Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вплив екзогенного гібереліну на гістогенез стебла томатів сорту Солероссо

Застосування нативних-гормонів стимуляторів є перспективним напрямом регуляції ростових процесів у сучасному рослинництві. Найбільш поширеним екзогенним фітогормоном є гіберелін, дія якого пов’язана з підвищенням активності різних груп меристематичних тканин і формування потужнішого рослинного організму внаслідок посилення поділу та розтягування клітин [4, 6, 12, 16]. У літературі міститься інформація про застосування гібереліну та антигіберелінових препаратів з метою оптимізації продукційного процесу шляхом анатомо-морфологічних та фізіолого-біохімічних змін у зернобобових [2], олійних [5, 9], овочевих [8, 10, 13], технічних [16] та інших сільськогосподарських культур [12, 14, 15]. Однак вплив екзогенного гібереліну на анатомічну будову пасльонових культур є недостатньо вивченим. Тому метою роботи було вивчення впливу гіберелінової кислоти на особливості гістогенезу стебла томатів сорту Солероссо.

Рослини томатів сорту Солероссо обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,005 %-им гібереліном одноразово 29.07.2017 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Особливості анатомічної будови стебла проводили на фіксованому матеріалі за допомогою мікроскопа з окуляр-мікрометром МОВ 1-15х. Біологічний матеріал фіксували сумішшю рівних частин етилового спирту, гліцерину та 1 %-го водного розчину формаліну. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. У таблиці наведено середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки [1].

Відомо, що швидкість росту стебла залежить від меристематичної активності субапікальної зони, яка значною мірою контролюється гіберелінами [6, 7, 11]. Аналіз результатів дослідження свідчить, що обробка препаратом викликала посилення ростових процесів рослин томатів (табл. 1). Так, висота рослин у дослідному варіанті була більшою від контролю в 1,3 рази.

Таблиця 1

Вплив гібереліну на анатомічну будову стебла сорту Солероссо, n=20

Показники/Варіант	Контроль	Гіберелін
Висота рослин, см	46,29 ± 1,48	*61,16 ± 1,95
Товщина стебла, мкм	9619,34 ± 239,02	9239,18 ± 204,29
Товщина кори, мкм	448,79 ± 8,62	*393,67 ± 2,68
Товщина деревини, мкм	864,28 ± 7,86	*792,82 ± 5,13
Товщина серцевини, мкм	6932,68 ± 203,61	6816,88 ± 185,98
Товщина епідермісу, мкм	30,26 ± 0,97	*24,67 ± 1,08
Товщина гіподерми, мкм	35,99 ± 1,17	35,21 ± 1,41
Товщина коленхіми, мкм	212,71 ± 8,19	*242,94 ± 4,96
Кількість судин ксилеми в шарі деревини, мкм	13,21 ± 0,34	14,61 ± 0,49
Діаметр судин ксилеми, мкм	81,47 ± 3,17	77,37 ± 2,56

Примітки: 1. Рослини обробляли 29.06.2017 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Посилений ріст рослин призводить до зменшення товщини стебла дослідних рослин. Отримані нами результати свідчать, що даний показник за дії гібереліну був меншим порівняно з контролем. Було відмічено зменшення товщини шару кори, деревини та серцевини, при чому товщина шару клітин коленхіми збільшується, що посилює механічну міцність стебла та його стійкість до вилягання. Крім того, за дії препарату збільшується кількість судин ксилеми, при чому діаметр судини зменшується.

Отже, застосування гібереліну на рослинах томатів сорту Солероссо призводило до суттєвих змін в гістогенезі стебла, сприяє посиленню механічної міцності стебла внаслідок більш інтенсивного утворення механічної тканини – коленхіми.

Література:

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Доспехов Б. А. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

2. Голунова Л. А. Якісний склад насіння сої за дії ретардантів / Л. А. Голунова, В. Г. Кур'ята // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Біологія. – 2009. – №4 (41). – С. 96 – 100.

3. Кур’ята В. Г. Вплив ретардантів на вміст абсцизової кислоти та гіберелоподібних речовин у листках картоплі / В. Г. Кур’ята, О. О. Ткачук,
В. А. Негрецький // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004.– № 3-4 (24).– С. 34 – 37.

4. Кур’ята В. Г. Дія есфону на ростові процеси і морфогенез томатів /
В. Г. Кур’ята, О. О. Кравець// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Біологія. – 2016.– № 1 (65). – С. 80 – 85.

5. Кур’ята В. Г. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему / В. Г. Кур’ята,
О. О. Ходаніцька // Физиология и биохимия культурных растений. – 2012. – Т. 44, № 6. – С. 522 – 528.

6. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. –
Т. 1. – С. 565 – 589.

7. Кур’ята І. В. Функціонуння донорно-акцепторної системи рослин у процесі проростання за дії гібереліну і ретардантів / І. В. Кур’ята // Физиология и биохимия культурных растений. – 2012. – Т. 44, №6. − С. 484 – 494.

8. Кур’ята В. Г. Peculiarities of the growth, formation of leaf apparatus and productivity of tomatoes under action of retardants folicur and ethephon /
В. Г. Курята, О. О. Кравець // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. – 2017. – Вип. 1 (40). – С. 127 – 132.

9. Поливаний С. В. Вплив фолікуру на морфогенез та продуктивність рослин маку олійного/ С. В. Поливаний, В. Г. Кур’ята // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2014. – Вип. 36. – С. 64 – 67.

10. Рогач В. В. Дія гібереліну і ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат та продуктивність картоплі / В. В. Рогач, І. В. Попроцька, В. Г. Кур’ята // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – Т. 24 (2). – С. 416 – 420.

11. Рогач В. В. Вплив синтетичних стимуляторів росту на морфофізіологічні характеристики та біологічну продуктивність картоплі / В. В. Рогач,
Т. І. Рогач // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – 24 (2). – С. 416 – 419.

12. Ткачук О. О. Екологічна безпека та перспективи застосування регуляторів росту рослин / О. О. Ткачук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця : ВНТУ. – 2014.– №3 (114). – С. 41 – 44.

13. Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі: дис. … кандидата біол. наук: 03.00.12 / Олеся Олександрівна Ткачук. – К., 2007. – 156 с.

14. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.

15. Шевчук О. А. Вплив паклобутразолу на активність гіберелінів, вміст різних форм абсцизової кислоти та накопичення азоту в органах рослин цукрового буряка / О. А. Шевчук // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – Тернопіль, 2008. – 2 (36). – С. 37 − 42.

16. Mohammad N. K. Effect of GA3, N and P ameliorate growth, seed and fibre yield by enhancing photosynthetic capacity and carbonic anhydrase activity of linseed /
N. K. Mohammad, F. Mohammad // Integrative Agriculture. – 2013. – 12 (7). – P. 1183 – 1194.