Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

Д. н. держ. упр. Міщенко Д.А.,

к.е.н. Міщенко Л.О.

Університет митної справи та фінансів,

м. Дніпропетровськ, Україна

Перспективи розвитку та фінансування освітньої галузі в Україні

Забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним з найважливіших обов’язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому світі все більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу та соціально-економічного розвитку держав світу. Освіта посідає одне з пріоритетних місць у стратегічному ракурсі державної політики України і потребує особливої уваги. Освіта є важливим фактором соціально-економічного розвитку держави, становить пріоритетну форму інвестицій у людський капітал.

Розглянемо фінансування освіти у місті Дніпропетровськ. На утримання закладів освіти видатки в цілому по місту Дніпропетровськ становлять 1183722,9 тис. грн., у тому числі по загальному фонду - 1075027,2 тис. грн. при плані на звітний період 1114965,7 тис. грн. (96,4%), з них за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на утримання вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей – 7410,2 тис. грн. при плані 7421,6 тис. грн. (99,9%) та по спеціальному фонду – у сумі 108745,0 тис. грн., у тому числі за рахунок бюджету розвитку - 15513,3 тис. грн.

На виконання „Програми розвитку загальної середньої освіти у Дніпропетровську на 2013-2017 роки” по КФК 070802 спрямовано коштів у сумі 156,9 тис. грн. при уточненому плані 265,9 тис. грн., за рахунок яких проведено міське свято „Золота Надія” (нагородження випускників медалістів загальноосвітніх навчальних закладів); нагородження переможців конкурсу „Учитель року”.

Динаміка видатків на освіту бюджету м. Дніпропетровська за 2012-2014 рр. наведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Динаміка видатків на освіту бюджету м. Дніпропетровська за 2012-2014 рр.

На виконання завдань Програми правової освіти населення Дніпропетровська на 2011-2015 роки спрямовано 95,0 тис. грн. Через відсутність фінансового ресурсу бюджету виникла кредиторська заборгованість у сумі 70,0 тис. грн. За рахунок цих коштів проведено 2 соціологічних дослідження.

У структурі видатків на освіту у 2014 р. найбільшу частку займають загальноосвітні школи, спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми – 59,48%; дошкільні заклади освіти – 34,38%; позашкільні заклади освіти – 3,31%; дитячі будинки – 0,98%;вечірні школи – 0,70%;інші заходи у сфері народної освіти – 1,04% (рис. 2).

Рисунок 2 – Структура видатків на освіту бюджету Дніпропетровська в 2014 р.

Основним завданням держави в сучасних умовах має бути створення відповідного нормативного й регуляторного середовища, в якому бізнес, громадські організації, будуть зацікавлені у компетентних працівниках, а отже, активніше будуть залучені до фінансування освіти. Необхідно забезпечити створення гнучкої, цілеспрямованої, ефективної системи державно-громадського управління освітою, що забезпечує інтенсивний розвиток і якість освіти, спрямованість її на задоволення потреб країни, запитів особистості. Це передбачає: оптимізацію державних управлінських структур, децентралізацію управління освітою; перерозподіл функцій і повноважень між центральними та регіональними органами управління освітою, органами місцевого самоврядування і навчальними закладами.

На нинішньому етапі система загальної середньої освіти в Україні не в повній мірі відповідає сучасним реаліям, потребам суспільства, індивідуальним запитам особистості, інноваційному розвитку економіки та інтеграції в європейський освітній простір.

З метою подальшого забезпечення громадянам рівного доступу до освіти, підвищення її якості і посилення ролі в духовному, економічному, соціальному, інноваційному розвитку суспільства і держави пропонується:

- підвищення соціальних гарантій педагогічним працівникам;

- забезпечити ліквідацію грошового розриву між розмірами базового тарифного розряду Єдиної тарифної сітки і мінімальною заробітною платою; спростити процедури казначейського обслуговування освітньої галузі та порядку реєстрації фінансових зобов’язань в органах Державної казначейської служби України, доведення терміну проходження платіжних документів розпорядників коштів після їх перевірки до нормативних термінів, встановлених в системі банківського обслуговування клієнтів;

- забезпечити децентралізацію і дебюрократизацію управління системою загальної середньої освіти, запровадження принципу відкритої розробки нормативно-правових документів, їх громадську експертизу, апробацію та затвердження; забезпечити реалізацію права на академічні свободи педагогічними працівниками; припинити адміністративне втручання в навчально-виховний процес;

- розробити і запровадити нову, більш ефективну систему оплати праці педагогів. Передбачити виплату преміальних за якісні показники діяльності вчителів і викладачів в розмірі не меншому від третини посадового окладу педагога;

- розробити і запровадити механізми забезпечення житлом педагогічних і науково-педагогічних працівників, використати при цьому різні способи отримання житла – надання безкоштовних квартир, виділення безвідсоткових та інших пільгових кредитів на придбання житла, фінансування за схемою «п’ятдесят на п’ятдесят» та інші;

- надати державну підтримку розвитку дистанційного навчання, розповсюдженню електронного підручника;

- узгодити із європейськими стандартами кількість навчальних предметів у навчальних планах, профілі у старшій школі. Використати європейський досвід інтегрування в одному предметі змісту суміжних наук у межах освітньої галузі;

- визнати можливість та прийнятність використання в системі загальної середньої освіти, розроблених під державні стандарти альтернативних навчальних програм, кожна з яких пропонує якісно іншу стратегію викладання предмета.

Державне фінансування вищої освіти та науки в Україні є вкрай незадовільним. Відповідно держава втрачає передові позиції щодо рівня освіченості громадян, скорочуються масштаби та рівень якості підготовки науково-педагогічних кадрів, помітно погіршуються умови для творчої роботи вчених та викладачів.

Недостатня ефективність використання коштів, що спрямовуються на фінансування системи освіти, це проблема пов'язана з недосконалістю організації процесу управління галуззю. Уряд бюджетний тягар переклав на вищі навчальні заклади через так званий спеціальний фонд, тобто те, що заробляли самі навчальні заклади.

Важливе місце у процесах розвитку освіти займає державне регулювання цієї галузі, яке повинно сприяти досягненню такого рівня освіти, який буде відповідати загальнонаціональним потребам та інтересам суспільства, зокрема – залученню інновацій, підготовці висококваліфікованих фахівців.

Література

1. Національна доктрина розвитку освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www. zakon.rada.gov.ua.

2. Зайло І.І. Використання зарубіжного досвіду для вдосконалення функціонування овіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfor.com/index. php?newsid=282