Марченко Т.О.

магістр Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

Безус Р.М.

к.е.н., доц. кафедри фінансів та банківської справи Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Аналіз фінансової стійкості підприємства дає змогу оцінити здатність підприємства адаптуватися до умов зовнішнього середовища та визначити ступінь його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Зміст і завдання аналізу фінансової стійкості підприємств випливають насамперед із функцій, які він виконує. Існують певні принципи (вимоги), які повинні обов'язково виконуватися у процесі організації, проведення і практичного використання результатів при проведенні аналізу фінансової стійкості підприємств.

Основною метою управління фінансовою стійкістю підприємства є забезпечення здатності останнього виконувати фінансові зобов’язання в короткостроковій та довгостроковій перспективі з забезпеченням загальної стратегії розвитку підприємства.

Безпосередніми завданнями управління фінансовою стійкістю є:

- забезпечувати стійкий економічний розвиток підприємства, а також стійкість платіжно-розрахункових відносин і основних фінансово-економічних параметрів;

- нейтралізація впливу зовнішніх кризових ситуацій і навмисних дій аг-ресивних чинників (держав, компаній, угруповань та ін.), тіньових структур на фінансову стійкість підприємства;

- запобігання витоку капіталів за межі впливу підприємства, конфліктам між акціонерами різних рівнів із приводу розподілу і використання ресурсів підприємства;

- найбільш оптимальне залучення і використання засобів від різноманітних джерел зовнішнього фінансування підприємства;

- забезпечення безперервного контролю та управління фінансовою стійкістю.

На першому етапі функціональної моделі пропонується розробити стратегію та тактику управління фінансовою стійкістю. На цьому етапі на базі вхідної інформації, а саме фінансової звітності підприємства, проводиться комплексний аналіз структури активів, пасивів, збалансування ресурсів. Далі визначається ефективність управління фінансовими ресурсами підприємства. Проводиться моніторинг впливу факторів на фінансову стійкість підприємства. При розробці стратегії та тактики управління фінансовою стійкістю підприємства необхідно враховувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовищ в їх тісному взаємозв’язку, обсягів фінансових вкладень за конкретними напрямами діяльності підприємства, структурними підрозділами та проектами, що реалізуються підприємством .

На другому етапі проводиться планування оптимальних показників фінансової стійкості підприємства. При оцінюванні фінансового стану підприємства на основі системи показників важливим є порівняння фактичного рівня показників з їхніми нормативними значеннями. Необхідність встановлення нормативних значень показників обумовлена завданнями аналізу фінансового стану підприємства. Як свідчать результати вивчення наукових і методичних джерел, на сьогодні не існує єдиного підходу до питань оцінювання й управління фінансовою стійкістю підприємства.

На третьому етапі проводять організацію управління фінансовою стійкістю, на четвертому етапі здійснюють оцінку фінансової стійкості підприємства. Для оцінки фінансової стійкості підприємства, окрім відносних показників, використовується абсолютний показник – так званий трикомпонентний показник, який дозволяє визначити тип фінансової стійкості підприємства. Така оцінка фінансової стійкості ґрунтується на порівнянні обсягів запасів і витрат із величиною джерел їх фінансування.

Перед кожним підприємством, перш за все, стоїть завдання щодо визначення межі своєї фінансової стійкості. Так, недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності, а надлишкова – навпаки сприятиме формуванню запасів, які є зайвими, що, в свою чергу, призведе до зростання витрат на їх утримання, недоотримання прибутку та уповільнення темпів економічного розвитку підприємства .

На п’ятому етапі здійснюють контроль та оцінку результатів упровадження стратегії управління фінансовою стійкістю підприємства. Успіх реалізації розробленої фінансової стратегії залежить від діючої системи стратегічного контролю, який здійснюється протягом періоду дії стратегії. Більшість кризових ситуацій на українських підприємствах виникає через недостатню увагу керівництва до контролю за виконанням поставлених цілей. Завданням стратегічного контролю є: створення системи нормативів, оцінка стану об’єктів контролю, визначення причин відхилення та формування системи дій із коригування стратегії.

У системі стратегічного управління контроль здійснюється протягом періоду дії стратегії і за змістом передбачає аналіз та оцінку виконання стратегічних заходів з точки зору відповідності стратегічному плану і ступеня досягнення стратегічних цілей. Тому на заключному етапі необхідно проводити моніторинг, який включає аналіз та оцінку рівня фінансової стійкості підприємства; визначення досягнутих результатів реалізації стратегії та їх порівняння зі встановленими стандартами; коригування стратегії та формування коригуючих заходів. Визначення допустимих меж відхилень від стандартів контролю реалізації стратегії, тобто оптимального рівня фінансової стійкості, належить до компетенції вищого рівня керівництва підприємства. У результаті порівняння стандартів контролю із фактичними результатами формується висновок про успішність стратегії, який може бути як позитивним, так і негативним, визначається ступінь досягнення цілей та відповідність стратегічних заходів стратегічному плану. За результатами аналізу надається інтегральна оцінка діючої стратегії підприємства та виявляються стратегічні проблеми підприємства, ключові фактори успіху, потенціал підприємства. За умов відхилення фактичних результатів від стандартів управлінські дії спрямовуються на коригування процесу досягнення цілей. У разі відсутності відхилень або наявності їх у встановлених межах коригування процесу реалізації стратегії не є необхідним .

При обгрунтуванні концептуальних засад раціонального управління фінансовою стійкістю підприємства слід виходити зі змісту основних задач фінансового менеджменту та загальних принципів його організації. Так, зокрема, поряд із забезпеченням фінансової стійкості підприємства, повинні вирішуватися задачі максимізації його прибутку та мінімізації фінансових ризиків .

При цьому згідно з принципом плановості та системності потрібно комплексно поєднувати всі ці задачі і намагатися підтримувати фінансову стійкість підприємства як в короткостроковому періоді за рахунок збалансованого управління його грошовими потоками та підтримки достатньої ліквідності його оборотних коштів, так і в довгостроковому періоді за рахунок формування ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності і оптимізації структури капіталу.
Разом з тим, виходячи з принципу стратегічної орієнтованості, тактичні задачі підтримки фінансової стійкості підприємства повинні вирішуватися з урахуванням стратегії його довгострокового розвитку, що передбачає упереджуюче управління грошовими потоками з метою забезпечення такої структури активів, яка б позитивно впливала на його інвестиційний розвиток. Крім того, за принципом варіативності необхідно прогнозувати різноманітні варіанти розміщення грошових коштів з метою пошуку таких альтернатив, які дозволяють оптимально поєднати задачі забезпечення фінансової стійкості з іншими задачами фінансового менеджменту.

Процес управління фінансовою стійкістю, має включати наступні етапи:

– планування фінансової стійкості (визначення менеджерів фінансових служб, відповідальних за ефективність процесу управління, формулювання стратегічних і оперативних цілей та ін.);

– аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості підприємства та визначення впливу на них факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;

– розробка стратегії управління фінансовою стійкістю (визначення можливих шляхів та моделей зростання або підтримання фінансової стійкості) та втілення її на практиці;

– контроль за реалізацією стратегії та прогнозування майбутнього рівня фінансової стійкості (оцінка фінансової стійкості після впровадження заходів, визначення проблемних зон, коригування визначених на попередньому етапі напрямків).

Весь механізм управління фінансовою стійкістю підприємства повинен базуватися на принципах комплексності, оптимальності, прибутковості, системності та ефективності.

Також слід сказати, що розрахунок показників фінансової стійкості є досить важливим, так як дає інформацію, необхідну для прийняття рішення про доцільність залучення додаткових позикових коштів і для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Вищою формою стійкості підприємства є його здатність розвиватися в умовах нестабільного внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство має володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним.