Ватченко Ю.А

Студентка Шостого курсу спеціальності “Право”

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

ПРОБЛЕМАТИКА ЖІНОЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ.

Жінка за своєю природою асоціюється з такими цінностями: турбота, ніжність, збереження домашнього затишку. Однак на жаль існує й інша природа жінки. Це деструктивні прояви руйнівної поведінки. Йдеться про жіночу злочинність.

Офіційної статистики про структуру жіночої злочинності не існує, тому ми можемо спиратися на статистичний перелік злочинів з місць позбавлення волі - це крадіжки, умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження, грабежі і розбої, економічні злочини, злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин.

Привертає увагу агресивність жіночої частини злочинного середовища: 35% засуджених жінок покарані саме за насильницькі злочини що найчастіше вчиняються в сімейно-побутовій сфері. Мотивами вбивств і тяжких тілесних ушкоджень стають прагнення вирішення конфліктів, помста, ревнощі, користь.

Що ж саме штовхає жінку на вчинення злочину? Можливо, біологічні особливості є причиною жіночої злочинності. Чезаре Ломброзо у своїй праці “Жінка злодійка і повія” відзначив: “Дуже часто злочини, вчинені жінками, мають дуже складну передісторію. Жінки легко піддаються почуттю ненависті, і незначна перешкода чи невдача в їх до злочину. Вони викликають в їх душі страшну злість і заздрість до тих, хто більше влаштований в житті, особливо якщо ці невдачі залежать від їх власної нездатності. З цього випливає убогий психічний розвиток жінок-злочиниць, який притаманний дітям і тваринам, сліпо реагувати на біль, кидаючись на їх найближчу причину, навіть якщо вони є формою неживого предмета”.

Дослідження науки у напрямі вивчення злочинності жінок свідчить про таке: якщо чоловіча жорстокість багато в чому має природній, тваринний характер, то жіноча жорстокість є більш “олюдненою” і формується не стільки підсвідомою сферою “ВОНО” скільки розумною сферою людського “Я”. Дуже важливе значення має жіноча чуттєвість як складова психіки. Будь-які, навіть найуніфікованіші людські поривання і бажання, проходячи через свідомість жінки, набувають певного специфічного забарвлення, джерелом якого перш за все є жіноча чуттєвість. Саме гіпертрофована чуттєвість є рідною сестрою жорстокості, особливо якщо вона має або природні аномалії, або позбавлена можливості нормального функціювання внаслідок тих чи інших обставин. Ось чому жорстокість жінок-злочинців ніколи не буває послідовною і продуктивною, на відміну від жорстокості чоловіків.

У суспільстві інтерес до проблеми жіночої злочинності завжди був неабиякий. Всі хочуть бачити ЇЇ як берегиню домашнього спокою, яка є люблячою матір'ю і дружиною, яка є просто жінкою. Як вона змогла вчинити злочин? Як посміла переступити поріг закону і справедливості?

Наука керується соціальними чинниками в детермінації жіночої злочинності. Тенденція подальшої емансипації жінки, більш активне її включення в матеріальний і духовний процес життєдіяльності, різні соціальні мікрогрупи, у тому числі з антисуспільною спрямованістю, ведуть до соціального перетворення жіночої природи, деформації і деморалізації особи. Зло, насильство, порнографія, бездуховність перетворилися на буденні явища і процеси і нерідко превалюють над законослухняністю, гуманізмом, справедливістю, добротою, скромністю, гідністю. Непрестижність праці, відсутність належної освіти і кваліфікації, безробіття, недостатній інтелектуальний рівень, соціальна безперспективність,сімейно-побутові негаразди негативно впливають на фізичний і психічний стан жінок. Існує причинна залежність між сімейним благополуччам і характеристикою особи майбутніх злочинниць. Так, 70% дівчат - злочинниць — із неблагополучних сімей, 5% - круглі сироти, 80% до засудження ніде не вчилися і не працювали.

На думку науковців антропологічного напрямку, на жіночу злочинність впливають також і проблеми історичного характеру. Споконвіку на українських землях жінка була господинею, виховувала дітей, переважно вела домашнє господарство. Однак у сучасному світі жінка ще й працює. Ці навантаження стають причиною стресів, депресій, а отже, і спонукають до вчинення злочинів. У кримінологічній літературі відзначається, що головними негативними явищами, з якими пов'язана жіноча злочинність та її постійне зростання, виступають:

а) інтенсивна участь жінок у суспільному виробництві;

б) істотне послаблення основних соціальних інститутів (у першу чергу сім'ї);

в) напруга в суспільстві, поява конфліктів і ворожнечі між людьми;

г) поширення таких явищ, як пияцтво, алкоголізм, наркоманія, проституція, психопатія, бродяжництво, паразитизм, цинізм, аморалізм, глум над людиною, кулачне право тощо.

Як бачимо, проблема жіночої злочинності є актуальною для суспільства. Тому не можна на неї не звертати уваги. Насамперед повинні проводитись запобіжні заходи щодо злочинності взагалі, а щодо жіночої, зокрема. Це безліч бесід, демонстрації фільмів у дитсадках, школах, вищих навчальних закладах і т.д. Щодо осіб, які відбули покарання державою повинні розроблятися програми реабілітації. Необхідно також істотно підвищити роль громадськості у борьбі з жіночою злочинністю, зокрема, різних феміністських організацій і благодійних фондів.

Зрозуміло, що позбутися такого лиха, як жіноча злочинність, неможливо. Проте державі та суспільству потрібно попрацювати в цьому напрямі, оскільки жінка повинна бути берегинею людського роду, а не знищувати його.

Література

1. Кримінологія Загальна частина Курило В.І., Михайлов О.Є.

2. Кримінальний кодекс України науково-практичний коментар Баулін Ю.В., Борисов В.І.

3. Умисне вбивство мотерью своєї народженної дитини. (кримінально-правове та кримінологічне дослідження. 2007 дисердація Старко О.Л.

Криміноогія: Підручник для вузів Під ред.Долговой М 2001