Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Манзій А.М.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Класифікація емоційно-оцінної лексики

сучасної німецької мови

Дослідження емоційно-оцінної лексики сучасної німецької мови займає вагоме місце в дослідженні категорії емоційного в мові. Визначення сутності категорії емоційного в мові досить складне, оскільки воно нерозривно пов’язане з таким складним психологічним феноменом як «емоція». На основі емоцій формується сприйняття індивідом навколишнього світу, складається мовна картина світу людини, в якій у вербальній формі представлений наявний досвід індивіда, соціуму, нації, людства. Емоції складають мотиваційну основу для людської діяльності [1, с. 280].

Емоційно-оцінна лексика німецької мови багата та різноманітна за своїм лексико семантичним складом. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що вона має багаторівневу ієрархічну структуру. Так, на основі вибірки емотивної лексики з тлумачного словника німецької мови [3] та словника німецької розмовної мови [4], яка проводилась як з маркуванням слів «емоційної лексики» у словниках (наприклад: Arschloch, Fresse, Vollidiot, Scheiße, Schlampe) так і інтуїтивним шляхом, наприклад, у випадку з «лексикою емоцій» відповідного семантичного значення (так, слова Ärger, Haß, Liebe, Glück не мають маркувань типу груб., фам., вульг. і можуть не використовуватись під час вираження емоцій, але самі позначають емоційні стани) було відібрано 1941 та 1712 лексичних одиниць відповідно.

Отримані дані показують, що провідне місце в емотивному вокабулярі мови належить емоційно-оцінним іменникам 875 та 852 відповідно; на другому місці емоційно-оцінні прикметники та прислівники 652/569 і лише третіми за чисельністю виявились емоційно-оцінні дієслова 414/291. Основними категоріальними типами емоційно-оцінних слів (згідно з репрезентацією емоційно-оцінного-компонента в їхньому значенні та його співвідношенням з іншими компонентами) утворюють адекватні семантичні класи.

Один з найчисельніших семантичних класів утворюють слова з емоційно-оцінним компонентом в денотативній частині значення. Проте тут слід розрізняти денотативні лексичні одиниці (herrlich, geil, fett, faszinierend) та лексичні одиниці з формально вираженим емоційно-оцінним компонентом (unfreundlich, zügellos, Männlein).

Наступний досить значний шар емоційно-оцінної лексики репрезентують слова, які поєднують в своєму конотативному значенні емоційно-оцінний компонент з експресивним, образним, стилістичним ідеологічним або ж будь-яким іншим компонентом.

Зараховуючи лексичні одиниці, в значенні яких емоційно-оцінний компонент поєднується з експресивним (тобто емоційно-експресівні слова), до класу емоційно-оцінних слів в широкому розумінні, ми вважаємо, що їх не слід ані ототожнювати, ані протиставляти одне одному, оскільки вони, маючи низку відмінних диференційних ознак, в той самий час, мають одну спільну ознаку, а саме ознаку емотивності, що дозволяє розглядати їх в якості складових елементів емотивного вокабуляру. Емоційно-експресивні лексеми – це переважно слова з граничною семантикою, тобто інтенсиви (brilliant, reizend entzüclend). Лексичні одиниці з семою «екстенсивність» порівняно не чисельні (winzig, stillschweigend).

Велику і семантично гетерогенну групу емоційно-оцінних лексем представляють слова, в значенні яких емоційно-оцінний компонент поєднується з образним компонентом (це емоційно-образні слова або слова з метафоричним значенням). Їх репрезентують різноманітні семантичні типи лексичних одиниць: емоційно-забарвлені антропоніми (Windbeutel – легковажна людина, Sack – товста людина), зооніми (Fuchs – хитра людина, Bär – сильна або груба людина), сакроніми (Engel – добра людина), оніми (Josef – чемна людина) і таке інше. Їхня семантична специфіка полягає в тому, що вони вживаються переважно в метафоричному значенні. Такі слова мають, як правило, адгерентну конотацію. Зазвичай їхнє конотативне значення вже зафіксоване в словниках.

У складі емоційно-оцінної лексики важливе місце займають емоційно-стилістичні слова, тобто слова, які мають у тлумачних словниках сучасної німецької мови помітки типу: „abwertend“, „derb“, „salopp“, „umgangssprachlich“, „figural“, „gehoben“, „dichterisch“, які вказують на цю їхню емотивно-стилістичну ознаку (емоційно-оцінні слова із стилістичним компонентом значення). Особливе місце серед них належить емоційно забарвленій розмовній мові. Саме функціональне призначення розмовних слів передбачає їхній вжиток, головним чином, у кваліфікативних цілях: вони використовуються зазвичай для вираження позитивної або ж негативної оцінки, при чому переважно негативної; з метою вираження дистанціювання, наочності та образності, перебільшення або зменшення, посилення та послаблення, завишення або заниження.

Певний прошарок серед них складає стилістично знижена лексика, наявність якої серед емоційно-оцінних одиниць пояснюється її семантико-функціональною специфікою: вона використовується у функції безпосереднього маркера (маніфестатора) емоцій, які виражаються мовцем, і служить для емоціонального впливу на суб’єкт, тобто з метою вербальною агресії. Для реалізації цих цілей служать різні емотивні кліше: погрози, прокльони, вигуки та інше, які можне розглядати як емоційно-оцінні слова та вирази.

Склад емоційно-оцінної лексики значно розширюється за рахунок включення до нього емоційно-ідеологічних слів (Ossi, Wessi), емотивність яких обумовлена перш за все соціальними, ідеологічними, політичними факторами. Серед них слід виділити так звані слова-хронофакти [2; с.22]. Емотивність є одною з їхніх релевантних ознак. В значенні таких слів емоційно-оцінний компонент поєднується з ідеологічним компонентом.

Зазначені вище типи слів складають основу, ядро емоційно-оцінного вокабуляру сучасної німецької мови. Разом з тим слід виділити слова з потенційно вираженою емотивністю (слова з модальною оцінністю). Склад таких слів досить різноманітний. Хоча вони складають свого роду периферію емоційно-оцінного вокабуляру, тим не менш їхня роль досить велика у мові, зокрема, в мові художньої, газетно-публіцистичної літератури, а також у розмовній мові. До слів з потенційно вираженою емотивністю можна зарахувати асоціативно-емоційні слова, під якими слід розуміти нейтральні лексичні одиниці, в значенні яких міститься асоціативно-емоційна оцінка, яка зафіксована в свідомості носіїв мови. Такі слова викликають асоціації, які походять від різного роду людських емоцій, наприклад: Paradies. Досить суттєву роль такі слова відіграють у текстах художньої літератури з описом різноманітних психологічних станів людини.

Література:

1. Изард К.Э. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.

2. Фомина З.Е. Эмоционально-оценочная лексика в русском и немецком языках // Очерки по русско-немецкой контрастивной лингвистике: Лексика, синтаксис. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1995. – С.4-28.

3. DUDEN. Deutsches Universalwürterbuch. – 2.Aufl. 1989; - 3. Aufl. – Mannheim; Wien, Zürich: Duden-Verlag, 1996. – 1816 S.

4. PONS. Wörterbuch der deutschen Umgangssprache. Stuttgart: Ernst Klett Verlag für Wissen und Bildung GmbH, 1987. – 959 S.