Філологічні науки/ 3. Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

доцент Полюк І. С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Фонетична та орфографічна характеристика французьких абревіатур

Структура абревіатури чинить певний вплив на її фонетичні особливості. Опис фонетичної характеристики абревіатур відображено у працях низки авторів, зокрема аналізу звукової форми складних скорочень присвячено дослідження ряду вчених [1; 2; 3]. Аналіз результатів досліджень науковців, що займались вивченням питання впливу структурних особливостей абревіатур на їх фонетичний аспект дозволив розподілити медичні абревіатури за способом їх вимови на такі групи:

- абревіатури, які промовляються за алфавітними назвами букв (буквений тип вимови - альфабетизми): SSPO - salle de surveillance post-opératoire; NFS - numération formule sanguine (hémogramme);

- абревіатури, які вимовляються як звичайні слова (звуковий тип вимови – акроніми): SIDA – syndrome d'immunodéficience acquise; SAMU – service d'aide médicale urgente;

- змішаного типу вимови (буквено-складового): PMSI – programme de médicalisation des systèmes d'information; IPe – insuffisance veineuse des perforantes ; InVS – Institut de veille sanitaire.

Абревіатури, що y великій кількості зустрічаються у французькій медичній літературі, вживаються, головним чином у письмовій мові, і лише у певних випадках вони зустрічаються у розмовному стилі мовлення. Скорочення такого роду не є загальнонародними, оскільки вони мають термінологічний характер та вживаються фахівцями.

Існує також певний рівень впливу структурних особливостей абревіатур на їх орфографічний аспект.

Французькі ініціальні абревіатури дуже відмінні за своєю графікою: вони можуть писатися разом чи окремо, для їх оформлення використовуються великі, строкові, надстрокові букви, крапки, знак дробу, коса лінія тощо. Не зважаючи на те, що у написанні французьких ініціальних абревіатур спостерігається велика різноманітність, питання щодо їх графіки лінгвістами майже не вивчалося, можна знайти лише кілька зауважень про це [3, с. 22], тому існує необхідність провести класифікацію уже існуючих видів написання абревіатур. Проаналізуємо їх згідно з кількістю елементів, поділяючи абревіатури на одночленні та багаточленні. Для ініціальних абревіатур, що складаються з одного елемента, використовуються майже всі букви латинського алфавіту (як для французьких за походженням термінів, так і для латинських, запозичених із сучасних європейських мов). Щодо абревіатур, що складаються з одного елементу, характерним є їх написання з великої літери з крапкою. Наприклад: А. (апіітусіп); С. (claudication).

Відтворення ініціальних абревіатур цієї групи з великої літери з крапкою пояснюється тим, що абревіатури, представлені одним елементом, є графічними та характерні лише для письмового мовлення. У французькій науково-технічній літературі зустрічається написання абревіатури з великої літери без крапки: A (absorption); Е (épidermolyse); К (cancer). Щодо орфографічних особливостей багаточленних абревіатур, їх більша частина, що представлена двома елементами, пишеться великими літерами з крапками. Наприклад: E.S. (Etablissements de Santé); L.A. (Anesthésie locale);

Низка абревіатур, що складаються з двох елементів, представляє собою сполучення двох малих літер, не розділених крапками: ет (encéphalomyélite) ; lh (gonadostimulinecm) ; kt (cathéter); co (comprimé).

Сполучення в абревіатурі великої та малої літер можливо у тому випадку, якщо другий корінь складного терміну вживається як самостійне слово. Наприклад: StiVD (stimulation ventriculaire droite programmée); CsA (ciclosporine A). Другий елемент двочленної абревіатури може функціонувати як самостійна абревіатура, але тільки на письмі.

Сполучення двох великих літер, що не розділені в абревіатурі, представляє собою скорочену форму медичних термінів і використовується в письмовій формі: AF (antécédent familial); IC (insuffisance cardiaque).

Двочленні абревіатури, що позначають певні найменування та назви діагнозів передаються, зазвичай, великими літерами: Е.В. (Épidermolyse bulleuse); F.R. (facteur de risque).

У другій половині XX ст. розповсюдженою стала також інша форма офрографії абревіатури: у вигляді ряду великих букв без крапок. Мова йде не про акроніми, які за вимовою та написанням наближені до звичайного слова, а про ініціальні абревіатури: TNP (trinitrophenol); MST (maladie sexuellement transmissible). Якщо абревіатура складають з чотирьох та більше елементів, то спостерігаються такі тенденції до написання:

- якщо абревіатура являє собою акронім, то вона пишеться без крапок між елементами: РАРО (pression artérielle pulmonaire d'occlusion);

- якщо абревіатура промовляється за алфавітними назвами букв, то на письмі її елементи обов'язково розділяються крапками: C.S.S.S. (centre de santé et de services sociaux); C.N.O.M. (conseil national de l'ordre des médecins); I.V.R.S. (infection des voies respiratoires supérieures); P.P.R.S.T. (poumon, prostate, rein, sein, thyroïde ).

Література:

1. Могилевский Р. И. О внутренней форме сокращенньїх слов / Роман Игнатьевич Могилевский // Материальї конф. «Актуальньїе вопросьі современного язьїкознания» (Самарканд). - Самарканд, 1962. – С. 34–37.

2. Dauzat A. Le génie de la langue française / Albert Dauzat. –P. : Payot, 1954. –P. 62–68.

3. Passy P. Les sons du français. Leur formation, leur combinaison, leur représ enta tion / Paul Edouard Passy. – P. : Firmin Didot, 1932. –P. 324–335.