Секционное заседание: фінанси, гроші та страхування

Щербань Павло Павлович
Казначей ПАТ «Тас-Комбанк»

м. Київ, Україна

ПРИКЛАДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ РЕПУТАЦІЙНИМ РИЗИКОМ БАНКУ

Ризик репутації впливає на здатність банку встановлювати нові стосунки з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може привести банк до фінансових втрат і зниження клієнтської бази. Ризик має місце на всіх рівнях організації бізнес-процесів, тому фінансова установа і її службовці повинні відповідально відноситися до своїх взаємовідносин із клієнтами та суспільством.

Таблиця 1. Характеристика репутаційного ризику банку [2]

Ризик репутації

- забезпечення високих показників діяльності фінансового посередника; - здійснення якісного і кваліфікованого обслуговування клієнтів; - забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед клієнтами; - забезпечення репутації надійного партнера. Ризик репутації виникає в результаті публічного сприйняття банку з боку: - фінансового ринку (репутація керівництва і менеджменту страховика, його фінансової стабільності, страхових продуктів і послуг, обсягів і якості послуг, характер скарг клієнтів і реакція компанії на них, суди) - органів державного регулювання (НБУ, ДПА, Накомфінослуг та ін.). При оцінці ризику репутації враховується потенційний вплив суспільної думки на вартість банку як безупинно діючого підприємства. При оцінці суспільної думки варто враховувати і думку про банк в середині самої організації. По мірі того, як банк стає більш уразливим до суспільної думки, може спостерігатися зниження здатності компанії пропонувати конкурентоздатні продукти. Навіть якщо банк пропонує конкурентоздатні продукти, буде досить важко залучити клієнтів знов, після того, як була підірвана її репутація.

Ризик репутації визначають як ризик втрати частини доходів або капіталу в зв'язку з негативною суспільною думкою. Ризик репутації може призвести до судового процесу, фінансових втрат або напруженої ситуації з доходами чи негативно позначитися на одержанні ліцензії на право ведення банківської діяльності.

Задане поле обставин виникнення ризику вважається найбільш непередбачуваним об’єктом аналізу для андерайтингу комерційного банку.

Використання рівнянь з розподіленими змінними у контексті досягнення оптимального рішення стосовно обслуговування чи управління страховим ризиком, демонструє принцип одноосібності рішення, яке задовільнить область допустимих значень.

Розглянемо візуально концентрацію ризику у відповідному до обставин секторі на рис. 1.

Складено автором на основі [ 3 ]

Рис.1. Зображення концентрації ризику у відповідному до обставин секторі

Сприйняття суспільством банківської установи що виходить з поля концентрації ризику в залежності від обставин становить загрозу для комунікаційної політики та потоку позитивних рекламацій від клієнтів.

Здійснення ідентифікації кроків розвитку подій в результаті прийняття банком на себе або вже фактичне управлінням наявним ризиком банку при нестандартних обставинах є досить важким питанням, що має включати виокремлення оптимального диференційоване рішення.

В залежності від сформованого рішення буде корегуватися прогнозоване значення результативності банківських операцій в умовах виконання пріоритету по забезпеченню фінансової стійкості та платоспроможності фінансової установи.

Окремо необхідно враховувати, що різні направлені обставини можуть діяти одночасно, причому іноді у ході власної взаємодії можуть утворювати нові форми нетипових ризиків для комерційного банку, які вносять дезорієнтацію для керівництва та аналітичних підрозділів [1].

Прикладне забезпечення по управлінню репутаційними ризиками банку варто перерозподілити у колегіальній формі обговорення та прийняття остаточних рішень по таким підрозділам: служба економічної безпеки, представники бізнес напрямів, операційне управління, відділ кореспондентських та міжнародних відносин, служба комплаєнсу та служба фінансового моніторингу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Онікієнко С. Моральний ризик: регулювання діяльності внутрішніх інвесторів банку / С. Онікієнко // Ринок цінних паперів України. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2011. - № 9-10. - С. 83-85.

2. Правдива Л. Удосконалення корпоративного управління в банках та управління комплаєнс-ризиком / Л. Правдива // Вісник Національного банку України. – 2011. - № 7 (185). – С. 10-23.

3. Тельнова Г. В. Ризик-менеджмент кредитної діяльності з позиції комплаєнс-функції банку / Г. В. Тельнова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2016. - № 6. - С. 158-162.