Секционное заседание: фінанси, гроші та страхування

Заборовець Костянтин Геннадійович

Аспірант Національної академії управління
м. Київ, Україна

СТАНОВЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ

Аналізу питань управління державним боргом присвячено доволі багато досліджень, які з початку двохтисячних років були визначені науковцями як один з інструментів фінансово-економічного управління державою, який необхідно вимірювати та яким слід керувати, то ближче до дві тисячі десятих все більше дослідників починають згадувати про ризики використання такого інструменту, створювати методики обґрунтування того чи іншого об’єму зобов’язань та констатувати факт перевищення раніше встановлених і обґрунтованих лімітів. Підтвердження зазначеної тенденції можливо наочно побачити зі зведеної таблиці 1.

Таблиця 1. Зміна відношення дослідників до державного боргу в залежності від часу проведення досліджень

Дата публі-кації	Автор	Назва публікації	Визнання державного боргу важливим інструментом розвитку країни	Пропозиція по встановленню ліміту державного боргу	Пропозиція по скороченню державного боргу	Визнання зв’язку об’єму державного боргу з економічною безпекою країни
2000 рік	Василишин Р.Н.	Економічна політика в управлінні державним боргом України	+	-	-	-
2001 рік	Бондарук  Т. Г.	Державний борг України: механізм управління та обслуговування	+	-	-	-
2002 рік	Кучер Г.В.	Управління державним боргом	+	+	-	-
2004 рік	Смоляр Ю. О.	Механізм формування державного внутрішнього боргу України	+	+	-	-
2006 рік	Чуба Н.В.	Макроекономічний аналіз державного боргу в перехідній економіці України	+	+	-	-
2006 рік	Зражевська Н.В.	Зовнішній державний борг у фінансовій системі України	+	+	+	-
2007 рік	Вахненко Т. П.	Формування, економічна роль і регулювання зовнішнього боргу	+	-	-	-
2008 рік	Дудченко В. Ю.	Фінансово-економічний механізм регулювання державного боргу України	+	+	+	-
2010 рік	Крайчак Є. В.	Управління державним зовнішнім боргом України в умовах глобалізації	+	+	+	+
2012 рік	Матвєєва Ю. М.	Аналіз зовнішнього державного боргу та макроекономічних показників за допомогою багатофакторного моделювання	+	+	+	+
2014 рік	Лісовенко В. В. та ін.	Державний борг: концептуальні засади та макроекономічні аспекти	+	+	+	+
2015 рік	Яременко О. Л.	Державний борг і потреба в інституційних реформах	+	+	+	+
2016 рік	Лютий І. О. та ін.	Регулювання надання державних гарантій в Україні	+	+	+	+

Зі згрупованої у вигляді таблиці інформації наочно видно, що ейфорія щодо державного боргу як інструменту, який здатний вирішувати соціальні, економічні, фінансові та політичні задачі поступово зникла й на передній план вийшло усвідомлення небезпечності цього інструмента. Державний борг можна класифікувати за різними критеріями. За валютним критерієм він ділиться на внутрішній і зовнішній: борги в національній валюті відносяться до внутрішнього боргу, а в іноземній валютні – до зовнішнього. У міжнародній практиці є визначення: зовнішній борг – сукупний борг нерезидентам, а внутрішній борг – сукупний борг резидентам. [3].

На думку Крайчака Є. В. питання управління державним зовнішнім боргом України в умовах глобалізації потребує вдосконалення, а разом з ним потребує модернізації і існуюча система управління державним зовнішнім боргом. Оптимальна методологія управління державним зовнішнім боргом має на меті мінімізації боргових ризиків та досягнення оптимального співвідношення між ступенем ризику та витратами на обслуговування боргу, яка на основі системного підходу передбачає наступні компоненти: законодавче забезпечення боргової політики держави; управління борговими ризиками; оптимізацію структури боргового портфелю держави; моніторинг кон’юнктури на кредитних ринках та забезпечення постійного зв’язку з основними кредиторами держави; активне управління державним зовнішнім боргом; сприяння розвитку національного ринку державних цінних паперів з метою часткової переорієнтації із зовнішніх державних запозичень на внутрішні[4].

Державний борг ділиться на капітальний і поточний. Капітальний борг – це сума випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи відсотки. Поточний борг – це витрати по виплаті доходів і погашенню зобов`язань. По термінах державні боргові зобов'язання можуть бути короткостроковими (до 1 року), середньостроковими (від 1 року до 5 років), довгостроковими (від 5 до 30 років) [1].

За рівнем управління державний борг може розподілятися на саме державний борг, державний борг регіону борг/місцевий борг і муніципальний державний борг. При цьому найчастіше держава в цілому не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями регіонів [2].

Так, в Україні розмір та структура державного боргу визначається Законами Про Державний бюджет України на відповідний рік, які у свою чергу ґрунтуються на Бюджетному кодексі України.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гуляева О.С., Уманская В.Г. Государственный долг: сущность, последствия и возможность погашения // Экономический вестник университета. Сборник научных трудов ученых и аспирантов. 2016. № 29-1.

2. Колодяжная А. Ю. Прогнозирование государственного долга Оренбургской области методом аналитического выравнивания //Финансовая аналитика: проблемы и решения. – 2016. – №. 12 (294).

3. Королюк Т. О., Публічно-приватне партнерство як інструмент фінансування регіональних інфраструктурних проектів. – 2017. Електронний ресурс: http://www.ir.kneu.kiev.ua:8080/bitstream/2010/21104/1/104-106.pdf

4. Крайчак Є. В. Управління державним зовнішнім боргом України в умовах глобалізації: автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.02 / Є. В. Крайчак ; НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2010. — 20 с. — укp.