УДК 378
Магрламова Камілла Газанфарівна
кандидат
педагогічних наук, старший викладач кафедри мовної підготовки
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ
України»
Е-mail: m.kamillag@mail.ru
Анотація: У статті проаналізовано
проблему академічної мобільності студента й засобу поширення міжнародних
інтеграційних процесів у сучасному освітньому просторі. Наголошено, що з метою
формування академічної мобільності студента-медика доцільним є розроблення
«випереджувальних» освітніх програм,
які відповідають запитам ринку праці,
суспільства й світовим стандартам, а
також відповідного нормативно-правового, матеріально-технічного,
кадрового, інформаційного, психолого-педагогічного забезпечення.
Ключові
слова: академічна мобільність, види академічної мобільності, професійна
мобільність, студент-медик.
Постановка проблеми. Зростання питомої ваги різних освітніх систем у
національних економіках і процеси реструктуризації глобальної економіки актуалізують
різноаспектні дискусії з проблем розвитку сучасної освіти. Не є винятком і
проблеми академічної мобільності студента-медика, тобто майбутнього лікаря.
Вони тісно пов’язані із формальною, неформальною, інформальною освітою не
тільки студентів, але й досвічених лікарів. Нам імпонує твердження О. Аніщенко, Л. Лук’янової про те, що на сучасному етапі розвитку
суспільства відбувається перехід від концепції «освіти на все життя» до
концепції «освіти впродовж життя» [3, с. 62]. Ця концепція передбачає необхідність
формування нових базових вмінь для всіх з метою забезпечення неперервного
доступу до освіти, удосконалення й оновлення вмінь, необхідних в інформаційному
суспільстві; збільшення інвестицій у людські ресурси; інноваційні методики
викладання та учіння для системи неперервної освіти – «довжиною та шириною в
життя»; нову систему оцінювання здобутої освіти з метою врахування та визнання
результатів неформальної та інформальної освіти та ін.
Отже,
йдеться про формування нової освітньої парадигми, яка зокрема передбачає гнучкість,
адаптивність, наступність усіх ланок освіти і взаємозв’язок всіх її форм; розширення
можливостей участі громадян у культурній, соціальній і політичній діяльності
країни; гуманізацію навчання, перетворення процесу навчання на неперервний
процес саморозвитку й самовдосконалення людини; творчість, співробітництво між
усіма суб’єктами педагогічного процесу та ін. Водночас трансформації в
економічному житті країни зумовлюють потребу у висококваліфікованих фахівцях,
які потрапляють в умови конкуренції на ринку праці. Тому актуалізується питання
мобільності особистості, що передбачає адаптацію у світі професійних відносин,
її конкурентоспроможність.
Аналіз останніх
досліджень і публікацій. Різні аспекти розвитку освіти впродовж життя висвітлено
у працях С. Змєйова, Л. Лук’янової, О. Огієнко, Н. Пазюри,
С. Прийми, Л. Сігаєвої та ін. Дослідженню проблеми готовності фахівця
до особистісно-професійної самореалізації, мобільності присвячено науковий
доробок К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, П. Горностая,
І. Зимньої, О. Леонтьєва, А. Маркової та ін. Структуру, семантично-термінологічні
аспекти, академічної мобільності вивчають Н. Коваліско, Ж. Таланова, А. Татарнікова, І. Шпекторенко,
Г. Щокін та ін. Теоретичні й
практичні засади формування професійної мобільності майбутніх кваліфікованих
робітників у професійно-технічних навчальних закладах досліджує Л. Сушенцева. Особливості студентської академічної
мобільності є предметом наукового пошуку В Астахової, С. Вербицької
та ін. Академічну мобільність як засіб інтеграції у міжнародний освітній
простір вивчають В. Лісовий, В. Капустник, І. Завгородній
та ін. Водночас проблема формування академічної мобільності особистості як невід’ємного складника освіти впродовж життя у нових соціально-економічних
умовах потребує грунтовного вивчення, що й зумовило вибір теми публікації.
На різних етапах наукового пошуку для
досягнення мети використовувалися вивчення нормативних документів,
психолого-педагогічної, монографічної і довідкової літератури з проблем
академічної мобільності із подальшим аналізом та синтезом.
Результати дослідження. Передусім вважаємо за доцільне зазначити, що просування академічної мобільності студентів-медиків, професорсько-викладацького складу та співробітників
вищих медичних закладів є одним з ефективних інструментів підвищення якості освіти та
конкурентоспроможності випускників на
ринку праці.
Як свідчить
дослідження А. Іщенка [2,
с. 99], за одним із міжнародних показників – рівнем залученості до вищої освіти
(Gross Enrolment Ratio, GER – відсоток, який становить кількість осіб, що
здобувають вищу освіту незалежно від їхнього віку, загальної кількості осіб,
які мають типовий для здобуття вищої освіти вік), Україна посідає одне з
чільних місць серед країн Центральної і Східної Європи (73 %). Науковець цілком справедливо
наголошує, що по-справжньому об’єктивним критерієм якості вищої освіти тієї чи
іншої країни є кількість студентів з інших країн, що навчаються в її ВМЗ. Водночас
у світовому масштабі академічна мобільність студентів-медиків, незважаючи на
високі темпи зростання, досі залишається переважно винятком, аніж правилом[12, с. 360].
Слід акцентувати увагу
на тому, що у сучасних наукових дискусіях йдеться про доцільність відокремлення
терміносполук «професійна мобільність» й «академічна мобільність». Водночас, як
зазначає А. Іщенко, професійна
й академічна мобільність – явища
системні, які віддзеркалюють певну парадигму
забезпечення цих видів мобільності як основного складника успішності в
навчанні, а у подальшому – професіоналізму, успіху у соціальному середовищі. У
цих різновидах мобільності відображено як об’єктивні (державна політика в галузі професійної освіти
(навчання), державної кадрової політики в різних професійних групах,
нормативно-правові засади розвитку освіти і навчання, й зокрема професійного,
професійної діяльності) так і суб’єктивні
чинники (особистісні якості людини, що виявляються в академічному
й професійному середовищах) [2].
Наведемо сучасні визначення терміносполуки
«академічна мобільність» (таблиця 1).
Таблиця 1
Сутність академічної мобільності за різними
джерелами
|
Визначення |
Документ, автор |
|
Можливість учасників освітнього процесу
навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність тощо в
іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами. |
Порядок реалізації права на академічну
мобільність: проект (2015
р.) [7]. |
|
Інтеграційний
процес у сфері освіти, що надає можливість студентам, аспірантам, викладачам брати участь у різноманітних навчальних або
навчально-дослідницьких програмах. |
Інформаційний блок на сайті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» [1]. |
|
Інтенсивний обмін студентами, стажерами,
викладачами між навчальними закладами всіх країн світу, а також шляхом
розширення і вдосконалення спектрів програм освіти, форм навчання, освітніх
технологій та організаційних систем. |
А. Татарнікова [8]. |
|
Інтегративна характеристика,
виражена у здатності долати міжнародні
мовні та міждержавні бар’єри, оперативно встановлювати контакти, успішно адаптуватися до іншого освітнього простору згідно з сучасними вимогами суспільства до особистості
(динамізму, адаптивності, швидкого
реагування та оперативності). |
О. Шеремет [11, с. 6]. |
Як випливає із таблиці
1, йдеться і про мобільність професорсько-викладацького складу, й про
студентів. Слід додати, що в Україні у навчальних закладах різних типів
розроблені положення про академічну мобільність, а також відповідні підрозділи
з академічної мобільності, передбачені Положеннями про діяльність навчальних
закладів [6].
Актуальність проблеми
розвитку академічної мобільності підтверджує й те, що у 2015 р. Міністерством освіти і науки України ініційовано
громадське обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність» [6].
Відповідно до однойменного проекту, йдеться
про встановлення єдиного порядку організації програм академічної
мобільності для учасників освітнього процесу вищих навчальних закладів України на
території України чи поза її межами.
Основними видами академічної мобільності
вважається, на наш погляд, внутрішня академічна мобільність (у ВМЗ України),
міжнародна академічна мобільність (у ВМЗ поза межами України), групова
академічна мобільність (група учасників освітнього процесу у ВМЗ-партнерах),
індивідуальна академічна мобільність (індивідуальний порядок учасників
освітнього процесу у ВМЗ-партнерах) та ініціативна академічна мобільність
(реалізація індивідуальних освітніх, академічних та дослідницьких програм у
рамках вітчизняних і зарубіжних державних програм, проектів та ін.). Водночас
аналіз джерел на електронних і паперових носіях свідчить про те, що в сучасних
умовах виокремлюються такі види АМ:
·
внутрішня і зовнішня;
·
внутрішньоуніверситетська,
внутрішньодержавна, міжнародна;
·
інституціональна,
програмна;
·
дистанційна;
·
коротко- й довготривала (залежить від терміну
навчання);
·
горизонтальна (на певний строк під час навчання) та вертикальна (з метою здобуття наступного
академічного чи наукового ступеня).
Важливого значення набуває те, що право на
участь у програмах академічної мобільності матимуть студенти освітніх рівнів
молодшого бакалавра та бакалавра (починаючи з другого курсу), спеціаліста,
магістра, особи, які здобувають наукові ступені доктора філософії (кандидата
наук) або доктора наук, науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники.
Слід додати, що серед форм академічної мобільності для студентів ВМЗ найбільш
перспективними є навчання за програмами студентського обміну у вищому
навчальному закладі-партнері, навчання за спільними освітніми програмами, мовні
й наукові стажування, навчальна (дослідницька, виробнича) практика, участь у
літніх школах, конференціях, семінарах та ін.
Передбачається, що фінансування учасників освітнього процесу, які реалізують право на АМ у вищих навчальних закладах-партнерах, здійснюватиметься за рахунок коштів міжнародних фондів, установ, організацій, фізичних або юридичних осіб відповідно до домовленостей між учасниками академічної мобільності. Проектом положення також визначені інші особливості участі у програмах академічної мобільності в Україні та поза її межами.
Слід акцентувати увагу на тому, що на
сайтах вітчизняних вищих навчальних закладів розміщено детальну інформацію зокрема
щодо можливостей академічної мобільності студентів. Так, привертає увагу розділ
«Міжнародні
відносини» на сайті Медичного інституту Сумського державного
університету [5]. Йдеться й про можливість участі у
міжнародних (Швеція, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди та ін.) конкурсних програмах
наукових досліджень і стипендіальних, магістерських програмах, здобуття дослідницьких
грантів, навчання у літніх дослідницьких школах та ін. Водночас інститутом
здійснюється значна робота у контексті міжнародної академічної мобільності
(участь студентів і викладачів у міжнародних конгресах, форумах, тренінгових
програмах, організація роботи тематичних шкіл із залученням провідних
зарубіжних науковців, підвищення кваліфікації за кордоном та ін.).
Поступово відбувається збільшення
кількості спільних програм і, відповідно, обмінів серед викладачів і студентів
між українськими університетами та між українськими й зарубіжними ВМЗ. Як
свідчить аналіз літературних джерел [4, с. 32-33], реальні учасники програм міжнародної
академічної мобільності розширюють коло наукових знань, здобувають навички
міжкультурного спілкування та дипломатії, розв’язання нагальних проблем, знаходять
нові наукові контакти, встановлюють корисні соціальні зв’язки, розвивають
особистісний і професійний потенціал, альтернативні погляди на світ та ін. Також
спостерігається сприйняття молоддю дослідницької діяльності перспективним
складником особистісно-професійної самореалізації, а також прагнення здійснення
наукових пошуків й набуття нового професійного досвіду з метою його впровадження
на практиці.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз дослідницьких матеріалів дає підстави
стверджувати, що академічна мобільність є невід’ємним складником неперервної
освіти, що безпосередньо пов’язана з економікою і ринком праці. У цьому контексті перспективним є розроблення «випереджувальних» освітніх програм, які відповідають запитам ринку праці, суспільства й світовим
стандартам. Міжнародна академічна мобільність
студентів-медиків ВМЗ України реалізується в рамках міжнародних
міжвузівських угод, а також спільних освітніх
програм, регулюється угодами
про академічне і наукове
співробітництво із зарубіжними навчальними
установами, закладами охорони здоров’я та міжнародними організаціями. Формуванню мобільності особистості
сприяє впровадження процедур взаємного визнання термінів навчання і навчальних
дисциплін, результатів оцінювання навчальних досягнень, індивідуалізація
освітніх траєкторій, створення сприятливих організаційних умов для навчання за
межами свого навчального закладу, а також відповідне нормативно-правове,
матеріально-технічне, кадрове, інформаційне, психолого-педагогічне
забезпечення.
Серед
перспектив подальшого вивчення проблеми – взаємозв’язок академічної мобільності
зі стимулюванням експорту й імпорту освітніх послуг країни, формування й
розвиток мобільності професорсько-викладацького складу вищих навчальних
закладів, європейський досвід формування академічної мобільності студентів-медиків.
Список використаних джерел
1. Академічна
мобільність / Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 17.03.15 http://kpi.ua/mobility [in Ukrainian].
2.
Іщенко А.Ю.
Глобальні тенденції і проблеми розвитку освіти: перспективи для України /
А.Ю. Іщенко // Cтратегічні пріоритети. – 2014. – № 4 (33). – С.
98-102.
3.
Лук’янова Л.Б., Аніщенко О.В. Освіта дорослих: короткий
термінологічний словник / Л.Б. Лук’янова, О.В. Аніщенко. – К.;
Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. – 108 с.
4.
Міжнародна академічна мобільність молодих учених
Дніпропетровщини як прояв глобалізаційних процесів у сучасному світі: монографія
/ М.О. Шевчук, С.Ф. Власов, Л.О. Колісник, Р.М. Безус, М.В. Мосьондз;
МОН України; Нац. гірн. ун-т. – Д.: НГУ, 2014. – 42 с.
5.
Міжнародні відносини / Медичний інститут
Сумського державного університету [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://med.sumdu.edu.ua/index.php/uk/2012-12-10-19-31-29/2013-08-08-14-31-14 [in Ukrainian].
6.
Положення про організацію освітнього процесу в ДЗ
«Дніпропетровська медична академія МОЗ України»/ Укл.: Т.О. Перцева, Н.В. Ліхолетова, С.В. Захаров. –
Дніпропетровськ: Навчальний відділ ДЗ «ДМА», 2015. – 43 с.
7.
Про затвердження Порядку реалізації права на академічну
мобільність: проект постанови Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1424702227/
8.
Татарникова
А.А. Увеличение профессиональной мобильности специалиста в системе открытого
образования / А.А. Татарникова [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.ido.tsu.ru.
9.
Третина іноземних студентів у Польщі – українці [Електронний
ресурс] http://www.wz.lviv.ua/life/127692
[in Ukrainian].
10.
Украинцы
составили половину из всех иностранных студентов в Польше [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://viknaodessa.od.ua/news/?news=113583 [in Russian].
11.
Шеремет А.Н.
Формирование академической мобильности будущих учителей информатики средствами
информационных и коммуникационных технологий: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Шеремет Алёна
Николаевна. – Новокузнецк,
2009. – 20 с.
12.
Education at a Glance 2012. OECD indicators. – Paris: OECD Publishing, 2012. – 570 p.
АКАДЕМИЧЕСКАЯ МОБИЛЬНОСТЬ – НЕОТЪЕМЛЕМАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ОБРАЗОВАНИЯ НА
ПРОТЯЖЕНИИ ЖИЗНИ
Магрламова Камилла Газанфаровна
Аннотация: В статье проанализирована проблема академической
мобильности как неотъемлемой составляющей образования на протяжении жизни и
средства распространения международных интеграционных процессов в современном
образовательном пространстве. Отмечено, что с целью формирования академической
мобильности специалиста целесообразным является разработка «опережающих»
образовательных программ, которые отвечают запросам рынка труда, общества и
мировым стандартам, а также соответствующего нормативно-правового,
материально-технического, кадрового, информационного, психолого-педагогического
обеспечения.
Ключевые слова: академическая мобильность, виды академической
мобильности, профессиональная мобильность, образование на протяжении жизни,
непрерывное образование.
THE ACADEMIC MOBILITY - AN INTEGRAL COMPONENT
OF EDUCATION THROUGHOUT OUR LIFE
Magrlamova Kamilla Gazanfarovna
Resume: This article deals with the problem of the academic
mobility of the medical students and the ways of distribution of the
international integration processes in modern education. It is noted that for
the purpose of formation of the academic mobility of the medical student is the
development of the "advancing" educational programs which inquiries
of labor market, societies and to the international standards, and also legal
and corresponding standards, technical, personnel, information, psychological
and pedagogical.
Key words: academic
mobility, aspects of academic mobility, professional mobility, medical student.
References
1.
Academic Mobility / Natsionalnyi
tekhnichnyi universytet Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut», viewed
17.03.15, http://kpi.ua/mobility
[in Ukrainian].
2.
Ishchenko, A.Iu. (2014) Global trends and problems of education: prospects for Ukraine. // Ctratehichni
priorytety, 4 (33), 98-102. [in Ukrainian].
3.
Luk’ianova, L.B., Anishchenko, O.V. (2014) Adult education: a brief glossary of terms. K.; Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M., 2014 [in Ukrainian].
4.
The international academic mobility of young scientists of Dnipropetrovsk as a manifestation of globalization in the modern world: a monograph. M.O. Shevchuk, S.F. Vlasov, L.O. Kolisnyk, R.M. Bezus,
M.V. Mosondz; MON Ukrainy; Nats. hirn. un-t. D.: NHU (2014) [in Ukrainian].
5.
International
Relations. Medychnyi instytut
Sumskoho derzhavnoho universytetu, viewed 17.03.15, http://med.sumdu.edu.ua/index.php/uk/2012-12-10-19-31-29/2013-08-08-14-31-14 [in Ukrainian].
6.
Regulations on the organization of educational process in the DMZ «Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine». T.O. Pertseva, N.V.
Likholetova, S.V. Zakharov. Dnipropetrovsk: Navchalnyi viddil DZ «DMA», 2015. [in Ukrainian].
7.
On approval of the right to academic mobility: by the Cabinet of Ministers of Ukraine, viewed 17.03.15, http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1424702227/ [in Ukrainian].
8.
Tatarnykova, A.A. (2015) The increase in occupational mobility
specialist in the system of open education. viewed 17.03.15, http:// www.ido.tsu.ru. [in Russian].
9.
A third of foreign students in Poland
– Ukrainian. viewed 17.03.15, http://www.wz.lviv.ua/life/127692 [in Ukrainian].
10.
Ukrainians
make up half
of all international students in Poland, viewed 17.03.15, http://viknaodessa.od.ua/news/?news=113583 [in Russian].
11.
Sheremet, A.N. (2009) Formation
of the academic mobility of the future teachers of computer by means of information and communication technologies: avtoref.
dis. … kand. ped. nauk: 13.00.08 / Sheremet Aljona Nikolaevna; Novokuzneck [in Russian].
12.
Education at a Glance 2012. OECD indicators, Paris:
OECD Publishing, 2012. [in English].
Відомості
про автора:
Магрламова Камілла Газанфарівна
ДЗ «Дніпропетровська
медична академія МОЗ України»
вул. Карла Маркса, 24;
м. Дніпропетровськ, 49044, Україна