К.е.н., доцент Плотніченко С.Р., Тищенко
А.Є., Тадіущук К.В.
Таврійський державний
агротехнологічний університет, Україна
Сутність трудового потенціалу, фактори впливу та його оцінка
Трудовий потенціал — це сукупність характеристик людини,
які формуються в результаті матеріальних і духовних вкладень (здоров’я,
інтелект, творчі здібності, освіта, професіоналізм, моральність, активність,
тощо).
Науковці
по-різному підходять до визначення компонентів трудового потенціалу. Деякі з
них, зокрема Б.М. Генкин, дотримуються погляду, що трудовий потенціал людини
виражається через його особові характеристики, освіту, професіоналізм. Проте
необхідно зазначити, що такий підхід не повністю розкриває сутність трудового потенціалу,
особливо це стосується результатів трудової діяльності. Інші вчені, розглядаючи
питання формування, розвитку та оцінки трудового потенціалу, роблять акцент на
професіоналізмі працівника, але при цьому практично не враховують його особових
характеристик.
Багато керівників на великих підприємствах проводять
оцінку трудового потенціалу працівників на основі наявної документації: звіту
про використання робочого часу, звіту про кількісний і якісний склад і
професійне навчання персоналу. При цьому практично не враховуються рівень
інтелекту, психологічні, особові, моральні якості і здібності працівників. Тому
така оцінка трудового потенціалу не має індивідуального характеру і є
неефективною. Багато керівників вітчизняних підприємств пояснюють такий поверховий
підхід складністю оцінки індивідуальних характеристик працівника, зокрема
особистих якостей. Однак західний досвід лідируючих компаній показує, що лише
індивідуальний підхід до працівника дає змогу досягти високого рівня його
трудового внеску. Тому оцінка особистих характеристик працівника проводиться за
допомогою тестування. [1]
Трудовий
потенціал працівника — непостійна величина, яка безупинно змінюється.
Працездатність, творчі здібності можуть зростати внаслідок удосконалення знань
і навичок, поліпшення умов праці. Але вони можуть і знижуватись, якщо, зокрема,
погіршується стан здоров'я працівника, посилюється режим праці. Трудовий
потенціал працівника включає психофізіологічний, кваліфікаційний та
особистісний потенціали і залежить від ступеня їх взаємного узгодження. [2]
Основні
чинники, що впливають на формування та використання трудового потенціалу
підприємства можна поділити на внутрішні та зовнішні. До факторів зовнішнього
впливу належать : рівень соціально-економічного розвитку
країни, стан ринку праці та умови формування вартості робочої сили, розвиток
соціального та підприємницького інвестування, рівень демографічного розвитку…
До факторів внутрішнього впливу належать : рівень соціально-економічного
розвитку підприємства, організаційна культура та ефективність управління
персоналом, мотивація трудової діяльності, умов праці та рівень технічного
оснащення робочих місць, інвестиційний клімат на підприємстві…
Сукупність
чинників, які прямо чи побічно впливають на формування та реалізацію трудового
потенціалу підприємства, необхідно враховувати в процесі управління його
соціально-економічною системою. Адже трудовий потенціал є основою розвитку
всієї соціально-економічної системи підприємства як сукупності елементів, котрі
перебувають у взаємозв'язку з приводу виробництва та реалізації продукції. [2]
Одним з
найвагоміших критеріїв, які характеризують сукупний трудовий потенціал країни,
є рівень освіти та професійної підготовки економічно активного населення.
Високий рівень освіти значної частини населення, як і достатній рівень
професійної підготовки сукупної робочої сили є важливим і активним чинником
економічного зростання країни, одним з основних індикаторів рівня людського
розвитку і соціалізації економіки.
Крім цих кількісних показників викликають
тривогу і менш видимі, але не менш серйозні проблеми використання освітнього
потенціалу (значна частка людей з високим рівнем освіти не може знайти
відповідну роботу). Затребувана на ринку праці України кваліфікація в
середньому ще менша, ніж кваліфікація економічно активного населення, тобто
ринок праці (в середньому) не стимулює населення до підвищення рівня освіти. [3]
Оцінка трудового потенціалу звичайно виконується незалежним оцінювачем з
метою врахування його впливу на вартість об’єкту, та вміщує розрахунки, які
відображують додаткову прибутковість, яку забезпечує підприємству раціональне
використання його трудових ресурсів:
1.
Визначення впливу потенціалу
трудових ресурсів на ринкову ціну підприємства ;
2.
Визначення його впливу на
інвестиційну привабливість підприємства та рівня ризику втрати вкладень;
3.
Визначення витрат на формування
або реформування трудових ресурсів підприємства у випадку його продажу, зміни
форми власності, реструктуризації, поділення або злиття, антикризового
керування при санації.
Найчастіше оцінка впливу (умовної вартості) трудового
потенціалу виконується за порівняльним та результатним підходом, при
нейтральному або позитивному впливі усього потенціалу трудових ресурсів підприємства
або окремого визначного працівника. Якщо вплив наявних трудових ресурсів
підприємства є негативним, то вартість об'єкту оцінки може бути знижена на суму
витрат, потрібних для їх повної заміни.
[4]
Література:
1.
Гриньова
B.M. Трудовий потенціал; формування,
розвиток та оцінка, Запитання та завдання для самоконтролю, Економіка праці та
соціально-трудові відносини: підручник / B.M.
Гриньова, 2010. – 310с.
2.
Іляш, ляш О.І., Гринкевич СС. Економіка праці та
соціально-трудові відносини: навчальний посібник / О.І. Іляш, СС Гринкевич. -
Київ : "Ліра-К". 2010. - 476с.
3.
Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові
відносини: підручник / О. А. Грішнова. — 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009.
— 390с.