Економічні 4. Інвестиційна діяльність

науки і фондові ринки

К. е. н. Марчук Л.П.

Миколаївський державний аграрний університет

Фондовий ринок як засіб фінансування

інноваційної діяльності

Сучасний технологічний розвиток нашої країни, що передбачає карди-нальні інноваційні зрушення в економіці, може стати реальністю тільки за умови належного фінансування. Ринковий механізм дає змогу використо-вувати не тільки традиційні форми інвестування інноваційних процесів, але й відкриває можливості поширення нових форм, до яких, зокрема, можна віднести фондовий ринок.

Як відомо, рух цінних паперів опосередковує рух реального капіталу, хоч повністю з ним не співпадає. Завдяки фондовому ринку здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів, міжгалузевий перелив капіталу, форму-вання інвестиційної бази для розширення виробництва та його подальшого удосконалення.

У зв’язку з цим особливої уваги потребує дослідження процесу капі-талізації інноваційних підприємств, фірм, компаній, фінансовіх установ, які здійснюють випуск цінних паперів і таким чинном досягають активізації інвестиційно – інноваційної діяльності. Випущені цінні папери, „притягуючи” додаткові кошти, допомагають у створенні високотехнологіч-них виробництв, забезпечують впровадження енергозберігаючих технологій, сприяють досягненню значного економічного ефекту від впровадження інновацій. Завдяки цінним паперам можна сконцентрувати інвестиційні ре-сурси у пріоритетних галузях економіки, які є визначальними для інноваційної розбудови народного господарства країни.

В Україні фондовий ринок знаходиться на початковій стадії розвитку. Нині на ньому обертаються акції підприємств, корпоративні облігації

підприємств, комерційних банків, страхових компаній, державні облігації, похідні цінні папери – опціони. За 1997 – 2005 роки обсяг зареєстрованих випусків акцій (наростаючим підсумком) збільшився з 11,26 млрд. грн. до 152,4 млрд. грн. Обсяг випуску облігацій підприємств України в 1996 – 2005 роках зріс з 0,012 млрд. грн. до 12,8 млрд. грн. [3, с. 89-90]. Найбільш потужними емітентами серед підприємств вважаються ВАТ „Укртелеком”, НАЕК „Енергоатом”, ДТГО „Південно – Західна залізниця”, ДМА „Борис-піль”, СП ТОВ „Метален”. На них припадає 77% усього ринку корпоративних облігацій підприємств України [2, с. 64].

Комерційні банки України теж збільшують обсяги випуску своїх облі-гацій. Якщо у 1996 році цей обсяг становив 0,663 млн. грн., то у 2005 році – 2167,326 млн. грн. [1, с. 97]. Найбільша частка випущених облігацій припадає на „Приватбанк”, „УкрСиббанк”, „Укрсоцбанк”, „Укрексімбанк” та ін. Термін погашення облігацій в Україні коливається від 2 – 3 місяців до 3 років, а величина відсоткових ставок – від 11% до 21%. У розвинених країнах світу цей термін коливається від 5 до 10 років [1, с. 99].

Нині ринок облігацій розвивається в якісному відношенні. Про це свідчить поява ліквідних облігацій, щодо яких підтримується подвійне ко-тирування купівлі-продажу, облігацій компанії „Київстар” із валютним хеджем (гарантування валютної доходності), іпотечних облігацій ТОВ „Ар-када - Фонд” [2, с. 61].

Банки України беруть участь у випуску єврооблігацій, прагнучи залу-читися до європейського фінансового простору і використовувати міжнародний ринок капіталів як джерело фінансових ресурсів. Вперше єврооблігації були випущені у 2003 році; їх емісія становила 100 млн. дол. У 2004 році було здійснено дві емісії на суму 250 млн. дол. У 2005 році

було п’ять емісій обсягом 650 млн. дол. [1, с. 101].

Незважаючи на зростання обсягів випуску цінних паперів, частка фондового ринку в загальному обсязі фінансування народного господарства залишається незначною. Фондовий ринок в Україні поки що не став ефективним інструментом залучення інвестицій в економіку. Його можливості слабо використовуються для розвитку інноваційної діяльності.

Заради подальшого зростання фондового ринку в Україні та зміцнення його позицій слід подбати про забезпечення його „прозорості”, підвищення конкурентності, зростання його привабливості для вітчизняних та іноземних інвесторів. Особливу увагу треба приділяти заохочувальним заходам, спрямованим на перетворення цінних паперів інноваційних підприємств та крупних компаній на об’єкт притягування додаткових інвестиційних ресурсів. З цією метою можна використовувати зниження вартості боргових зобов’язань, подовження терміну їх дії, запровадження гарантійного механізму повернення боргового капіталу інвестору за умови неплатоспроможності емітента. Збільшити залучення безстрокового капіталу через акції допоможуть додаткова інформація про доходність високотехнологічних компаній, правова визначеність каналів розповсюдження їхніх акцій, державна підтримка здійснюваних компаніями інноваційних проектів тощо.

Використання зазначених елементів стимулюючого механізму підви-щить дієвість фондового ринку, сприятиме його перетворенню на надійний засіб інвестування інноваційної діяльності.

Література:

1. Версаль Н. І., Нестеренко В. П. Корпоративні облігації у формуванні ресурсної бази комерційних банків України // Фінанси України. – 2006. - №10. – С. 96 - 104.

2. Лютий І. О., Нічосова Т. В. Ринок корпоративних облігацій реального

сектора економіки // Фінанси України. – 2006. - №7. – С.59 – 68.

3. Терещенко Г. М. Проблеми та перспективи розвитку національної депозитарної системи як складової фондового ринку України // Фінанси України. – 2006. - №10. – С.86 – 95.

Авторська довідка

Прізвище, ім’я, по батькові	Марчук Любов Петрівна
Місце роботи	Миколаївський державний аграрний університет
Вчений ступінь	кандидат економічних наук
Вчене звання	доцент
Посада	доцент
Домашня адреса	м. Миколаїв, просп. Жовтневий, 37, кв. 4
Телефон	(0512) 44-29-74
Назва тез	Фондовий ринок як засіб фінансування інноваційної діяльності
Секція/підсекція	Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки.