Біологічні науки/1

Біологічні науки/1.Систематика і географія висщих рослин.

Капустіна І.П., Гнедько І.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького, Україна

Дендрофлора м. Бердянська

Збільшення розмірів міст та підвищення опосередкованого впливу урбанізації на оточуюче середовище в планетарних масштабах призводить до незворотних змін рослинного покриву, що стимулювало проведення досліджень, присвячених флористичній організації та функціонуванню фітобіоти урбанізованих територій, зокрема встановленню видового складу, структури, просторової організації урбанофлор та ін.

Місто - високо динамічна в часі система, зміна якої пов'язане з різними економічними і соціальними чинниками. Метою наших досліджень було вивчення дендрофлори Бердянська - міста обласного значення Запорізької області, яке розташовується на північному узбережжі Азовського моря. Клімат Північного Приазов'я, помірно-континентальний, з тривалим жарким, сухим і з великою кількістю сонячних днів влітку, і короткою, м'якою, малосніжною зимою з частими відлигами. За кількістю атмосферних опадів регіон дослідження характеризується недостатнім зволоженням і розташовується в зоні звичайних і південних степових чорноземів підзоні південних степових чорноземів в Азово-Причорноморської провінції. Згідно геоботанічного районування територія м Бердянська розташована в межах південного заходу Східно-Європейської рівнини степової зони Середньостепової підзони, Причорноморської среднестепной провінції на степових південно-західних схилах Приазовської височини (Маринич, 2006).

На теперішній час природна рослинність м. Бердянськ змінена у зв'язку з інтенсивним рекреаційним навантаженням. Крім того, Бердянськ – портове місто, що також впливає на екологічну ситуацію в місті.

За період наших проведення наших досліджень було здійснено 4 експедиційні виїзди із збиранням та фіксуванням гербарного матеріалу. Були охоплені всі типи міських екотопів з різним ступенем антропогенного навантаження. Камеральна обробка зборів, проводилась на кафедрі ботаніки та садово – паркового господарства МДПУ ім. Б. Хмельницького, яка виконана за загальноприйнятими методиками. В ході маршрутного та напівстаціонарного дослідження дендрофлори було зібрано близько 150 гербарних аркушів, які зберігаються у фондах гербарію кафедри ботаніки і садово – паркового господарства Мелітопольського державного педагогічного університету ім Б. Хмельницького (MELIT), що зареєстрований у світовій мережі гербаріїв (New-York Botanic Garde, INDEX GERBARIORUM – MELIT). Кожен гербарний зразок супроводжується інформацією щодо дати, місця збору, особливостей екотопу та частоти трапляння.

При визначенні таксономічної належності видів рослин використані матеріали наукових гербаріїв MELIT, дані літературних джерел.

Об’єктами досліджень були деревні рослини, які ростуть в різних типах міських насаджень, які виділяються для зеленого будівництва – парках, скверах, вуличному та внутрішньовидовому озеленені. Найбільш детально були дослідженні озеленені території загального користування.

В межах міського округу представлені рекреаційні участки (різного ступення порушення неморальні лісові, степові, лучно-поймені ценози), порушенні ценози та селітиба зона. В склад селітибної зони входять території жилої забудови міста, присадибні участки та різноманітні насадження (парки, сквери, алеї та ін., включаючи колекції рослин.

Дендрофлора є важливою складовою будь-якої флори, оскільки багато видів є ценоутворюючими, формуючи різні деревні рослинні угруповання - лісові, чагарникові, напівчагарникові - в різному поєднанні з трав'янистими рослинами. З іншого боку, представники дендрофлори можуть входити до складу трав'янистих співтовариств в якості самостійних компонентів.

Цілком зрозуміло величезне значення дендрології - науки, що вивчає дерева і чагарники. Свою назву дендрологія отримала від грецьких слів «дендрон» - дерево і «логос» - вчення, наука. Спочатку дендрологію називали лісовою ботанікою, тепер її визначають як науку про види деревних і чагарникових рослин, що дає суму знань про еволюцію видів, їх поширення, систематичне положення, морфологічних і біологічних особливостях і корисні властивості, про формовом різноманітності і про значення і використанні в народному господарстві. Відомості про дерева н чагарниках необхідні для правильного нх використання людиною без зменшення загальних запасів, для збереження цінних, зникаючих видів, для успішного ведення лісового господарства, розвитку зеленого будівництва, правильного створення захисних та рекреаційний насаджень в різних природних зонах.

Згідно результатам наших досліджень та критичної обробки літературних даних встановлено, що дендрофлора міста Бердянськ нараховує 109 видів, які належать до 57 родів, 28 родин, 25 порядків, 3 класів та 2 відділів.

98 видів відносяться до відділу Magnoliophyta це і 11 видів до відділу Pinophyta. Відділ Magnoliophyta включає в себе 29 родин, з них найбільш численні є Rosaceae Juss.( 29 видів), Salicaceae Mirb.( 9 видів), Fabaceae Lindl.( 7 видів), UlmaceaeMirb.( 6 видів), Aceraceae Juss.( 5 видів), Grossulariaceae DC. ( 4 види). Відділ Pinophyta включає в себе 3 родини. Це родина Pinaceae Spreng. ex. F. Rudolfi - 5 видів, родина Cupressaceae - 5 видів та родина Ephedraceae нараховує в собі 1 вид.

Біоморфологічна структура дендрофлори міста Бердянськмає наступний вигляд : серед відділу Pinophyta представлені наступні життєві форми - вічнозелені дерева ( 7 видів – 63,6 % ),- дерево-чагарникові ( 2 види – 18,18 %), - вічнозелені чагарники ( 1 вид – 10% ) та чагарничок вічнозелений ( 1 вид – 10% ). У відділі Magnoliophyta–дерева представлені 48 видами - це 44,4 % , дерева – чагарникові ( 19 видів – 17,6 %), чагарники ( 25 видів – 23,1 %), дерев’янисті ліани ( 4 види – 3 %) и чагарнички ( 1 вид – 0,9 % ).

Види досліджених урбанофлор за ступенем пристосування до водного режиму розподіляються на 3 екологічні групи, група геліосциофіти відсутня для обох відділів. У дослідженій дендрофлорі віділу Pinophyta геліофітна група найбільш чисельна і становить 6 видів (54,54 %), сциогеліофітів – 4 види (36,36%), сциофітів - 1 вид ( 9,9%). У відділі Magnoliophyta геліофітів нараховується 51 вид (47,2 %), сциогеліофіти – 50 видів ( 46,2%) і сциофітів - 7 видів (6,48 %) .

У спектрі геліоморф досліджених дендрофлори переважають у відділі Pinophyta преважають мезофіти - 5 видів ( 45,45%), мезоксерофіти – 3 видів ( 27%),ксерофітів - види (18,18 %), гігрофіти представлені 1 видим ( 9,9%). У відділі Magnoliophyta -мезофіти найчсленіші - 58 видів (51 %), мезоксерофіти – 31 вид (29,7 %), ксерофіт – 11 видів ( 11,18%), гігрофіти – 8 видів (8,4%).

Література:

1. Гроздова Н.Б., Некрасов В.І., Глоба-Михайленко Д.А. Дерева,кущі та ліани: довідковий посібник: Ліс. Пром-сть, 1986. – 349 с., іл.)

2. Серебряков І.Г. Екологічна морфологія рослин. Життєві форми покритонасінних та хвойних.- М.: Вища шк., 1962

3. Серебряков І.Г. Життєві форми рослин та їх вивчення/ Польова геоботаніка – [В.]З.- М.-Л., 1964

4. Чернова М. Н., Билов А.М..Загальна екологія. Видавництво: «Дрофа», 2004. — 416 с.