Економіка. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Ярошевська О. В.

кандидат економічних наук, доцент

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

Особливості валютно-фінансових криз в умовах віртуалізації фондового ринку

Глобальна інтеграція різко змінює значення усіх нерівноважних процесів. Фінансові дисбаланси, тобто тривале відхилення фінансових агрегатів від довгострокової динаміки реальних макроекономічних змінних у глобальних умовах, доповнюються зовнішніми формами. Зміст останніх зводиться до того, що економіки починають взаємодіяти в умовах нагромадження вимог і зобов’язань, унаслідок чого виникають дефіцит чи профіцит платіжного балансу. Це безпосередньо впливає на стан валютного ринку, до основних інструментів якого відносять різні форми фінансових зобов’язань, за якими здійснюється рух та обмін валют: банківські перекази, акцепти, акредитиви, чеки, векселі, депозитні сертифікати, опціоні, форварди, ф’ючерси, свопи тощо.

На глобальному рівні існують значні суперечності, які потребують запобігання розвитку найбільш кризових варіантів їх урегулювання. Усунення глобальних диспропорцій потребує вживання відповідальних багатосторонніх зусиль, а ретельно скоординована міжнародна макроекономічна стратегія багато в чому підвищила би можливості бідніших країн закріпити сталий тренд стійкої динаміки зростання.

Модернізаційні перетворення викривають себе у стрімкому розвитку електронних платіжних систем, електронних розрахункових одиниць, а також переходом економіки у кіберпростір. При цьому відбувається капіталізація фіктивного капіталу, який являє собою нічим не підтверджені знаки вартості, створює оману економічного зростання і дестабілізує економіку.

Інформаційно-комунікаційні технології виступають фактором перетворення світової валютно-фінансової системи, ще більше підкреслюючи фудіціарність грошей [1, c. 193]. З огляду на віртуалізацію фінансового простору, гроші потрібно розглядати крізь призму їх кредитно-інформаційної природи. Знаки вартості, номіновані у кіберпросторі, можуть стимулювати економічне зростання та розвиток електронної економіки, а можуть і ще більше спотворювати фінансовий сектор.

Віртуалізація фінансового ринку характеризується розвитком електронних фінансових ринків, ринків електронних фінансових послуг та електронних грошей, розвитком та використанням електронних платіжних систем та систем безготівкових розрахунків, основою чого виступає конвергенція інформаційно-телекомунікаційних систем власне з фінансовим сектором [2, c. 161]. Позитивними проявами віртуалізації світового фінансового ринку є швидкий доступ до фінансових ринків, оперативне укладання операцій між суб’єктами будь-якої точки світу, зростання масштабів фінансової діяльності загалом [3, c. 42], а також відкритий доступ до великої кількості найновіших аналітичних матеріалів та різноманітних даних, необхідних для прийняття рішення про купівлю чи продаж цінних паперів.

Негативним наслідком віртуалізації є зростання фіктивно-спекулятивного капіталу, що створює фактори нестабільності для фінансової системи. Фондовий ринок став інструментом для отримання «швидких грошей» і набув більшої привабливості для інвесторів, ніж реальний сектор економіки. Сучасні біржові технології дали можливість створювати віртуальний капітал, який зростає, не маючи для цього реальних підстав. Така віртуальність є глобальним самообманом і загрожує наростаючою небезпекою ймовірного різкого колосального знецінення такого капіталу в будь який момент, що закономірно зумовить суттєві кризові явища в глобальній економіці.

Поточні тенденції щодо лібералізації регулювання валютних відносин в Україні відповідають загальносвітовим змінам. У щорічному звіті МВФ щодо механізмів курсоутворення та валютних обмежень констатується, що глобальна криза призвела до введення певних валютних обмежень та деякого зниження гнучкості валютних курсів, однак протягом посткризового періоду (2009-2010 рр.) ключовим трендом є лібералізація регулювання валютних відносин.

У світовій економіці сформувалася складна система, заснована на небезпечних дисбалансах, яка загрожує спричинити безпрецедентні кризи, зокрема політичні [4, c. 179]. Збереження існуючої конфігурації зумовлюватиме подальше накопичення суперечностей, підрив фундаментально обумовлених чинників світового економічного розвитку. Без реформи світового фінансового та валютного ринку неможливо ліквідувати існуючі дисбаланси у світовій економіці і в такий спосіб остаточно подолати нинішню фінансово-економічну кризу. В період глобальних трансформацій та віртуалізації економіки стан фондового ринку потребує глибокого всебічного аналізу та постійних спостережень за його рухом і розвитком.

Література

1. Пельо А. Б. Інформаційно-комунікаційні технології як імператива модернізації світової валютно-фінансової системи / А. Б. Пельо // Європейські перспективи. - 2014. - № 1. - С. 186-194.

2. Пельо А. Б. Віртуалізація світового фінансового ринку як головна детермінанта розвитку сучасної міжнародної валютної системи / А. Б. Пельо // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - 2013. - Вип. 1(3). - С. 159-163.

3. Кухтин О.Б. Прояви та наслідки віртуалізації світового фондового ринку в період глобальних трансформацій / О. Б. Кухтин // Інноваційна економіка. – 2014. - №2. - С. 40 - 43.

4. Лукашенко С. Валютні дисбаланси як передумова поширення валютно-фінансових криз / С. Лукашенко // Вісник Львівського університету. Сер. : Міжнародні відносини. - 2011. - Вип. 28. - С. 175-184.