Педагогические науки /3. Методические основы воспитательного процесса

Коваль М. С.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

ОСОБИСТІСНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ СТУДЕНТАМИ

Економічні та соціальні перетворення в Українській державі зумовили необхідність реформування всіх ланок системи освіти. Перед сучасною школою постало завдання максимального розкриття і розвитку потенціалу кожної особистості, формування людини як суб’єкта соціального та професійного життя, підготовки її до самовдосконалення, самовизначення та самореалізації. Нова українська школа має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності людини як особистості та найвищої цінності суспільства на основі виявлення її задатків, здібностей, обдарованості і талантів. В Україні прийнято низку законів і програм (зокрема Закон України “Про освіту” (1996 р.), Указ Президента України “Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки (2001 р.), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.), Концепція державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки (2007 р.) та інші), спрямованих на створення загальнодержавної мережі навчальних закладів для обдарованої молоді. Цими документами визначено такі стратегічні завдання: формування цілісної загальнодержавної системи виявлення і підтримки обдарованої молоді; розвиток та реалізація її здібностей; стимулювання творчої роботи учнів, студентів, учителів та викладачів вищих навчальних закладів; активізація навчально-пізнавальної діяльності молоді; формування резерву для вступу у вищі заклади освіти, магістратуру та аспірантуру; підготовка наукових, педагогічних та науково-технічних кадрів [1, с. 38].

У вітчизняній науці – Н. Лейтес, О. Матюшкін, В. Моляко, Б. Шадріков та інші); розвиток інтелектуального і творчого потенціалу особистості (Д. Богоявленська, В. Дружинін, Н. Кічук, О. Кульчицька, С. Максименко, В.Моляко, М. Поташник, С. Сисоєва та інші); виділення сфер та видів обдарованості (С. Гончаренко, Г. Бурменська, Ю. Гільбух, М. Гнатко, В.Слуцький та інші); розвиток обдарованості на різних вікових етапах (А.Брушлінський, В. Давидов, Б. Ельконін, О.Кульчицька, Н. Лейтес, В.Паламарчук та ін.); виявлення і розвиток обдарованості учнів (Ю. Гільбух, В. Крутецький, Б. Теплов та інші). вивченням комплексу психологічних, педагогічних, методичних питань, а саме: обдарованості, її визначення, розвитку, діагностики, ідентифікації (Є. Ільїн, О. Коваленко, Ю. Кузнєцова, О. Музика, Дж. Рензуллі, Б. Тєплов, М. Холодна, О. Щебланова, К. Юнг та інші); - психолого-педагогічного супроводу обдарованих особистостей (Ю.Кузнєцова, О. Кульчицька, О. Марінушкіна, О. Ніколаєва, А. Савенков, П. Тадеєв, Л. Туріщева, Г. Шубіна, О. Щебланова та інші); дослідження творчої, креативної особистості вчителя (Н. Кічук, С. Сисоєва, В. Фрицюк);

Робота викладачів з обдарованими студентами в сучасній системі інтегрованої освіти є однією з найактуальніших проблем у педагогіці. Обдаровані студенти – це не абстрактні носії талантів, майбутні фахівці й видатні науковці, це передусім живі люди. Саме тому за їхніми здібностями необхідно бачити перш за все людину з її недоліками та достоїнствами. Такий підхід здатний забезпечити особистий розвиток талановитих студентів. Досить поширена думка про те, що найбільш кваліфіковані викладачі повинні займатися лише з обдарованими студентам, а це в свою чергу має відтінок дискримінації [2; 3].

Викладачі повинні постійно прагнути до розуміння й задоволення інтересів і запитів студентів з неординарними здібностями. У талановитих викладачів, які працюють з обдарованими студентами, виділяється прагнення до досягнення поставленої мети, висока цілеспрямованість і наполегливість.

Також невід’ємною частиною професійності емоційно зрілих викладачів є те, що вони завжди чітко усвідомлюють цілі та завдання. Цей досвід у застосуванні методик і стратегій навчання завжди дозволяє знайти потрібний підхід до будь-якої людини.

Викладачами здійснюється відповідна робота за власної ініціативи та проводиться в індивідуальному порядку зі студентами з ознаками обдарованості. Забезпечення організації навчально-виховного процесу з обдарованою молоддю передбачає професійну та індивідуальну готовність до викладачів до роботи з такою категорією студентів. Також важливе значення мають вчасна діагностика (виявлення) творчо-обдарованої молоді та врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей у процесі фахової підготовки, а також створення умов у середовищі навчального закладу для розкриття творчого потенціалу студентів [5, с.144].

Емоційна стабільність є ще одним критерієм при роботі з обдарованими студентами. Як показують спостереження, викладач, який відчуває вантаж невирішених проблем особистого характеру, звичайно буває не найкращим наставником для будь-якого студента, і особливо для обдарованого, оскільки проникнення в складний характер такого індивіда, розуміння його особливих інтересів і потреб вимагає більших емоційних витрат.

Окрім того, здібності до викладацької діяльності є важливою умовою розвитку особистісних якостей дорослих учнів. Насамперед йдеться про комунікативні здібності, головною ознакою яких є потреба викладача у спілкуванні, готовність легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника, відчувати задоволення від спілкування; перцептивні здібності – професійна проникливість, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину; динамізм особистості – здатність активно впливати на іншу особистість; емоційну стабільність – здатність володіти собою, зберігати самоконтроль; оптимістичне прогнозування – прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній; креативність – здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації [3, с.148].

Основою для розкриття особливостей обдарованих студентів у вищій школі є система суб’єктно-особистісного потенціалу, що включає чотири концепти: саморегуляція, що характеризує суб’єктність; ІТ особистості та інтелекту, що відображає уявлення суб’єкта про свій потенціал розвитку; локус контролю, який вказує на здатність суб’єкта встановлювати зв’язок між своїми діями і їх результатами в різних сферах життя; самоактуалізація, що розкриває суб’єктивне сприйняття можливості реалізації своїх здібностей і актуалізації суб’єктно-особистісних властивостей в конкретних умовах.

Отже, обдарована особистість – це найвища цінність суспільства, суб’єкт і об’єкт пізнання, спілкування, свідомої продуктивної діяльності і поведінки, індивід із соціально обумовленою системою психічних властивостей, здатний свідомо перетворювати себе та навколишній світ, створюючи матеріальні та духовні цінності. Тому потрібно створити належні умови для ефективного формування готовності майбутніх учителів до роботи з обдарованими учнями. Цілісність особистості передбачає її структурну єдність. У структурі особистості провідна роль належить професійній спрямованості, що є тією основою, яка об’єднує основні професійно значущі властивості. Професійна спрямованість розглядається як система домінуючих мотивів: інтересів, нахилів, що спонукають до професійної діяльності.

Проте успіх професійної діяльності значною мірою залежить від особистісних якостей, зокрема, від специфічної спрямованості психічних процесів і властивостей. Особистісна спрямованість є підгрунтям для формування професійної спрямованості. Розвиток особистісних якостей сприяє формуванню у дорослих учнів соціальної спрямованості, що є основою успішного здійснення їх діяльності [3, с. 155].

Таким чином, викладачі повинні мати необхідні високо розвинені якості інтелектуальної, емоційної та регуляторної сфер, кожна з яких характеризується змістовою складовою. Особистісна спрямованість професійної діяльності викладача передбачає розвиток індивідуально-пізнавальних процесів, професійно вагомих якостей особистості з метою оволодіння методами самопізнання, самовдосконалення для подальшої реалізації з обдарованими студентами.

Література:

1. Антонова О. Є. Теоретико-методологічні засади навчання обдарованих студентів у педагогічних університетах. / О. Є. Антонова. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, Київ. – 2008. – 38 с. – С. 2 – 3.

2. Галиця В. В., Самко А. В., Толмосова Н. М., Варванський П. А., Білий О. П. Особливості роботи викладачів вищих навчальних закладів з обдарованими студентами: досвід і перспективи / В. В. Галиця, А. В. Самко, Н. М. Толмосова, П. А. Варванський, О. П. Білий // Запорожский медицинский журнал. – 2011, том 13, № 2 . – с. 64–65.

3. Зінченко С. Роль викладача у розвитку особистісних якостей дорослих учнів : творчий контекст. / С. Зінченко // Навчання і виховання обдарованої дитини : теорія і практика : Збірник наукових праць. Випуск 12 // І.С. Волощук (головний редактор) та інші. – К. : Інститут обдарованої дитини, 2014. – 158 с. – С. 148 – 155.

4. Калинина Г. П. Оценка учебной деятельности студентов / Калинина Г.П., Ручкина В.П. // Пед. образов. – УГПУ, 2009. – №1. – С. 29–32.

5. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посібн. / Кузьмінський А.І. – К.: Знання, 2005. – 486 с.

6. Туркова Д. Специфіка підготовки майбутніх практичних психологів з ознаками обдарованості / Д. Туркова // Навчання і виховання обдарованої дитини : теорія і практика : Збірник наукових праць. Випуск 12 // І.С. Волощук (головний редактор) та інші. – К. : Інститут обдарованої дитини, 2014. – 158 с. – С.139–144.