С.І. Городинський

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ НАВИКІВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації

та спортивної медицини (професор В.К. Тащук)

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

 

Сьогодні в загальному доступі існує велика кількість наукових робіт, присвячених темі фізичного виховання студентської молоді. Сучасна студентська молодь України – це генофонд нації, фундамент культурної, інтелектуальної, наукової та фізкультурної діяльності нашої країни. Це пов’язано з тим, що останніми роками спостерігається значне погіршення здоров’я населення України.

Вже неодноразово доведено, що освіта є ключовим компонентом у інтелектуальному, культурному, духовному, соціальному та економічному розвитку суспільства. Проте головною її метою є всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Сьогодні успішне оволодіння вищою освітою потребує великих фізичних можливостей, високого рівня здоров’я. Адже поряд із обов'язковою умовою отримання кваліфікованих знань, умінь та навичок є постійна потреба у збереженні і зміцненні здоров'я молоді, які в найближчому майбутньому будуть реалізовувати такі важливі соціальні функції суспільства, як професійно-трудова, репродуктивна, інтелектуальна і моральна. Дане твердження повною мірою стосується студентів вищих навчальних закладів, які освоюють сучасні складні види діяльності.

Основні причини погіршення здоров’я серед студентської молоді можна виокремити такі, як недбале відношення до особистої культури здоров’я, масове поширення шкідливих звичок, зневажливе ставлення до особистої гігієни тіла, некомпетентність людства щодо гіподинамії та гіпокінезії, нераціональне харчування, погані матеріально-побутові умови та недотримання режиму дня. На думку багатьох фахівців (А. Магльований, 2010; С. Кирильченко, 2007; Г. Апанасенко, 2012; Н. Семенова, 2014), у студентів не сформована потреба піклуватися про своє здоров’я.

Окрім того, мала би бути кращою і сучасна організація та зміст фізичного виховання у ВНЗ, адже доведено, що навчальні заняття не забезпечують необхідного обсягу рухової активності для студентської молоді. Так, науковці зазначають, що студентська молодь не має інтересу до змісту обов’язкових занять фізичним вихованням (О. Дубогай, 2012).

На сьогодні поняття здорового способу життя набуло особливого змісту, більш комбінованого, воно поєднує в собі не тільки пробіжки вранці, загартування, гімнастика та інше, а й організацію режиму праці та відпочинку, режиму і якості харчування, організації рухової активності, власна гігієна, відмова від шкідливих звичок, культура сексуальної поведінки.

Актуально розглядати здоровий спосіб життя майбутніх фахівців як умови успішної міжособистісної професійної взаємодії та зрозуміти механізм його дії.

Ці ж самі складові можемо знайти і у визначенні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо здорового способу життя:

 – заняття фізичним вихованням і спортом;

 – раціональне харчування;

 – відповідальність кожного за підтримання власного здоров’я.

Фізична культура і виступає як необхідна частина забезпечення здорового способу життя майбутніх вихователів. Фізкультурно-спортивна діяльність є одним із ефективних механізмів злиття суспільних і індивідуальних інтересів, формування суспільно-необхідних індивідуальних потреб.

Одним з традиційних та найбільш перспективних напрямів зміцнення здоров'я студентів, підвищення стійкості їх організму до факторів навколишнього середовища можна вважати саме фізичну підготовку. Вона являє собою складову частину фізичного виховання, яка полягає у формуванні рухових умінь і навичок людини, розвитку його фізичних якостей і здібностей з урахуванням особливостей професійної діяльності.

Тому проведення занять із фізичного виховання у вищих навчальних закладах є відкритим та єдиним засобом збільшення рухової активності, яка сприятиме покращенню фізичної й розумової працездатності, активізації психічних процесів, позитивному впливу на навчальну діяльність. Відповідно що з самої індивідуальності і починається формування здорового способу життя, та для певної причини необхідні чіткі зрушення, так як це радять учені, запроваджуючи які можна заснувати у сучасних студентів сильну майбутню націю, котра сформує європейську здорову Україну.

 

Література

1. Адєєва О. В. Аксіологічний аспект підготовки майбутніх учителів до здорового способу життя / О. В. Адєєва // Наука і освіта. – 2013. – № 3. – С. 710.

2. Власов Г. В. Фізичне виховання як основа професійного становлення фахівців медичних закладів // Проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. - № 1. - С. 29 – 32.

3. Дубогай О. Д. Фізичне виховання і здоров’я: навч. посібник / О. Д. Дубогай, Н. Н. Завидівська та ін. – К. : УБС НБУ, 2012. – 270 с.

4. Коробчанський В. О. Гігієнічна характеристика впливу виду фізичного виховання на спосіб життя студентів-медиків / В. О. Коробчанський, П. О. Коробчанський, В. Ю. Світличний // Медицина сьогодні і завтра. - 2013. - № 3. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2013_3_19

5. Магльований А. В. Фізичне виховання в здоровому способі життя студентів / А. В. Магльований. – Львів, 2006. – 17 с.

6. Петров А. О. Основи організації здорового способу життя студентів / А. О. Петров // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка “Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини”, 2009. – Випуск 5. – С. 25–32.

7. Хлус Н. О. Здоровий спосіб життя майбутніх вихователів як умова успішної міжособистісної взаємодії. // Н.О. Хлус// Режим доступу: www.sworld.com.ua/simpoz9/50.pdf