Педагогические  науки/ Проблемы подготовки специалистов

 

         канд. пед. наук, доцент ЛАЛАК Н.В.

Мукачівський державний університет

 

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО КРОС – КУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ (НА ПРИКЛАДІ ШКІЛ ЗАКАРПАТТЯ)

 Сучасні реалії і своєрідність історичної ситуації, що склалася в Україні, ініціюють нові мету та за­вдання освіти. У поліетнічному українському суспільстві акту­алізується проблема нового типу соціальних від­носин, що будуються на принципах діалогу й толерантності та виявляються в міжнаціональному спілкуванні. Одним із значущих засобів потужних позитивних змін у сфері діяльності взаємодіючих культур є крос - культурна взаємодія, що сприяє появі нових елементів і форм культурної активності, коригує цiннісні орiєнтири, моделі поведінки і способи життя.

 Саме вирішення даного завдання потребує активного залучення потенціалу системи освіти, яка є унікальною можливістю спланованого впливу на процес формування життєвих орієнтирів молоді та відповідно - на майбутнє тих народів, до яких ця – молодь належить. У Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» особлива увага  приділяється вихованню шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну; у Національній доктрині розви­тку освіти в Україні у XXI столітті зроблено акцент на формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної євро­пейської цивілізації, підготовлена до життя і праці в динамічному світі

Аналіз наукових джерел щодо формування крос-культурних цінностей свідчить про постійну увагу вчених різних галузей до зазначеної проблеми на методологічному, теоретичному та практичному рівнях. Зокрема, філософські і культурологічні основи міжкультурного діалогу ґрунтуються на гуманістичних принципах античної (Геродот, Сократ), середньовічної (Ф.Аквінський), німецької класичної філософії (Г.Гегель, І.Кант). Питанню співіснування різних культур приділяли увагу українські філософи, письменники і громадські діячі - В.Антонович, С.Гулак-Артемовський, М.Драгоманов, М.Костомаров, М.Коцюбинський, О.Потебня, Г.Сковорода, Л.Українка, І.Франко, Т.Шевченко. Окремі аспекти формування крос-культурних цінностей у західній і східній педагогічній науці висвітлювали педагоги (Г.Ващенко, А.Доніш, В.Сухомлинський, К.Ушинський та інші). У радянські часи зазначена проблема розглядалась у контексті інтернаціонального виховання (Г.Єремій, Т.Ісламішина). У різних ракурсах проблема формування крос-культурних цінностей у дітей шкільного віку представлена в роботах І Беха, Г.Назаренко, В.Оржеховської, К.Чорної та інших.

Проблема формування крос-культурних цінностей є досить новою для сучасної української педагогіки. Проте вже сьогодні можна відзначити інтерес до впровадження крос-культурних методик у виховну практику загальноосвітніх шкіл, інтенсивний пошук ефективних форм та методів формування крос-культурної компетенції у школярів. Особливо важливим є це питання  для загальноосвітніх навчальних закладів Закарпаття.  За даними департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА із 668 шкіл регіону у 118 діти  навчаються мовами нацменшин. У 68 закладах навчальний процес здійснюється суто угорською, 30 – двомовних шкіл, де викладають українською й угорською або російською й угорською, також є 12 румунських загальноосвітніх навчальних закладів.

Дефініція «крос-культурний» (від англ. cross-cultural), в перекладі означає те, що виникає на перехресті культур і створює певну самостійну культуру, іноді вживається замість поняття «міжкультурний» [1]. Проте, як відмічають науковці, ці два поняття не слід ототожнювати, передусім тому, що специфіка змісту терміну «крос-культурний» вказує на порівняльний підхід у вивченні культур. Отже, крос-культурний є головною задачею і предметом  виявлення залежностей поведінки людей від культурних ознак і факторів [2]. Готовність до крос - культурної взаємодії науковцями трактується як відносно стійка  якість учасника взaємодії, що інтегрує відкритість і сприйнятливість до інших культур і розглядається як вияв крос - культурної компетентності у взаємодії (безпосередній чи опосередкованій), спрямованої на зустріч особистісних смислів. Готовність до крос - культурної взаємодії визначає ефективність і повноцінність діяльності особистості в умовах перетину культур.

Ми поділяємо думку вчених, які розглядають  структуру крос-культурних цінностей як сукупність когнітивного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-поведінкового та саморегулятивного компонентів, що органічно взаємопов’язані і визначають основні напрями виховання молодших школярів. Так, показниками когнітивного критерію є знання правил і норм поведінки в колективі (у школі, родині, гостях, на вулиці); мови своєї та іншої культури (слів вітання, прощання, прохання, побажання тощо), традиційного стилю та організації побуту; свят, традицій та досягнень своєї та іншої культури; емоційно-ціннісного - гуманістичне ставлення до будь-якої культури;  відкритість, інтерес, позитивна спрямованість до взаємодії; діяльнісно-поведінкового - уміння слухати, вибачати, поступатися, усвідомлювати свої помилки, дотримання етикету своєї та іншої культури; саморегулятивний критерій - адекватністю самооцінки, розширенням сфери знань, умінь та навичок у крос-культурних стосунках.

На основі цих показників науковці визначають  рівні сформованості крос - культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку: адекватний, достатній, нормативно-несталий, середній, низький [3]. Зупинимось на них детальніше.

Адекватний рівень вирізняється тим, що діти добре знають особливості рідної й іншої культури; у них спостерігається стійкий інтерес до цих культур; вони позитивно налаштовані на сприйняття цінностей іншої культури; їх високий рівень самосприйнятгя поєднується з прийняттям партнера по крос-культурному контакту. Поведінку дітей означеної групи характеризує колективна спрямованість, терпимість, уміння знаходити спільне та специфічне у двох культурах, ініціативність, уміння гідно відстоювати цінності своєї та приймати цінності іншої культури .

Достатній рівень визначається тим, що діти добре знають традиції та основні цінності рідної культури, тоді як їхні знання про іншу культуру несистематичні; своя та інша культури викликають у них стійкий інтерес; діти позитивно налаштовані на цінності рідної культури, тоді як цінності іншої культури сприймають вибірково; високий рівень самосприйняття представників такої групи поєднується з вибірковим ставленням до партнера по крос-культурному контакту. Поведінку дітей вирізняє колективна спрямованість, терпимість, уміння гідно відстоювати позиції своєї культури, що пояснюється привченістю дітей до моральної поведінки .

Нормативно-несталий рівень відзначається тим, що діти мають несистемні знання про рідну та чужу культуру, хоча виявляють інтерес та відкритість до їх сприйняття. Конформістські мотиви у представників такої групи іноді проявляються у нетерпимих діях. Діти ставлять високі вимоги до партнера у крос - культурному контакті та невисокі до себе, їхню поведінку характеризує ситуативність у відстоюванні позицій своєї культури, вибірковість у ставленні до представників іншої культури.

Середній рівень характерний для дітей з фрагментарними знаннями про рідну та іншу культуру, вибірковим засвоєнням крос-культурних цінностей та їх ситуативним виявом. Діти демонструють толерантність, відкритість, справедливість під тиском дорослих; у крос-культурних контактах вони бувають грубими, закритими, ставлять високі вимоги до інших та невимогливі до себе.

Низький рівень притаманний дітям з обмеженими знаннями про рідну та іншу культури, що негативно позначається на їхній поведінці та ставленні до партнера по крос-культурному контакту. Діти демонструють байдуже ставлення до крос-культурних цінностей, у спілкуванні не виявляють толерантність, висувають безпідставні звинувачення, опираються на негативні  стереотипи .

У процесі дослідження  був проведений педагогічний експеримент на базі Мукачівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 3 ім.Ф. Ракоці ІІ (з угорською мовою навчання). Для виявлення рівнів сформованності крос-культурних цінностей у молодших школярів використано комплекс діагностичних методів: бесіда за малюнком, інтерв’ювання, малюнковий тест, педагогічне спостереження, опитування. Аналіз результатів  експерименту засвідчив, що адекватний рівень сформованності крос-культурних цінностей мають 7,1 % молодших школярів ; достатній - 30,2 % респондентів; нормативно - несталий - 41,2 % школярів, ; середній - 16,1 % дітей; низький - 6,4 % респондентів. Нами з'ясовано, що рівень сформованості крос - культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку обумовлюється віковими особливостями дитини та її вихованістю; сформованістю крос-культурної компетентності у батьків, соціально-побутовими умовами, підготовленістю педагогічних працівників до формування крос-культурних цінностей у молодших школярів.

Аналіз навчально-виховних планів моно - та полікультурних шкіл Закарпаття довів, що ознайомлення з національною культурною політикою України, зокрема регіону, здійснюється у вигляді позакласних заходів правового (День толерантності, Всесвітній день прав людини, День соборності України тощо) та культурологічного виховання (Тиждень культури народів Закарпаття, зустріч із сучасними письменниками, «Шевченківські вечори», Міжнародний день рідної мови, дні пам'яті жертв Голодомору тощо), на яких молодші школярі часто виступають лише в ролі глядачів і слухачів, тобто займають пасивну позицію. Тому часто вже дітей підліткового віку характеризують певні прояви інтолерантності щодо незнайомих, незрозумілих звичаїв і традицій представників іншої культури. Дуже важливим і актуальним, на нашу думку, є активне входження дітей молодшого шкільного віку у крос-культурний простір через участь у народних святах, а також через взаємодію під час спортивних змагань, виховних заходів, спрямованих на формування ціннісного ставлення до особистості.

 Практика доводить ефективність застосування у навчально – виховному процесі інтерактивних методик з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, на основі використання людинознавчого та культурологічного підходів. Найчастіше вчителі застосовують  роботу в малих групах, у парах, «мозковий штурм», метод аналізу ситуації, інтерактивного моделювання, інсценування, дискусію тощо. Додатково використовуються бесіди, розповіді, словниково-наочні ігри, обговорення народних казок, оповідань, прислів’їв, приказок, вивчення загадок, пісень.

Робота щодо орієнтації батьків на формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку у школах Закарпаття проводиться на загальношкільних, класних зборах у вигляді міні-лекцій. Краще розкрити та усвідомити спільні й специфічні ознаки, до прикладу, української і угорської культур допомагають батькам тренінги з такої тематики: «Спільні сімейні та виховні традиції в угорців і українців», «Контакти та комунікації сучасної угорської сім’ї у полікультурному українському просторі», «Виховання у дітей інтересу до інших культур», «Взаємини із сусідами як умова формування крос-культурних цінностей у молодших школярів».

Сенситивність досліджуваних крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного дозволяє виокремити такі базові цінності: толерантність, відкритість, контактність, почуття власної гідності, справедливість. Усі зазначені крос-культурні цінності сприяють формуванню у дітей добросусідських взаємин на основі дружби, мирного співіснування, відповідального ставлення і поваги до рідного краю, формуванню вмінь вести діалог та розвитку критичного мислення. Таким чином, у світі, де взаємопроникнення різних культур набуває дедалі більших масштабів, навчання цінностей «жити спільно» стало першочерговим завданням. Тому, як зазначав генеральний директор ЮНЕСКО Федеріко Майор, необхідно сьогодні вчити наших дітей бути відкритими, ставитися з розумінням як до свого, так і до інших народів, їхньої історії, культури, учити їх основ співжиття.

                                         Література

1.     Алієва С. Р. Формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого віку в школах АР Крим: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук: 13.00.07. «Теорія і методика виховання» / С. Р. Алієва; Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2011. – 24с.

2.     Бех І. Д. Ціннісні наголоси у сучасному вихованні / І. Д. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип.10. – Т.1. – С. 7–16.

3.     Демецька В. В. Теорія адаптації: крос-культурні та перекладознавчі проблеми: монографія / В. В Демецька. – Херсон: ТИТАН, 2006 – 343с.

4.     Тодавчич А.  Підготовка майбутніх фахівців до формування крос-культурних цінностей у молодших школярів / А. В. Тодавчич, Н. В. Лалак // Актуальні проблеми навчання і виховання в контексті сучасної освітньої парадигми : збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів, 22-24 жовтня 2015 р. / гол. ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево : МДУ, 2015. – С.279-281.