Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

К.пед.н. Серховець С. В.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького

Особливості використання наочних методів навчання під час підготовки курсантів-кінологів

Серед наочних методів навчанні у підготовці курсантів-кінологів найчастіше застосовується метод показу, в основі якого знаходяться ілюстрація й демонстрація.

Показ є сукупністю прийомів, дій і засобів, за допомогою яких у курсантів-кінологів створюється наочний образ предмета, що вивчається, формується конкретне уявлення про нього.

Зазначений метод навчання використовується під час проведення переважної більшості занять з дисциплін службової кінології, незалежно від їх виду й змісту. За його допомогою реалізується принцип наочності навчання військовослужбовців.

У науковій та спеціальній літературі розрізняють два різновиди показу: ілюстрація й демонстрація. Перший характеризується як допоміжний при словесному методі. Його значення полягає в тому, щоб яскравіше підкреслити думку керівника заняття. Засоби ілюстрування – це різноманітні плакати, схеми, таблиці, умовні моделі, муляжі, малюнки на дошці тощо. Головна їх властивість – це нерухомість. Вони мають «оживати» в розповіді викладача.

На відміну від ілюстрації демонстрація характеризується рухомістю засобу показу. Це можуть бути навчальний кінофільм чи його фрагменти; навчальна телепередача; тренажер для виконання вправ з дресирування службових собак тощо. У демонстрації менше елементів супроводу, а більше самостійного значення натурального експоната, тому вона сприймається більш ефективно, ніж ілюстрація.

Широкого застосування наочні методи отримали на заняттях під час дресирування службових собак у формі показу з коротким поясненням. Суть цього методу полягає у повторенні курсантами-кінологами дій, які виконуються керівником заняття (помічником керівника заняття). Цей метод викликає у курсантів інтерес до роботи зі службовими собаками, забезпечує значно вищі результати підготовки кінологів і дресирування службових собак та має закономірні етапи використання, які можна подати наступною схемою: на початку курсу навчання (дресирування службових собак), під час введення нового прийому дресирування, під час введення нових ускладнень в кожному прийомі дресирування.

Мета першого етапу – викликати у курсантів інтерес до роботи зі службовими собаками. На другому етапі потрібно навчити курсантів технічно правильному виконанню дій з перших занять по відпрацюванню прийому дресирування, який вводиться. Третій етап передбачає формування у курсантів системи знань щодо методики вироблення у службового собаки конкретного навику.

Правильний показ сприяє вихованню у дресирувальників-початківців любові до вибраної спеціальності, викликає бажання добитися таких самих результатів у підготовці закріпленого за ним службового собаки, які вони бачили на показовому занятті (під час показу з коротким поясненням).

У навчанні курсантів-кінологів показ можна використовувати і як окремий метод навчання (наприклад, показ навчально-матеріальної бази для утримання, догляду, підготовки і використання службових собак, заняття на смузі перешкод, містечку утримання службових собак, огляду транспортних засобів та ін.), і як дидактичний прийом (наприклад, під час розповіді, пояснення).

Дієвість показу передусім залежить від всебічної підготовки. Тому викладач керівник заняття повинен чітко уявити всі аспекти показу, добре оволодіти його методикою і правильно демонструвати предмет. Відомо, що пізнання починається з відчуттів, які виникають у результаті впливу предметів і явищ матеріального світу на органи чуття. Тому під час показу важливо не тільки створити цілісний образ, а й виділити його істотні характеристики.

Таким чином, ефективність показу забезпечується дотриманням таких методичних умов його здійснення:

чітке визначення мети та предмета показу;

зосередження уваги курсантів-кінологів на предметі показу або на відповідному його елементі та постійне її підтримання;

забезпечення оптимальних умов спостереження для усіх учасників показу – робота в колі або квадраті;

загальний показ усіх елементів предмета (прийому дресирування стройових собак), а потім повторення його окремих елементів з акцентуванням уваги на ключових деталях методики і техніки дресирування;

темп і пояснення відповідних елементів або дій повинні відповідати їх демонстрації та швидкості роботи зі службовим собакою;

надання можливості всім учасникам показу особисто ознайомитися з предметом показу (наприклад, з дистанційним викидачем апортувального предмету тощо);

використання різноманітних засобів демонстрації предмета показу;

відповідність елементів показу методиці і змісту заняття;

суворе дозування засобів наочності (під час читання лекцій найкращий результат дає демонстрація кінофільмів, що займає не більше 8–10 хвилин, а демонстрація кінофрагмента у вступній частині лекції повинна складати 3–5 хвилин);

відповідність засобів показу змісту навчального матеріалу, що вивчається (тому не рекомендується їх вивішувати або виставляти заздалегідь);

вмотивованість, диференційованість і комплексність застосування методу показу.

Література:

1. Афанасьєв А. О. Підготовка інспекторів-кінологів зі службовими собаками : навчально-методичний посібник / А. О. Афанасьєв, С. В. Серховець. – Хмельницький : Видавництво НАДПСУ 2015. – 152 с.