

Актуальність. Банки та інші кредитні організації діють в певному секторі ринку – в системі грошово-кредитних і фінансових відносин. Цим визначається предмет їхньої діяльності: гроші, валютні цінності, інші фінансові інструменти.

Стан і рівень розвитку банків досить серйозно впливає на розвиток всієї суспільно-економічної формації. Тому, аналізуючи діяльність банківської системи, можна зрозуміти ситуацію в державі, а також зробити правильні висновки про роль Національного банку України у виконанні своєї головної функції – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Стрімкий розвиток світової фінансової системи, поява фінансових інновацій та вдосконалення технологій проведення фінансових операцій не тільки забезпечують комфортне та швидке обслуговування клієнтів фінансово-кредитних установ, але й все більшою мірою сприяють тінізації економіки та легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. У зв’язку з цим проблема відмивання коштів набуває глобальних масштабів.

Грошово-кредитна політика Національного банку України ґрунтується на основних критеріях і макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку на певний період. До таких макроекономічних показників належать: обсяг валового внутрішнього продукту, прогнозований рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний і торговельний баланси.

У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБУ використовує певний інструментарій, який охоплює:

— визначення норм обов'язкових резервів;

— процентну політику;

— рефінансування комерційних банків;

— операції з цінними паперами на відкритому ринку;

— підтримання курсу національної валюти;

— регулювання імпорту та експорту капіталу [1].

В основному, всі інструменти НБУ направлені на стабілізацію банківських установ, тому пріоритетними інструментами його грошово-кредитної політики можна визначити: 1) процентну політику; 2) політику обов’язкових резервів; 3) операції на відкритому ринку; 4) політику рефінансування; 5) курсову політику, які безпосередньо впливають на грошову масу, мають свою мету та регулюючі функції.

Економіка у 2015 році входить у фазу стагфляції, коли скорочення виробництва та зайнятості відбувається в умовах зростання цін. Різке знецінення гривні на тлі макроекономічної дестабілізації, а також неефективне здійснення монетарної і комунікаційної політики, відсутність системних заходів Національного банку України із забезпечення фінансової стабільності сформували зростаючі девальваційні очікування і спровокували зниження довіри до банківської системи, що призвело до значного скорочення обсягу депозитів. Вкладення у національній валюті скоротились на 56,5 млрд. грн. (на 13,4%), в іноземній – на 11,4 млрд. дол. США (на 36,9%).

Члени Комітету відзначили закріплення позитивних тенденцій на грошово-кредитному ринку. Зокрема, у квітні-травні спостерігалося суттєве обмеження поведінкової складової у валютно-курсовій динаміці, що супроводжувалося поступовим укріпленням гривні. Так, якщо упродовж квітня офіційний курс гривні щодо долара США коливався в інтервалі 21,4-23,5 гривні за долар, то в травні цей діапазон становив 20,6-20,8 гривні за долар. Спостерігалися ознаки поступового відновлення довіри населення до банківської системи. У квітні 2015 року обсяг депозитів фізичних осіб у гривні збільшився на 4,2 млрд грн. Водночас суттєво прискорилася споживча інфляція (у квітні – до 60,9% в річному вимірі). Значним фактором такого прискорення у квітні стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та на природний газ, а також методологічні особливості фіксації такого підвищення Державною службою статистики України. Члени Комітету зауважили, що під час проведення монетарної політики НБУ має застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а з огляду на її прогнозну динаміку, ураховуючи інфляційні очікування населення та бізнесу. Наразі очікується, що після досягнення інфляцією пікових значень вона достатньо суттєво уповільнюватиметься протягом наступних 12 місяців.

У липні-серпні 2015 року була зафіксована дефляція. Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку до 22% річних.

Це рішення закріплене у Постанові Правління Національного банку України від 24 вересня 2015 року № 627 "Про регулювання грошово-кредитного ринку".

Національний банк України продовжує пом’якшення грошово-кредитної політики, розпочате у минулому місяці. Поступовий відхід від політики "дорогих грошей" стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дало можливість зменшити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування.

Отже, основним вкладом монетарної політики у відновлення економіки має стати нормалізація функціонування грошово-кредитного ринку, зокрема його валютного сегмента. Така макрофінансова стабілізація сприятиме відновленню ефективної монетарної трансмісії та уможливить кредитну підтримку процесів зростання банківською системою у разі пом'якшення монетарної політики надалі. Такий рівень облікової ставки сприятиме формуванню низхідного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему, переконані в НБУ. Водночас зниження ризиків для стабільності гривні дозволяє очікувати пом'якшення грошово-кредитної політики в найближчій перспективі.