Секція «Психологія і соціологія»

Підсекція «Психологія розвитку»

Магістрант Глухівського державного педагогічного університету

Донченко Н.О.

( м. Дніпропетровськ, вул. Краснопольська 5/4, 96-70-63)

Детермінанти психологічного конфлікту у дітей старшого дошкільного віку.

В дошкільному віці стосунки дітей дуже складні, багатопланові і складають цілісну систему зі своєю внутрішньою структурою та динамікою розвитку.

Метою нашої статті є дослідження психологічного конфлікту між дитиною та однолітками в умовах ігрової діяльності, трудової діяльності, заняттях та при виконанні режимних процесів.

В старшому дошкільному віці поряд з системою особистісних стосунків виникає і друга система стосунків ділових.

Багато зарубіжних вчених вивчали ускладнення у відношеннях дошкільників в процесі гри, конфлікти між дітьми: Ф.В. Мархі, Х.Т. Даве, А.Т.Джерсінд, А.К. Содерман та інші.

Виникає конфліктна ситуація між дитиною і однолітками тоді, коли у неї несформовані ігрові навички, які проявляються у ігровій діяльності дітей та призводить до протиріч між вимогами партнерів і об’єктивними можливостями дитини у грі. Причину операційної неготовності у дошкільному навчальному закладі необхідно шукати в сім’ї .

В подібних ситуаціях дитина приходить до групи дитячого садка вже потенціальним носієм майбутніх серйозних ускладнень у своїх стосунках з дітьми, яскраво виражені позитивні якості, уміння цікаво розповідати не компенсує для однолітків його основного дефекту.

Зовнішні конфлікти у дошкільників утворюються протиріччям, яке виникло при організації ними спільної діяльності або в процесі її. Зовнішні конфлікти виникають у сфері ділових стосунків дітей, але за них не виходять. Вони мають перехідний, ситуативний характер та вирішуються самими дітьми шляхом самостійного встановлення норми справедливості.

Внутрішній конфлікт між дитиною та однолітками виникає в умовах їх ведучої ігрової діяльності та більшої частиною схований від спостереження. Він викликається протиріччям, пов’язаним не з організаційною частиною діяльності, а з самою діяльністю, з її сформованістю у дитини; протиріччями між вимогами однолітків та об’єктивними можливостями дитини у грі або протиріччями в мотивах гри дитини та однолітків. В умовах цих протиріч зменшується внутрішній емоційний комфорт дитини, її позитивне емоційне самопочуття – вона не може задовольнити своїх потреб, виникає психологічна ізоляція від однолітків.

Дитина не менш активно не сприймається однолітками при не умінні керувати своєю поведінкою. Знаходяться осторонь діти, які дуже повільні, не вміючи розвивати необхідний в грі динамізм дій, внаслідок чого однолітки не бажають спілкуватись з такими дітьми, не дивлячись на їхнє вміння добре грати та доброзичливе відношення до партнерів.

В результаті залишені, позбавлені можливості повноправно брати участь в іграх, такі діти не можуть задовольнити особисту потребу в грі, що призводить в кінці до глибокого психологічного конфлікту з однолітками.

Психологічний конфлікт між дитиною та однолітками може виникати з причини недоліків в мотивах гри. Наприклад, коли дитина має егоїстичне прагнення до особистого самоутвердження у грі, що говорить про неправильну сформованість її потреб.

Є випадки, коли дитина взагалі не проявляла інтерес до інших дітей. Такій дитині до вподоби неігрова діяльність (спів, танці, читання віршів, конспектування, малювання ). Інтереси не співпадають з більшістю інтересів, що є причиною виникнення психологічного конфлікту.

Серед дітей, які не вступають у спільну гру з однолітками є діти «нелюдими», їхнє небажання брати участь у грі може бути пов’язано з індивідуальними особливостями нервової системи дитини, з його інтравертністю.

Незадоволення індивідуальних, домінуючих потреб нічим не компенсується та призводить до значного порушення у розвитку емоцій, самопізнання, мотивів поведінки дитини.

Особливо важко налагодити контакт з однолітками дитині, яка має егоїстичні тенденції поведінки. Дитина не вміє рахуватися з бажаннями інших дітей під час будь-якої діяльності, прагне до лідерства. Під час ігрової діяльності «лідери» будуть грати з тими дітьми, які їм підкорюються.

Причини виникнення конфлікту в навчальній діяльності у «лідерів»: негативна реакція на зауваження, надмірна самовпевненість.

За результатами нашого дослідження можна зробити висновок:

Детермінанти конфліктів у дошкільників

При не сформованості операційної сторони діяльності	При виникненні мотиваційної основи діяльності
- не сформованість необхідного рівня навичок; - невміння керувати своєю поведінкою, імпульсивність; - відсутність уміння уступити	- диктування умов, авторитаризм, задоволення власних егоїстичних прагнень; - в діяльності бачать інший, ніж решта дітей, мотив; - вибірковість у спілкуванні

З метою подальших наукових розвідок буде розроблена корекційна робота по вирішенню психологічного конфлікту у дітей старшого дошкільного віку.