УДК 658 : 622 . 0112

 

ЗІНЧЕНКО О.А., доцент,  Криворізький технічний університет, Україна

 

Необхідність удосконалення фінансового механізму і обґрунтування джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств

 

Розглянуто проблеми обгрунтування джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств України

 

Економіка України на сучасному етапі знаходиться в стадії формування ринкових відносин. Найважливішими чинниками забезпечення високої ефективності виробництва виступають науково - технічний прогрес та інноваційні процеси на підприємствах.

Реформування економіки спровокувало ряд дестабілізуючих явищ: спад виробництва, кризу платоспроможності, зниження продуктивності праці та ефективності виробництва і як результат – зниження фінансової самостійності підприємств.

У зв’язку з цим є суттєвим та своєчасним пошук найбільш раціональних джерел  фінансування інноваційного розвитку підприємств.

Окремі питання пошуку джерел фінансування інновацій на підприємствах є предметом дослідження багатьох вчених. До їх складу належать  О.І.Амоша, І.О.Бланк,  А.М.Поддєрьогін, А.М.Турило,  І.І.Цигилик, І.М.Школа та інші вчені.

Серед проблем, від розв'язання яких залежать тенденції динаміки еконо­мічного розвитку країни у перехідний період, одне з ключових місць посідають проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності інвестиційної діяльності.

Різні дослідження свідчать, що саме активізація інвестиційно - інноваційної діяльності є першопричиною економічного зростання. Це підтверджують багато еконо­мічних теорій, розбіжності полягають тільки  у тому, які за формою власності інвестиції мають відігравати основну роль у виведенні економіки з кризи.

Так, прихильники класичної економічної теорії говорять, що приоритетними повинні бути приватні інвестиції із ринковим механізмом розподілу. У свою чергу, прибічники кейнсіанської економічної школи головну роль відводять державним інвестиціям із адміністративно-ринковим механізмом розподілу. Однак усі вони розглядають інвестиції як фундамент економічного зростання.

Вибір інвестиційної діяльності як основного фактору економічного зрос­тання ставить проблему підвищення ефективності використання обмежених інвестиційних ресурсів із метою забезпечення стрімкішого й стійкішого економічного зростання. Для розв'язання цього завдання розглянемо інвестиції в інновації в  розрізі сучасної системи фінансового управління економічними процесами на підприємствах.

На думку авторів [4, с.321] джерелами фінанування капітальних вкладень можуть бути: власні фінансові ресурси; позичені фінансові ресурси; кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів; кошти державного бюджету та місцевих бюджетів; кошти іноземних інвесторів.

З точки зору інших сучасних досліджень фінансового менеджменту розмежовують фінансовий механізм  за ознакою рівня фінансового управління на директивний і регулювальний.

         Так, інформативніший із точки зору сутності функцій і впливу директиви фінансовий механізм (тобто фінансовий механізм, обов'язковим учасником якого є держава) доцільно було б розмежувати залежно від того, на які сфери впливає держава в процесі управління, - на державні фінанси чи на фінанси підприємств, на загальний макроекономічний фінансовий механізм і фінансовий механізм державного регулювання, до складу якого входили б форми й методи, спрямовані на підвищення ефективності взаємозв'язків між державою і виробничою сферою як визначальною ланкою фінансової системи. Незаперечність взаємозв'язку й взаємозалежності між фінансами підприємств і фінансовою системою держави, а також необхідність налагодження ефективніших фінансових відносин між цими двома основними ланками фінансової системи і зумовили, на нашу думку, актуальність цього підходу до розстановки акцентів у структурі директивного фінансового механізму. І як самостійну ланку слід, безумовно, виділити фінансовий механізм підприємства.

Безпосередній вплив на фінансову діяльність підприємства здійснюється через фінансовий механізм державного регулювання (ставки  податків, різноманітні стимули і санкції), але, у свою чергу,  ефективна організація та функціонування фінансів підприємства  впливають на рівень державних фінансів (наповнюваність державного й місцевих бюджетів, позабюджетних фондів) і на економічне зростання взагалі.

Оскільки суспільний продукт є результатом економічної діяльності підприємства,  детальнішої уваги потребує саме фінансовий механізм підприємства.  З урахуванням вищевикладеного доцільно розглядати його як внутрішньогосподарський, а фінансовий механізм державного регулювання — як зовнішній щодо фінансового механізму підприємства. Фінансовий механізм підприємства доцільно з точки зору впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства поділити на зовнішній і внутрішній. До зовнішнього належать усі регулювальні важелі держави, за допомогою яких вона створює відповідне економічне, правове й нормативне середовище, в якому працюють підприємства.

Так, до правового і нормативного забезпечення належать відповідні закони, постанови, нормативна документація, які регламентують діяльність підприємства.

До фінансового регулювання входить система інструментів, за допомогою яких держава впливає на фінансову діяльність підприємства. З одного боку, це ставки податків і зборів та механізм їх стягнення, а з другого — інструменти державної фінансової підтримки у вигляді бюджетних позик або дотацій. Ця частина фінансового механізму не залежить від внутрішніх зусиль підприєм­ства і має бути прийнятою підприємством як умова зовнішнього середовища, до якої воно має пристосуватися у процесі своєї господарської діяльності.

Інша річвнутрішній фінансовий механізм підприємства, ефективність котрого визначається формами, методами та інструментами, які використовує підприємство у своїй діяльності. Тому ця складова фінансового механізму потребує пильної уваги до організації його функціонування.

 3 огляду на аналіз підходів до визначення фінансового механізму й на наведену структуру фінансового механізму визначено, що фінансовий механізм підприємства — це сукупність форм і методів зовнішнього й внутрішнього впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства, призначених для підвищення ефективності фінансових результатів виробництва,                         

Із точки зору створення умов для безперебійного процесу відтворення визначальним елементом фінансового механізму підприємства є його фінан­сове забезпечення.

"Фінансове забезпечення інноваційного процесуце покриття інноваційних витрат за рахунок фінансових ресурсів, що акумулюються су­б'єктами господарювання і державою". Формами фінансового забезпечення є самофінансування, кредитування й державне фінансування, а інструментами механізму фінансового забезпечення — склад і структура його джерел. Вони визначають не тільки політику фінансування господарської діяльності під­приємства, а й впливають на фінансові результати його діяльності. Для ви­явлення впливу окремих інструментів фінансового забезпечення пропонується детальне обгрунтування складу основних джерел фінансових ресурсів, що направляються  на інноваційний розвиток підприємств.

Можливість залучати фінансові ресурси з різних джерел, у тому числі на фінансовому ринку, дає змогу підприємству відносно вільно маневрувати структурою цих ресурсів, вибираючи оптимальні їхні комбінації. Однак є пев­ні чинники, що впливають на обсяг і структуру фінансових ресурсів під­приємства. До них належать: форма власності й організаційно-правові форми підприємства (так, наприклад, державні підприємства багато в чому залежать від складу і обсягу державних фінансових ресурсів як додаткового джерела формування капіталу), галузева приналежність підприємства, мета і завдання фінансово-господарської діяльності на певному проміжку часу, внутрішня фінансова політика підприємства тощо.

Таким чином, для активізації інноваційного розвитку підприємств першогерговим є обгрунтування вибору оптимальних джерел такого розвитку.

 

Список літератури.

 

1.     Герасимчук Н.С. Економічні і інституціональні умови інвестиційної діяльності //   Економіка України, 1994. №12.

2.      Экономика машиностроительной промышленности: Учебн. для вузовод ред. Г.А.Краюхина. – М.: Высшая школа, 1987. – 416 с.

3.      Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНРУ, 2000. – 528 с.

4.     Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. А.М. Поддєрьогіна.- К.:КНЕУ, 2005.- 546с.

5. Фінансовий менеджмент: Навч.посібник. Видання третє, перероблене і доповнене/ За ред. Г.Г.Кирейцева.- К.: «Центр навчальної літератури», 2004.-531с.