Педагогические науки / 3.Методические основы воспитательного процесса

к.мист., доцент Васильєва Л.Л.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

магістрантка Кравчук Л.В.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

МЕРЕЖЕВІ І ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ

Усвідомлення українцями себе як політичної нації наприкінці ХХ століття співпало з поширенням Інтернету, але не було ефективно використано протягом перших двох з половиною десятиліть незалежності для національно-патріотичного виховання. Між тим, події 2013-2014 років в Україні актуалізували необхідність виховання в молодого покоління почуття патріотизму, зміцнення країни, активної громадянської позиції. Інформаційно-комунікаційні технології здатні відіграти в цьому процесі важливу роль.

Інтегруючи основні функції соціальної комунікації (інформаційну, експресивну, прагматичну) інформаційно-комунікаційні технології, в контексті національно-патріотичного виховання, передбачають спілкування, обмін думками, знаннями, почуттями, моделями поведінки та спільну діяльність учасників комунікації, у ході якої формується однаковий погляд на речі та події [1]. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, з одного боку, та патріотичне виховання дітей і молоді, з другого, є актуальними завданнями суспільства, про що свідчать розробка та прийняття відповідних Законів України. За останній час науковцями здійснено значну кількість розвідок з обох питань. Разом з тим, вивчення можливостей інформаційно-комунікативних технологій як засобу патріотичного виховання студентів-музикантів не можна вважати вичерпаним. Зокрема в галузі використання сучасних мережевих та хмарних технологій.

Можливості різних етапів розвитку мережевої технології щодо національно-патріотичного виховання студентів-музикантів не однакові. Так, перший з них (Web 0.0) не передбачає безпосереднього зворотного зв’язку, тому якість виховного впливу не можна точно виміряти.

Другий етап (Web 1.0) характеризується утворенням мережевої морфології завдяки використанню протоколів Інтернету TCР/IP. Це етап статичних сайтів з HTML-гіпертекстовими зв'язками, односпрямованих потоків інформації, розвитку електронних бібліотек та інформаційних каталогів. Він дозволяє студенту отримувати будь-яку інформацію, накопичену в ресурсах мережі. Бібліотеки та каталоги персоналій, історичних постатей, діячів української культури та мистецтва, аудіо та відео записів творів, спогадів є необхідною базою патріотичного виховання.

На третьому етапі (Web 2.0) сформувалась інтерактивна мережа, ядром якої є частотно-синтаксичні інформаційно-пошукові системи. Генерація інформаційного потоку перебуває в руках користувачів і має найбільше можливостей для національно-патріотичного виховання студентської молоді, особливо представників творчих професій. Сервіс пропонує соціальні мережі і закладки, Wiki, блоги, підкасти. Вони надають можливість студентам-музикантам працювати у спільних інтернет-проектах, розвивати та поповнювати сайти, портали, освітні та виховні мережі особистими інформаційними ресурсами. Так, блог може бути використаний як щоденник справ, у переліку яких концерти до пам’ятних дат української історії, ювілеїв українських композиторів, відомих діячів музичного мистецтва. Можливість редагувати сайт за допомогою технології WikiWiki сприяє спільному оформленню студентами-музикантами результатів дослідження історії музичної культури України в її регіональних проявах. Студенти-музиканти також мають можливість створити сторінку патріотичного спрямування, яка включатиме електронні газети та журнали, репортажі про патріотичні заходи, запитання-відповіді, анонси-новини, методичні та творчі розробки заходів національно-патріотичного виховання засобами музичного мистецтва. Ці напрацювання музиканти зможуть використовувати в своїй подальшій професійній діяльності, а сама підшивка може існувати як частина офіційного сайту вишу.

Четвертий етап (Web 3.0) характеризується формуванням автоматизованої семантичної мережі, яка не вимагає від користувачів знань у відповідній галузі. Web 3.0 є системою фіксування інтересів, уподобань і звичок користувачів, наслідком чого стає пропонування кожному спеціально дібраної для нього реклами, послуг, способу життя. Web 3.0 може бути ефективно використана для національно-патріотичного виховання студентської молоді, адже за низкою запитів з питань української культури система почне самостійно пропонувати користувачеві відвідати певні сайти національно-патріотичного спрямування, взяти участь у обговоренні відповідних питань, ознайомитися із творчістю українських митців минулого та сьогодення. Спрямувати роботу системи Web 3.0 в цьому напрямку можна кількома обов’язковими запитами, заданими в якості самостійної роботи з будь-якої навчальної дисципліни фахової підготовки студента-музиканта. У якості власне виховних проектів куратори груп можуть запропонувати студентам прийняти участь у обговоренні патріотичних тем на певних сайтах або у соціальних мережах і зробити доповідь на цю тему, або оформити результати як наукову публікацію, у тому числі, мережеву.

Наразі триває формування Web 4.0 – прагматичної мережі, основою якої є керувальні відносини з користувачами. Функції модерації контенту все активніше перебирають на себе роботи, визначаючи, що можна публікувати в мережі, а що ні. Зважаючи на те, що аудиторія користувачів Інтернету стає все молодшою, а діти є сприйнятливими до будь-яких впливів, цензурні властивості Web 4.0 можна використати для національно-патріотичного виховання, огороджуючи зростаюче покоління від небажаних впливів до певного часу.

В останні роки провідними у вирішенні ряду проблем освіти й виховання стають хмарні сервіси — модель надання повсюдного і зручного мережевого доступу до ресурсів, що конфігуруються, та можуть бути швидко надані і звільнені з мінімальними зусиллями щодо управління і необхідності взаємодії з сервісом-провайдером. При цьому користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему і програмне забезпечення, з яким він працює.

Запровадження хмарних технологій дає можливість удосконалити виховну діяльність. Так, для впровадження нових форм проведення занять та виховних заходів, безпечного зберігання і обміну даними, забезпечення мобільності учасників навчально-виховного процесу у багатьох вишах, на основі хмарного сервісу Microsoft Office 365, побудовано єдиний інформаційний простір.

Формами використання хмарних технологій у ВНЗ, стосовно навчання та національно-патріотичного виховання студентів-музикантів, можуть стати: віртуальний навчальний кабінет (зокрема, кабінет історії української музики, історії української культури, власне кабінет патріотичного виховання); віртуальний методичний кабінет (в якому можуть бути розміщені розробки викладачів та студентів-музикантів щодо патріотичного виховання, записи лекцій-концертів, наукові розвідки тощо); віртуальний деканат (із спеціальною сторінкою заступника декана з виховної роботи), віртуальна кафедра (із окремою сторінкою національно-патріотичного виховання); віртуальні предметні спільноти. В межах кожної такої спільноти можна передбачити сторінки виховної спрямованості. Наприклад: каталог та бібліотека творів українських композиторів, які входять в програму з музичного мистецтва для загальноосвітніх шкіл (спільнота з методики музичного виховання), інструментальних твори українських авторів (спільнота сольного та ансамблевого інструментального музикування), творів для співу та диригування (спільнота вокально-хорового виконавства та диригування), теоретичних та історичних розвідок українських музикознавців, творів композиторів різних регіонів України, твори композиторів, які зазнали утисків, каталоги спогадів та біографічних даних, твори композиторів української діаспори (музично-теоретична спільнота) тощо.

Способом діяльності учасників патріотично орієнтованого виховного процесу на основі хмарних технологій може стати взаємодія студентів та викладачів, зокрема: використання хмарних середовищ і електронних освітніх ресурсів під час виконання творчих проектів; проведення вебінарів, он-лайн заходів з патріотичного виховання, телемостів; створення електронних відеотек, зокрема, силами студентів-музикантів, з історії, культурних пам’яток, цікавих місць, надбань у різних галузях літератури, мистецтва, музикознавчої науки.

На наш погляд, національно-патріотичне виховання студентів-музикантів відбуватиметься ефективніше, якщо застосовувати сучасні, релевантні засоби, адекватні рівню розвитку світової культури та технічних можливостей, передусім, інформаційно-комунікативні технології (мережеві та хмарні сервіси). Теоретичне усвідомлення необхідності цього присутнє в наукових дослідженнях загально педагогічного спрямування. Практичне впровадження, зокрема у навчально-виховний процес студентів-музикантів може скласти перспективу подальших розвідок.

Література:

1. Осаула Л.І. Виховний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій у патріотичному вихованні учнів старших класів у позакласній діяльності [Електронний ресурс] / Л. Осаула. – Режим доступу: http://svitovid6.webnode.com.ua/news/.