Нова
редакція КАС України (далі – Кодекс) зазнала багатьох змін. Зокрема, статтею 4
тепер чітко визначено поняття адміністративного договору, що є спільним
правовим актом суб'єктів владних повноважень або правовим актом за участю
суб'єкта владних повноважень та іншої особи, який ґрунтується на їх волеузгодженні,
має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права
і обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі
закону: для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами
владних повноважень; для делегування публічно-владних управлінських функцій;
замість видання індивідуального акта; для врегулювання питань надання
адміністративних послуг. Це сприяє чіткій правовій регламентації умов, за яких
можливе застосування даного адміністративно-правового інституту [1 ; 2].
Стаття
110 Кодексу значно розширює межі принципу
гласності судового розгляду. Зокрема, згідно з положеннями вказаної статті,
передбачається можливість проведення особами, присутніми в залі судового
засідання, у тому числі представникам засобів масової інформації,
фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та
аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням
обмежень, встановлених безпосередньо Кодексом [1 ; 2].
Відтепер
Кодексом передбачається спрощене судове провадження для справ незначної
складності, та інших справ, у яких пріоритетним
є швидке вирішення, що у перспективі може стати важливим та ефективним
для юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Виходячи зі ст. 12 КАС
України, можна дійти висновку, що під справами незначної складності
розуміються ті, в яких характер спору, предмет доказування та склад учасників,
не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання. Це
надає можливість зменшити навантаження на суди, однак перелік справ, які
віднесені до малозначних є невичерпним, однак оскільки критерії віднесення справ до малозначних у проекті не встановлюються,
існує ризик виникнення проблем на практиці безпосередньо при віднесенні суддею
тієї чи іншої справи до категорії справ незначної складності. Унаслідок
введення цього положення, на суб’єкта владних повноважень накладаються додаткові
обов’язки, оскільки подання заяви по суті справи є правом учасників справи, але
неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву без поважних
причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову [1].
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Кодексу, адвокати, нотаріуси,
приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого
самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів
економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій
інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку; інші особи
реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій
інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Тобто шляхом
введення в дію такої судової інформаційно-телекомунікаційної системи фактично
впроваджується так звана концепція «електронного суду» [1 ; 2].
Ч. 3 ст. 19 Кодексу регулює розгляд судом похідних
позовних вимог (задоволення якої залежить від задоволення іншої (основної)
позовної вимоги), які теж є новелою адміністративного процесуального
законодавства. Зазначається, що
адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у
приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає
розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на
розгляді відповідного суду [1].
Новими положеннями Кодексу вводиться
поняття «висновок експерта в галузі права». Відповідно до статей 112 та 113, суд
зможе послатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело
відомостей, які в ньому містяться, але має зробити самостійні висновки щодо
відповідних питань. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має
допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду, однак учасники справи тепер матимуть право подавати
до суду висновок експерта у галузі права щодо застосування аналогії закону чи аналогії права і
змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим
тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Зроблено це насамперед з метою гармонізації вітчизняного законодавства
відповідно до нормативних положень Європейського Союзу [1].
Значним нововведенням є часткове закріплення судового прецеденту в
адміністративному судочинстві шляхом запровадження
механізму типових справ. Віднині зразковою справою є типова адміністративна справа,
прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для
постановлення зразкового рішення. Відповідно до ст. 290 Кодексу, якщо у
провадженні одного або декількох адміністративних судів перебуває десять або
більше типових адміністративних справ, суд, який розглядає одну чи більше таких
справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них
Верховним Судом як судом першої інстанції. Для вирішення питання про відкриття
провадження у зразковій справі Верховний Суд може витребувати з відповідного
суду (судів) матеріали типових справ [1].
Загалом, Кодекс у новій редакції
значно розширює повноваження суду. За статтею 184, наприклад, є можливим
урегулювання спору за участі судді за згодою сторін до початку розгляду справи
по суті (судова медіація) [1].
Таким
чином, прийняття нової редакції Кодексу адміністративного судочинства
насамперед зумовлене необхідністю актуалізації положень чинного
адміністративного процесуального законодавства та їх наближення до європейських
стандартів.
Література:
1.
Проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу
адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232 від
23.03.2017, прийнятий Верховною Радою України 03.10.2017 [Електронний ресурс].
– Режим доступу до ресурсу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61415
2.
Гречана В.
Новели проекту кодексу адміністративного судочинства України [Електронний
ресурс] / В. Гречана // Юридична газета онлайн. – 2017. – Режим доступу до
ресурсу: http://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/noveli-proektu-kodeksu-administrativnogo-sudochinstva-ukrayini.html.