Педагогічні науки/2 Проблеми підготовки спеціалістів

Вороновська Л.П.

Харківський національний університет міського господарства

імені О.М. Бекетоваст. викладач каф. вищої математики

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ.

Проблема визначення педагогічних умов активізації процесу формування професійної мобільності майбутніх фахівців передусім пов’язана із усвідомленням варіативності розвитку професії у майбутньому. Для людини, яка обрала фах, найбільш важливим є усвідомлення прогнозу реалізації у його межах (особливості, ризики, умови особистої відповідності для фахової реалізації в інших регіонах світу, затребуваність професії у віддаленій перспективі тощо).

Науковці поєднуються у тому, що для професійної мобільності фахівця важливим є знання нормативно-правової галузевої бази. Зокрема, у праці О. Шевської піднімаються питання необхідності створення нормативно-правової бази з регуляції відносин у комунально-житловій сфері [4].

Позитивність професійної мобільності в житті людини цілком залежить від того, наскільки вона усвідомлює відповідність власних професійних цілей реальному рівню особистої підготовленості до професійної діяльності, що виявляється у професійних домаганнях, дослідження яких представлені у працях К. Абульханової-Славської, О. Кроника, Ф. Хоппе, В. Мерліна та інших. Так, К. Абульханова-Славська повʼязує професійні домагання з життєвою перспективою особистості, що виявляє образ бажаного та усвідомлюваного можливого майбутнього життя [1]; О. Кроник зосереджує увагу на обумовленості домагань особистості (у тому числі і професійних) минулим (успіхами та невдачами) та майбутнім (цілями і передбачуваними результатами життєдіяльності) [2]; В. Мерлін висуває ідею, що рівень домагань відображає той ступінь оцінки, якої потребує людина, аби відчути задоволення [3].

Педагогічну умову актуалізаця у навчальному процесі ВНЗ сучасної моделі майбутньої професії повʼязуємо із необхідністю спрямування студентів на активність у пошуку інформації про варіанти розвитку професії, інноваційні тенденції у ній, мотивацією до самоусвідомлення можливих шляхів професійної самореалізації.

Уявлення про професію утворюються у результаті трансформації індивідуальних образів, установок, соціальних стереотипів щодо конкретного виду професійної діяльності особистості. При цьому значущими стають уявлення про себе як про майбутнього фахівця, а отже до структури уявлень про професію можна віднести як зміст самої діяльності, так і характеристику суб’єкта діяльності.

Ймовірність професійного розвитку у тому чи іншому варіанті усвідомлюється, якщо людина отримує інформацію щодо розвитку тих галузей, які є спорідненими обраної нею професії, можуть впливати на зміни у фаховій діяльності, затребуваність фахівців цієї професії у майбутньому. Саме тому, на нашу думку, важливості набуває звернення уваги студентів на інновації, що виявляють розвиток професії на даному етапі,оскільки саме їх повторюваність, активізація, економічна виправданість дозволяє змінювати алгоритми та порядок професійної діяльності, результатом чого має стати професійна мобільність фахівця.

Друга педагогічна умова набуття професійної мобільності вважаємо активізацію комунікативних зв’язків студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності, що виявляється у сприянні залученню особистих контактів студентів, пов’язаних із професійною комунікацією, у навчальний процес ВНЗ.

Важливість привнесення особистих контактів у професійну сферу є безсумнівним чинником її розвитку. Крім того, фахівець, який вміє вдало комунікувати з партнерами, встановлювати та розвивати зв’язки, стає бажаним та високо цінним для будь-якої організації. Водночас, вважаємо зауважити, що практика організації навчального процесу у вищому навчальному закладі не дозволяє актуалізувати професійно-комунікативний досвід студентів

Важливою для формування у майбутніх фахівців професійної мобільності є третя педагогічна умова – сприяння ситуаціям вибору студентами траєкторії професійної реалізації та відповідальності за цей вибір – повʼязуємо із толерантністю ставлення до вибору студента суміщення навчання та праці, допомогою у навчанні за індивідуальним графіком, вимогливістю до відповідальності студента за свій вибір.

Оскільки ми наголошуємо на професійній мобільності як якості, яка дозволяє реалізовуватись молодому фахівцеві на ринку праці в умовах жорсткої конкуренції, працевлаштування студентів денної форми навчання розглядаємо і як можливість отримання ними досвіду роботи взагалі, і як можливість скорегувати фахову орієнтацію зокрема, що, власне, співвідноситься із професійною мобільністю.

Цілком достовірно, що студент, який відчуває підтримку у своєму бажанні працювати, буде виявляти більшу відповідальність за свій вибір, що виявлятиметься у знаходженні балансу між часом на роботу та на навчання.

Отже, підкреслюємо, що активність розвитку професійного досвіду, який набувається студентами через реалізацію визначених педагогічних умов, сприяє їхньому професійному становленню, що в майбутньому актуалізується в професійній мобільності.

Цитована література

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М. : Мысль, 1991. – 301 с.

2. Кроник А. А. Субъективная картина жизненного пути как предмет психологического исследования, диагностики и коррекции: Дис. в виде научн. докл…д-ра психол. наук: 19.00.01/РАН, Ин-т психологии. – М., 1994. – 71 с.

3. Мерлин B.C. Психология индивидуальности: избранные психологические труды. Воронеж, 1996. 448 с.

4. Шевська О.І. Механізми фінансового оздоровлення житлово-комунального господарства України / О.І.Шевська // Економіка та держава. – 2009. – №2. – с.94-97.