Медицина/1. Акушерство та гінекологія

К.мед.н. Бирчак І.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Звичний викидень: частота, структура, фактори ризику

Проблема невиношування вагітності є однією з найактуальніших тем сучасного акушерства. Звичне невиношування вагітності посідає особливе місце у структурі акушерсько-гінекологічної патології, що диктує необхідність пошуку нових етіологічних чинників, патогенетичних варіантів та методів профілактики патології. У нашій країні звичний викидень традиційного визначається, як наслідок двох або більше вагітностей, що закінчились самовільним викиднем. Етіологічні фактори більшості фетальних втрат, на жаль, залишаються невідомими та характеризуються як ідіопатичні. У зв'язку з прогресивним погіршенням індексу здоров'я репродуктивного контингенту України, змінами мікробіологічного оточення на тлі наростаючого екологічного неблагополуччя і соціально-економічних проблем спостерігається збільшення внеску інфекційної і імунологічно опосередкованої патології в структуру чинників репродуктивних втрат, зокрема, невиношування вагітності [1, 5, 6]. Сучасними науковцями переконливо доведено, що основними причинами невиношування вагітності є хромосомні та гормональні порушення, нейро-ендокринні синдроми, інфекційні захворювання, аутоімунні та аллоімунні фактори, вади розвитку статевих органів, тромбофілічні фактори (спадкові і набуті) тощо[2, 7].

Метою роботи було встановлення деяких патогенетичних аспектів звичного викидня. Нами проводився клініко-статистичний аналіз амбулаторних карт та комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок зі звичним невиношуванням вагітності (n=80, І група). Для порівняння проводився аналіз медичних карт практично здорових жінок (n=40, ІІ група).

При проведенні аналізу вікового складу було помічено, що вагітні І та ІІ груп суттєво відрізнялися між собою. Вік вагітних основної групи на момент звернення до стаціонару становив 20-26 років, середній вік становив 22,5 років. Віковий діапазон вагітних І групи був значно більшим - від 20 до 35 років; при цьому 25,0% жінок були у віці до 21 року, 37,0% у віці 21-28 років, 37,5% - старше 28 років. Слід зазначити, що в патогенезі звичного невиношування вагітності вагоме значення має первинне порушення нейро-ендокринної регуляції, яке проявляється розладами менструальної функції. З метою уточнення ролі цього фактора в розвитку даної патології проведено вивчення характеру менструальної функції з моменту менархе. Встановлено, що вік початку менструацій коливався в обох групах в межах від 9 до 17 років, середній показник становив 13,7±1,3 років. Із раннім менархе не виявлено жодної жінки, проте у 37,5% жінок І групи мала місце затримка статевого дозрівання і перша менструація починалась після 15 років. Зі слів пацієнтів встановлено, що об’єм менструальної крововтрати в І та ІІ групах був помірним (75,0% та 76,25%, відповідно), що не мало вірогідної різниці. У 12,5% жінок ІІ групи менструації мали тенденцію до значних, тоді як у вагітних зі звичним викиднем спостерігалась протилежна ситуація (61,25% жінок відмічали з моменту менархе гіпо- та олігоменорею, нерегулярні менструації). У більшості пацієнток (72,5% та 75,0%, відповідно) менструації були безболісними, у решти перебігали з больовим синдромом, проте ці дані не мали вірогідної різниці. У пацієнтів обох груп у дитинстві мали місце тонзиліт, пієлонефрит, гастрит, проте дані щодо частоти не мали вірогідної різниці.

Певне значення для подальшої фертильності має вік початку статевого життя, оскільки ранній початок його несе потенційне інфекційне навантаження. Проаналізувавши ці дані, нами встановлено, що середній вік початку статевого життя становив в середньому 17,8 років у жінок І групи та 19,4 років у жінок ІІ групи. Звертає на себе увагу той факт, що до настання вагітності жінки зі звичним викиднем мали по декілька статевих.

Беручи до уваги, що характер праці має певний вплив фертильність, нами проведено аналіз особливостей трудової діяльності жінок зі звичним викиднем у порівнянні з контролем та виявлено, що до найчисельнішої групи належали службовці (55,0% та 47,5%), на другому місці робочі промислових та сільськогосподарських об’єктів (27,5% та 25,0%), домогосподарки становили 17,5% та 27,5% (І та ІІ групи відповідно). При цьому мешканки села серед жінок зі звичним невиношуванням вагітності становили 20,0%, серед здорових вагітних 47,5%. Професійні шкідливості у вигляді важких фізичних та психоемоційних навантажень, роботи з хімічними засобами, вібрації тощо відмічали 17,5% жінок ІІ групи, у той час, коли даних обставин не було у жодної пацієнтки контрольної групи. Окрім того, 42,5% жінок зі звичним невиношуванням відмічали несприятливі умови проживання, нераціональне харчування, конфліктні ситуації в сім'ї.

Із перенесених в минулому гінекологічних захворювань у жінок зі звичним невиношуванням вагітності спостерігалися хронічний сальпінгоофорит, ерозія шийки матки, проте ці дані не мали вірогідної різниці з даними контролю. Викликає зацікавленість той факт, що у 27,5% жінок зі звичним викиднем поза вагітністю мав місце синдром полікістозних або склерокістозних яєчників, у той час, коли в ІІ групі дана нозологія була зафіксована у 5 жінок (6,25%). Хронічні екстрагенітальні захворювання були виявлені у 68,75% жінок зі звичним невиношуванням вагітності та у 52,5% вагітних з неускладненим анамнезом. Слід відмітити, що структура екстрагенітальної патології в І та ІІ групах мала відмінності. У практично здорових жінок, в основному, це були хронічний холецистит (35,0%), хронічний гастродуоденіт (15,0%), коліт (15,0%), пієлонефрит (12,5%), панкреатит (5,0%). У жінок зі звичним невиношуванням вагітності з дитинства спостерігалися опасистість різних ступенів (52,5%), хронічний декомпенсований тонзиліт (37,5%), вегето-судинні порушення різних типів (з переважанням гіпертензивного компоненту) (37,5%), дифузний або вузловий зоб (42,5%), варикозне розширення вен нижніх кінцівок (30,0%).

Аналіз клініко-статистичних даних показав, що у вагітних зі звичним викиднем період гестації протікав зі значними ускладненнями. Загроза переривання вагітності без відшарування та з відшаруванням хоріону виникала у 50,0% жінок і була достовірно вищою, ніж у ІІ групі (12,5%). Протилежні тенденції спостерігались щодо гестозів І половини вагітності - легкого, помірного та надмірного блювання, слинотечі. Так, ранні токсикози були зафіксовані у 15,0% практично здорових жінок, тоді як у ІІ групі не було жодного випадку цієї патології. Значне місце в структурі ускладнень вагітності у жінок І та ІІ груп займали анемії різних ступенів важкості. У І групі вона діагностувалась у 27,5% обстежених, при співставленні з даними ІІ групи, нами не виявлено достовірної різниці (25,0%). Проведені нами дослідження свідчать, що частота звичного викидня має тенденцію до зростання. Наявність патології у всіх соціальних групах мешканок села та міста вказує на необхідність всебічного охоплення жіночого населення диспансеризацією. Факторами, що сприяють невиношуванню вагітності, можна вважати порушення в системі гіпоталамус-гіпофіз в період статевого дозрівання, ранній початок статевого життя, знижену реактивність організму жінок у зв’язку з великим спектром перенесених супутніх екстрагенітальних та генітальних захворювань.

Таким чином, проведений клініко-статистичний аналіз підтверджує концепцію мультифакторності та складності патогенетичних варіантів звичного невиношування вагітності, дозволяє оцінити роль соціальних, загальних та акушерсько-гінекологічних аспектів в проявах захворювання, що повинно враховуватись практичними лікарями з метою раціоналізації ведення хворих зі звичним не виношуванням вагітності.

Література:

1. Баранов B.C. Геном человека и гены «предрасположенности» / B.C.Баранов, Е.В.Баранов, Т.Э.Иващенко [и др. ] //- СПб.: Интермедика, 2000. - С. 95-113.

2. Беспалова О.Н. Оценка роли генетических факторов в привычном невынашивании беременности ранних сроков: Автореф. дис....канд. мед. наук. - СПб., 2001. - 24 с.

3. Доброхотова Ю.Э. Некоторые аспекты этиологии и патогенеза эмбриональных потерь в I триместре гестации / Ю.Э. Доброхотова, Р.И. Озерова, Ж.А. Мандрыкина, [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога.- 2008.- №5.- С. 15-18.

4. Запертова Е.Ю. Особенности экспрессии генов ряда цитокинов и интегринов и их роль в привычном невынашивании беременности: Автореф. дис.... канд. мед. наук. - М,. 2005. - 22 с.

5. Климова О.И. Наследственные аспекты невынашивания беременности: Дис.... канд. мед. наук. - М., 2004. - 121 с.

6. Мисник В.В. Генетические и иммунологические причины привычно-го невынашивания беременности: Автореф. дис....канд. мед. наук. - М., 2004. - 23 с.

7. Несяева Е.В. Неразвивающаяся беременность: этиология, патогенез, клиника, діагностика./ Е.В. Несяева.// Акушерство и гинекология - 2005. - №2.-С.3-7.