К.е.н., доц. Крючко Л.С.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Магістр Антоненко В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств є ключовою складовою інноваційного розвитку економіки країни в цілому. В наш час без розбудови інноваційної економіки Україна не зможе стати повноправним членом світової економічної системи. Через спад виробничого сектору і недосконалої ринкової інфраструктури сільськогосподарським підприємствам без державної підтримки займатись інноваційною діяльністю дуже важко.

Серед методів державного регулювання особливе місце займають методи фінансового регулювання, що впливають на економічні процеси завдяки бюджетним, податковим, митним, ціновим, кредитним та інвестиційним важелям. Тому дослідження фінансового регулювання інноваційного розвитку економіки в аграрному секторі є на сьогодні актуальним.

Серед основних проблем фінансування інноваційної діяльності в аграрному секторі України в контексті євроінтеграції слід виділити основні моменти: обмежені можливості залучення державних ресурсів; дефіцит власних ресурсів серед виробників аграрної продукції; нерозвиненість інституційних інвесторів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів і компаній, фондового ринку тощо); нерозвиненість інноваційної інфраструктури; відсутність дієвої правової бази залучення коштів іноземних інвесторів, в т.ч. венчурного фінансування.

Фінансове державне регулювання інноваційними процесами є сильнодіючим фактором, який виражається, по-перше, у створенні правового простору і здійсненні правового регулювання, у створенні законодавчої бази (переважно податкової), яка б впливала на створення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату та функціонуванню всіх галузей економіки та аграрного сектору; по-друге, у фінансовому забезпеченні реалізації певної науково-технічної політики, наприклад, в реалізації інвестиційно-інноваційних програм і конкретних проектів, спрямованих на підвищення інноваційної активності у виробничій сфері (наприклад, державне замовлення на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки, яке б дозволило забезпечити початковий попит на інноваційну продукцію і тим самим сприяти їх дифузії у суспільстві); в-третіх, часткове фінансування інноваційної сфери.

Кількість інвестицій та інноваційних проектів, які залучені до аграрного сектору залишаються низькими, а їхня структура не дає можливості говорити про їхній інноваційний характер.

В той же час, Україна має значний потенціал для розвитку інноваційної діяльності в сільському господарстві, за умов проведення ефективної державної політики.

Можна виділити основні проблеми інноваційного розвитку на сучасному етапі:

− відсутність реальних механізмів об’єднання наявних ресурсів, їх концентрації на найбільш значних та перспективних напрямах розвитку;

− відсутність залежності між збільшенням обсягу продажу приватними компаніями і зростанням фінансування здійснюваних ними досліджень і розробок;

− наявність обмежень з боку антимонопольного, податкового, патентно-ліцензійного законодавства;

− відсталість матеріальної і науково-технічної бази.

Впровадження та реалізація напрямків розвитку інноваційної діяльності в Україні дасть змогу певною мірою підвищити рівень інвестиційної активності сільськогосподарських підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.

На основі вищенаведеного можна рекомендувати такі заходи активізації інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств:

- підвищення рівня зацікавленості держави в інноваційному розвитку сільськогосподарських підприємств через збільшення обсягів фінансування їхньої інноваційної діяльності;

- співставлення результатів інноваційної діяльності та потреб економіки на певному часовому етапі;

- розвиток інноваційної інфраструктури;

- розроблення та впровадження інструментів підтримки інноваційної діяльності;

- підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора в наукових дослідженнях та розробок в інноваційній сфері шляхом активізації співпраці українських та іноземних учасників інноваційної діяльності;

- удосконалення на державному рівні нормативно-правового регулювання інноваційної діяльності з метою її стимулювання.

Система фінансових інструментів стимулювання інноваційної активності в аграрному секторі України повинна охоплювати як окремі виробничі, інфраструктурні, інформаційні, дослідні комплекси, так і систему державного регулюючого впливу, що включає державні організації, міністерства і відомства, які реалізують на практиці ці механізми фінансового стимулювання.

Таким чином, для того щоб Україна зробила прорив в області інновацій, потрібна належна підтримка державних органів влади, створення сприятливого інвестиційного клімату, нові наукові здобутки та високотехнологічні рішення.

Запропоновані заходи підвищення ефективності фінансового регулювання інноваційного розвитку потребують подальших досліджень їх організаційних та методологічних аспектів.