к.т.н. проф. Охмат П.К.,

ст. викл. Бойко В.Б.,

магістранти Карманенко А.А, Швидкий  Д.М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Кілевидний сошник  для овочевих сівалок

Дніпропетровщина  здавна славиться своїм овочівництвом. Цьому  сприяє і м’який клімат і родючі грунти.  Ця галузь до цього часу вважається однією з найбільш прибуткових. Однак існують труднощі пов'язані з низьким рівнем механізації в першу чергу найбільш трудомістких процесів обробки посівів, збирання врожаю і т. д. Крім того, при механізації окремих процесів, таких як посів, міжрядна обробка, необхідно враховувати специфіку насіння і рослин.

Посів насіння овочів проводиться коли температура ґрунту досягає 8...12°С на глибину 2... 6 см. За термінами це припадає на 15... 28 квітня. Верхній шар ґрунту до цього часу інтенсивно прогрівається і підсихає на глибину до 3...4 см, а в посушливі роки і до 5...6 см [1]. Більшість насіння овочевих культур закладається на глибину від 2 до 4 см, тобто в ситуації посів насіння буде проводитися в абсолютно сухий грунт. Щоб з'явилися сходи, необхідні після посіву дощі, що досить проблематично в посушливій зоні Дніпропетровської області.

Над удосконаленням сошників конструктори і вчені працювали менше, ніж над створенням і удосконаленням висівних апаратів, так вважалося, що вирішальним фактором, що впливає на якість посіву, є висіваючий апарат.

Було б, однак, неправильно стверджувати, що у справі дослідження сошників зроблено мало. Питанням вивчення роботи сошників займався ряд дослідників. Професор В. П. Горячкін в 20 роки минулого століття провів дослідження теоретичної  сторони роботи сошника [2], розбираючи питання про дію сил на сошник, вплив точки підвісу і довжини повідків на глибину ходу сошника, а також дає обгрунтування кривизни наральника американського сошника.

Дуже цінні дослідження з вивчення технологічного процесу роботи різних конструкцій сошників з метою їх оцінки і обгрунтування конструктивних параметрів були проведені П. М. Василенком [3].

Використавши досвід провідних вчених для вирішення поставленої проблеми розроблено кілевидний коробчастий  сошник (рис. 1) для овочевих сівалок, що  забезпечить укладання насіння у вологий шар грунту.

Розглянемо роботу сошника на прикладі використання його на координатному гідропневматичному висівному  апараті (КГПВА)[4].

Переміщуючись сошник 7 розкриває грунт і кілем формує борозну. За допомогою гравітаційних сил чи стиснутого повітря через сопло-ствол 5 виштовхується насіння одночасно з рідиною. Бокові пластини 4 сошника мають вирізи в нижній частині, що забезпечують вільне змикання грунту на нижньому горизонті при цьому утримуючи верхню суху частину. Після змикання грунту відбувається ущільнення за допомогою ущільнюючого котка 3.

Описание: D:\Мої документи\Кафедра\дипломники\Магістри\Карманенко 2016\креслення\Лист 4 карманенко-3.jpg

 


Рис. 1. Схема КГПВА з розробленим сошником

1– координатний гідропневматичний висівний апарат; 2 – опорні колеса; 3 – ущільнюючий коток; 4 – бокові пластини; 5 – сопло-ствол;

 6 – кіль сошника; 7 – сошник; 8 – регулювальна гайка.

 

 

Рис. 2. Загальний вигляд розробленого сошника

Розроблена конструкція сошника рис. 2 забезпечує закладення насіння у вологий шар грунту з одночасним внесенням рідини, запропонована форма бокових пластин зменшить потрапляння сухого шару грунту до насіннєвого ложе.  В результаті цього поява сходів насіння скорочується від 7до 10 днів, ніж при звичайному способі посіву, а це дозволяє на два тижні раніше отримати урожай овочевих культур.

Література

1.     Роде A.A. Основы изучения о почвенной влаге / A.A. Роде. - Л.: Гидрометеоиздат. - 1960. - 26 с.

2.     Горячкин В.П. Собрание сочинений: в 3 ч. / В.П. Горячкин: - 2-ое изд.; под ред. Проф. док. с.-х. наук H.A. Лучинского. - М.: Колос, 1968.

3.                Василенко П.М. Исследование работы сошников и пути их усовершенствования / П.М. Василенко - УАСХН. 1945. - 46 с.

4.     А.с. №99860 UA. Спосіб координатного гідропневматичного висіву насіння та пристрій для його реалізації Улексін В.О., Бойко В.Б.