Педагогические  науки/ Методические основы воспитательного про­цесса

 

канд. пед. наук, доцент Фенчак Л.М.

Мукачівський державний університет

 

ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК ТА ВЗАЄМОВПЛИВ ФІЗИЧНОГО, ПСИХІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО ТА ДУХОВНОГО ЗДОРОВʼЯ ЯК ДОМІНУЮЧІ УМОВИ КУЛЬТУРНОГО І ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Соціальний запит щодо виховання здорового покоління актуалізує посилення здоров’язберігаючої складової у професійній підготовці майбутнього вчителя. У ВНЗ здійснюється підготовка майбутніх педагогів як пропагандистів і вихователів здорового способу життя та безпечної організації життєдіяльності, однак, на нашу думку вона є недостатньою. Незаперечним є факт, що саме вчитель початкової школи може вплинути на розвиток і становлення особистості молодшого школяра, його інтересів, цінностей, ідеалів щодо формування та збереження свого здоров’я. Духовна культура вчителя є важливою складовою його професійної культури. Переосмислення цього феномену є важливим для кожної людини під час вирішення існуючих соціальних проблем у суспільстві.

Дослідники та фахівці у цій галузі пропонують ідею цілісного розуміння здоров’я як феномена, що невід’ємно поєднує його чотири сфери – фізичну, психічну, соціальну і духовну [1;2;3]. Загальновідомо, що до сфери фізичного здоров’я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла як результат генетичної спадщини, та рівня фізичного розвитку органів і систем організму кожної людини .. Водночас духовне здоров’я з практичної точки зору можна вважати духовною таку особистість, у якої яскраво виражені наступні характеристики: знання, доброта, обов'язок, відповідальність, справедливість, честь, гідність, совість, вірність, правдивість, щирість, повага до старших, взаємодопомога та інше. Духовно досконала особистість не тільки усвідомлює вирішальне значення моральності в міжлюдських взаєминах, у розвитку суспільства на гуманістичних засадах, а й активно утверджує моральне начало у повсякденному житті - у ставленні до інших людей, до себе самої [3].

Натомість нами досліджено, що характерними ознаками соціального здоров’я є, перш за  все, свідоме відношення до праці, опанування скарбницями культури, активне неприйняття звичаїв і звичок, що суперечать нормальному способу життя[3].. Проаналізувавши відповідні психолого-педагогічні дослідження нами виявлено, що психічне здоров’я характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги і пам’яті, ступенем емоційної стійкості (сталості), розвитком вольових якостей [1;2] На основі власних педагогічних досліджень, доходимо висновку, що всі складові між собою тісно взаємопов’язані та взаємовпливають один на  одного, однак духовне здоров’я є основою нашого життя. Його характеризують як здатність людини співчувати, співпереживати, надавати допомогу іншим, самовдосконалення особистості як частини вдосконалення світу; відповідальне ставлення до самого себе і свого життя.

 Одним з дієвих напрямів формування духовного здоров’я, як домінуючої умови культурного і духовного становлення майбутніх вчителів початкової школи, є виховна робота у ВНЗ. Навчально-виховна робота у ВНЗ повинна допомогти студенту розумно і зважено визначити своє ставлення до дійсності з її економічними, політичними, духовними проблемами, а разом з тим формувати особистий світогляд, індивідуальність і самореалізацію, уміти володіти собою, своїми емоціями, діями і вчинками [4].

Так, студенти педагогічного факультету Мукачівського державного університету активно беруть участь в організації та проведені культурно-мистецьких та інформаційно-просвітницьких заходах на різну тематику, а саме:

1.Конференції: «Спортивні ігри та їх оздоровлювальний потенціал», «З турботою про майбутнє», «Алкоголь та його вплив на здоров’я», «Особиста відповідальність про здоров’я», «Безпечне довкілля і служби захисту населення», «Спілкування і здоров’я».

2. Круглі столи: «Рухова активність та її вплив на розвиток підлітків», «Організація життєвого ритму. Розпорядок дня», «Сон і здоров’я», «Активний відпочинок та його види», «Вправи і процедури для збереження і зміцнення здоров’я», «Загартування. Його значення для здоров’я».

3. Уроки-тренінги: «Формула здорового способу життя», «Формула безпечної життєдіяльності», «Правила людських стосунків», «Що треба знати про ВІЛ/СНІД», «У небезпечних місцях».

4. Відверті розмови: «Ти – талановитий», «Що сприяє порозумінню між людьми», «Спілкування з дорослими та однолітками», «Про почуття і співчуття».

5. Благодійні акції «Люби ближнього як самого себе», « Подаруй дитині казку», «Твоя допомога хворій дитині», «Серце до серця» та інші.

Ці заходи передбачають індивідуалізацію організаційних форм, методів виховання через розвиток особистісних духовних якостей кожного студента. Одною із таких форм виховної роботи на педагогічному факультеті Мукачівського державного університету у формі круглого столу була  

організована зустріч студентів та представників духовенства на тему «Духовні цінності сучасної молоді».

Захід містив особисті дослідження студентів та презентацію про сутність, формування та форми прояву духовних цінностей в молодіжному середовищі. Студенти у своїх дослідженнях доходили висновків, що важливими вимогами до професії вчителя є: любов, повага до дітей, вміння дивуватись та радіти їхнім щоденним перемогам над труднощами, відкритість і доброзичливість, готовність до творчої самореалізації та самовдосконалення, орієнтація на духовне зростання, наявність умінь і навичок здійснювати самоконтроль над власними негативними думками, бажаннями, емоціями.

 Викладачі та представники регіонального духовенства наголошували, що найбільша цінність, яку Бог дарував людині, − це є її життя, що проявляється в єдності природного, соціального та духовного. Духовно багатою вважають ту людину, яка вдосконалює себе, опирається на такі поняття як: почуття любові та милосердя до людей, повага, доброта, чесність, порядність, толерантність. Саме духовність наповнює наше життя істинним змістом. Це є прояв внутрішньої нашої сили. У результаті обговорення даного питання всі учасники дійшли висновку, що вчительська діяльність є професійно духовною за своєю суттю і включає здатність бачити себе, свою соціальну роль у становленні людини. Лише тоді вчитель зможе донести до вихованців високі принципи духовності, коли сам досконало володіє ними та використовує їх у власній професійній діяльності. Студенти мали прекрасну нагоду задати питання священику які їх турбують в житті. Виховна година завершилася, але обговорення та міркування щодо змісту життя молодої людини продовжується.

ЛІТЕРАТУРА

1.    Бондаренко О.М. Цінність здоров’я серед пріоритетів студентської молоді /О.М. Бондаренко, М.Г. Чобітько // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», 2010. –Випуск 3. – С.160–166.

2.    Оржеховська В.М. Педагогіка здорового способу життя / В. М.  Оржеховська//Проблеми освіти: [наук.-метод. зб]. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. – Вип. 48. – С. 5-12.

3.    Фенчак Л.М. Теоретико-методологічний підхід до формування здоров’язберігаючої компетентності майбутніх педагогів // Щомісячний науково-педагогічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка «Молодь і ринок» Випуск № 1(132), січень 2016р. – С.92-97

4.    Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах : посібник з нормативно-правових документів / за ред. М.П. Хоменка. – К.: Аграрна

освіта, 2009. – 88 с.