Філологічні науки/ 3.Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Шумченко Т.І.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Класифікація концептів за різними ознаками

Типологія концептів зазнає перманентних змін, тому існує значна кількість класифікацій у працях низки дослідників. Внаслідок аналізу ряду робіт можна зробити висновок, що можливо умовно виокремити дві основні групи класифікацій концептів [1; 3; 5 ; 6].

Автори першої, семантичної класифікації, розглядають концепти з позиції сфери їх ужитку, акцентуючи увагу на смисловому значенні поняття.

Д. С. Лихачов пропонує здійснити поділ концептів за їхньою тематикою, за яким подібні тематичні сукупності утворюють емоційну, освітню, текстову та інші концептосфери [4, с. 55].

До другої групи відносять класифікацію концептів на основі їхнього вираження та функціонування в мові. Дослідження питання класифікації різновидів концептів було у центрі уваги низки сучасних лінгвістів, зокрема учений В. І. Карасик [3] запропонував виділяти такі концепти: параметричні та непараметричні ментальні утворення.

До перших належать концепти, які є класифікуючими категоріями для зіставлення реальних характеристик об’єктів: простір, час, кількість, якість тощо. Другі є концептами із предметним змістом. У свою чергу, непараметричні концепти можна розділити на регулятивні і нерегулятивні. Регулятивні концепти – це ментальні утворення, у змісті яких головне місце займає ціннісний компонент. Клас нерегулятивних концептів є достатньо своєрідним. Аналіз наукової літератури дозволив дійти висновку, що класифікації ментальних одиниць цього типу утворені на основі лінгвістичного і когнітивно-психологічного критеріїв [2, с. 30-33]. Інша класифікація концептів відображена у працях такої дослідниці, як М. В. Пименова. Як зазначає автор, концепти можна умовно розділити на три класи:

- клас космічних концептів;

- клас соціальних концептів;

- клас психічних (духовних) концептів [7, с. 14].

Клас космічних концептів (планета, місяць) включає в себе такі підкласи:

- метеорологічні концепти (хмара, дощ, грім, сніг),

- біологічні концепти (звір, комаха, змія, риба, фрукти, овочі), побудовані на понятійних опозиціях «живе – неживе», «їстівне – неїстівне», «людина – нелюдина»,

- харчові (повсякденна їжа, національна кухня),

- соматичні (тіло / плоть, голова, серце, печінка),

- перцептивні (зір, смак, слух, передчуття, нюх, чуття),

- ландшафтні концепти (поле, ліс, луг, гай, степ, гора, море, річка),

- предметні концепти, у тому числі артефактні концепти (будова, завод, фабрика, конвеєр, посуд).

До класу соціальних концептів входять такі:

- концепти країн (Франція, Китай, країна);

- концепти соціального статусу (селянин, робітник, багатий, бідний, ремісник, інтелігент, раб);

- концепти національності (українець, німець, француз);

- концепти влади та управління (демократія, диктатура, свобода, воля, криза);

- концепти міжособистісних відносин (підпорядкування, влада, мир, війна);

- моральні (етичні) концепти (зобов’язання, совість, сором, корисливість, лестощі, вірність);

- концепти діяльності (гра, освіта, свято, справа);

- релігійні концепти (святий, ікона).

Клас психічних (духовних) концептів формують концепти внутрішнього світу (душа, дух): концепти характеру (великодушність, гордість, грубість, мрійливість), концепти емоцій (злість, смуток, радість), ментальні концепти (знання, розум, думка, пам’ять) тощо [7, с. 15].

Внаслідок семантичного аналізу концептів ми дійшли висновку, що класи концептів не є статичними. Так, соматичні концепти відносяться до класу космічних (біологічних), але одночасно частина структур цих концептів знаходить своє відображення в ієрархії концептів внутрішнього світу: le coeur est un organe, en même temps le coeur représente des traits du caractère: bon coeur, l'humeur: avoir le gros coeur. Результати досліджень М. В. Пименової демонструють також певні класифікації концептів, побудовані на різних ознаках. Так, за ознакою появи концепти національної концептосфери можна поділити на споконвічні й запозичені [7, с. 16].

Література:

1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. – М.: Языки русской культуры, 1998. – 896 с.

2. Залевская А. А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / Методические проблемы когнитивной лингвистики / А. А. Залевская. – Воронеж: Б. и., 2001. – 160 с.

3. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.И. Карасик// Языковая личность: культурные конспекты. – Вологоград-Архангельск, 1996. – С. 14–57.

4. Лихачёв Д. С. Концептосферы русского языка // Русская словесность от теории словесности к структуре текста. Антология / Д. С. Лихачёв. М., 1997. – С. 280-287.

5. Мартинюк А. П. Концепт у дискурсивній парадигмі / А. П. Мартинюк // Вісник ХНУ. – 2006. – № 725. – С. 9-12.

6. Маслова В.А. Лингвокультурология : учеб. пособ./ В. А. Маслова. – М.: Изд. центр «Академия», 2001. – 208 с.

7. Пименова М. В. Душа и дух: особенности концептуализации. (Серия «Концептуальные исследования». Вып. 3) / М. В. Пименова. – Кемерово: Графика, 2004. – 386 с.