Физическая культура и спорт /2. Развитие физической культуры и спорта в современных условиях.

Ганул О. В., Кононова Н. М.

Державний університет інфраструктури і технологій

Методика розвитку спеціальної сили спортсменів-волейболістів

Сучасний волейбол ставить високі вимоги до фізичної підготовки спортсменів. Змагання команд високого класу вимагають від спортсмена відповідного рівня фізичних якостей та функціональних можливостей. Йдеться також про рівень спеціальних фізичних якостей.

Метою спеціальної фізичної підготовки є розвиток фізичних якостей, специфічних для гри у волейбол, а також конкретне виявлення однієї з фізичних якостей або їх комплексу в руховій діяльності гравців під час змагальної діяльності на майданчику. Наприклад, якості сили та швидкості взаємопов’язані і виявляються у стрибучості.

Спеціальна фізична підготовка сприяє підвищенню рівня роботи усіх систем організму, що необхідно для вдосконалення спеціальних рухових навичок.

Спеціальну силу розвивають вибірково, впливаючи на ті групи м’язів, які виконують основну роботу, водночас вдосконалюючи їх здатність до виявлення необхідного зусилля в ігрових умовах. Для вирішення цієї задачі використовують засоби, що відповідають структурі ігрових рухових навичок.

Робота ніг визначає ефективність цілого ряду технічних прийомів. Тому розвитку сили м’язів ніг необхідно приділяти особливу увагу. При цьому враховують специфіку та швидку зміну характеру зусиль; перемінні динамічні зусилля поєднані з переходом від максимальних напружень до відносного розслаблення та навпаки.

Для розвитку спеціальної сили використовують різноманітні вправи з поступаючими і переборювальними режимами скорочення м’язів (багаторазові прави зі штангою, набивними м’ячами, ходьба з присіданнями, різні види стрибків та ін.)

Стрибучість – одна із важливих комплексних якостей волейболіста. В основі її лежить не тільки сила м’язів ніг, а й реактивні можливості інших м’язів, тобто здатність швидкого розвитку робочого зусилля відразу після великого механічного навантаження у фазі амортизації.

В тренувальному процесі враховують специфічні особливості стрибучості волейболістів: швидкість і своєчасність стрибка з точним визначенням місця відштовхування; вміння неодноразового повторення стрибка під час виконання нападаючого удару і блокування; вміння управляти своїм тілом у фазі польоту, в момент атакуючих чи захисних ді біля сітки; точність приземлення та готовність до негайних дій відразу після цього.

Стрибучість волейболіста розвивають різноманітними стрибками вгору і в довжину, з місця і з короткого розбігу, стрибками через перешкоду, вправами з обтяженнями, з м’ячом біля сітки тощо.

Використання інтервального і змагального методів при виконанні вправ для розвитку стрибучості дає можливість домогтись найбільшого ефекту, спонукає гравців до боротьби за досягнення найвищого результату в кожній спробі, дає можливість спортсменам об’єктивно і конкретно оцінити кожне своє зусилля.

Правильне виконання прийомів техніки гри (передача, подача, нападаючий удар, блокування) залежить від рівня розвитку сили малих м’язових груп кисті та пальців рук. Для переважного розвитку цих м’язових груп використовують наступні вправи: обертання, згинання-розгинання кистей з обтяжуванням; підкидання набивних м’ячів кистями; штовхання за допомогою хльосткого руху кисті та ін.

Для успішного опанування технікою кистьових обманних ударів використовуються вправи з малою амплітудою, які складаються з повільних і швидких рухів. Рекомендується використання вправ з набивними м’ячами вагою 1-2 кг.

Силу і швидкість метальних рухів, що лежать в основі техніки нападаючих ударів і подач м’яча розвивають за допомогою таких вправ: метання в ціль набивних м’ячів невеликої ваги із швидкістю близької до максимальної; махові вправи з гантелями однією і двома руками із різних вихідних положень (стоячи, стоячи на одній нозі, стоячи на колінах, сидячи, лежачи на спині або груді). Головна вимога до виконання цих вправ, що спрямовані на вдосконалення метальних рухів – це швидкість, дальність кидка і точність.

Використання набивних м’ячів для вдосконалення техніки нападаючих ударів у волейболі сприяє розвитку ударної сили.