Философия / 2. Социальная философия

проф. Дзьобань О.П., проф. Мануйлов Є.М.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,

м. Харків (Україна)

Проблема ІНФОРМАЦІЙНої БЕЗПЕКи

як соціоКУЛЬТУРна проблема

Сучасне суспільство поступово стає все більш інформаційним, не тільки через те, що воно насичується інформацією та інформаційними технологіями, а й тому, що його соціальний і економічний розвиток залежать від володіння адекватною інформацією та від уміння правильно користуватися нею. Головну роль у такому суспільстві відіграє інформація, причому точна, доступна і своєчасна. На цій підставі інформація перетворюється в третій вид ресурсів, поряд з речовиною і енергією. Все це веде до того, що в усьому світі відбувається поступова інформатизація суспільства.

У міру освоєння інформаційної сфери, людина на своєму шляху зустрічає, певні труднощі, деякі з яких їй доводиться вирішувати самостійно. Це призводить до проблеми формування у суб’єкта інформаційної культури, від рівня якої залежить здатність людини адекватно реагувати на зміни, що відбуваються навколо неї.

Сучасні темпи розвитку інформаційних технологій перевершили всі очікування і спростували навіть найсміливіші прогнози. Можливості апаратури зростають зараз набагато швидше, аніж очікувалося в численних прогнозах десятирічної давності. В результаті відповідна інфраструктура, яка будувалася на основі вчорашніх прогнозів, сьогодні виявляється неспроможною перед обличчям інформаційного вибуху.

Звернення суспільної свідомості до проблем інформаційної безпеки пов’язано з новими особливостями життя у сучасному суспільстві. Скорочуються соціальні практики аграрного та індустріального виробництва – вони технологізуються, стають інтелектуально й інформаційно насиченими. Усе більша частина суспільства втягується в роботу з інформацією, інформація стає найважливішим ресурсом суспільства. Поряд з поняттями «промислова індустрія», «інфраструктура промисловості» все частіше в діловій мові ми зустрічаємо поняття «інформаційна індустрія», «інформаційна інфраструктура».Одна з функцій інформаційної культури – це захист від інформаційного стресу, який багато в чому породжується дисбалансом між зростаючим потоком інформації і здатністю суб’єкта (людини, суспільства) до її обробки.

Інформаційна поведінка соціального суб’єкта у сучасному світі може носити активний і пасивний характер, це визначається рівнем його інформаційної культури. Забезпечення інформаційної безпеки суб’єкта, пов’язане з рівнем його інформаційної культури, причому, чим вище цей рівень, тим менше неприємностей виникає у людини з боку інформації і інформаційних технологій, що впливають на неї. На цій підставі можна стверджувати, що рівень інформаційної культури суб’єкта прямо пропорційний рівню інформаційної безпеки і, причому, чим вище рівень інформаційної культури – тим менше загроз останньої.

Однією з центральних і часто обговорюваних проблем інформаційної безпеки є кількісний і якісний підходи до інформаційних перевантажень. Велика частина зарубіжних дослідників кінця ХХ століття займали сторону кількісного підходу (пов’язували інформаційні перевантаження з неймовірно великим обсягом інформації, в епіцентрі якого перебував суб’єкт-дослідник). Цієї позиції дотримувався й Е.Тоффлер, вважаючи, що постійно зростаючі обсяги нової інформації провокують футурошок. Однак він також писав про те, що, добуваючи і структуруючи інформацію, можна розширити її жорсткі межі, після чого суб’єкт здатен критично її осмислити (він хотів сказати, що, підвищуючи якість інформації можна до певної міри зняти кількісні обмеження).

Інформації не може бути занадто багато, просто існує величезна кількість непотрібної інформації, яка змушує суб’єкта знати менше, аніж він знав до її отримання. Інформація – всього лише сировина, а рішення приймаються на основі знань, мудрості, інтуїції й розуміння, тобто продуктів її переробки.

Отже, суть проблем, пов’язаних із забезпеченням інформаційної безпеки людини й суспільства полягає в тому, що інформаційна сфера з кожним днем розширюється все більше і більше, як у обсязі, так і в сучасних засобах обробки інформації. Таким чином, людина втрачає здатність контролювати те, що відбувається, що призводить до зростання її внутрішньої напруженості й виникнення стресових ситуацій.

Таким чином, інформаційна безпека – одна з гострих соціокультурних проблем сучасного суспільства, яка має системний характер і торкається діяльності основних інститутів і підсистем; у контекст її впливу потрапляють ключові соціокультурні процеси, що відбуваються в суспільстві. Ключовим фактором ризику для інформаційної підсистеми соціуму виступають масштабні соціокомунікативні та соціокультурні трансформації, що несуть у собі низку негативних соціальних наслідків. В останні роки чітко фіксуються дезорганізаційно-дисфункційні тенденції, безпосередньо пов’язані з високими швидкостями інформаційних змін.

Надлишок низькоякісної інформації, який ми можемо спостерігати на даному етапі розвитку інформаційного суспільства – є не єдиною проблемою забезпечення інформаційної безпеки людини й суспільства. У дану проблематику також входить проблема формування у людини відповідного рівня інформаційної культури, який перешкоджав би виникненню у неї стресових ситуацій при роботі з інформацією та інформаційними технологіями.

Формування у сучасного суб’єкта відповідних навичок і умінь для роботи в інформаційній сфері – це завдання не тільки системи освіти, про що сьогодні ведуть мову найчастіше, а й кожного індивіда окремо. Тому, забезпечення інформаційної безпеки у сучасному суспільстві залежить від багатьох факторів, у тому числі й від того, як буде вести себе людина в тій чи іншій стресовій ситуації.