Економічні науки/8. Математичні методи в економіці
студент 2-го курсу
магістратури Кругляк С.О.
Вінницький
національний технічний університет, Україна
Формування інтегрального показника для
комплексного оцінювання фінансової стійкості підприємства
Вступ
Фінансова
стійкість сучасних підприємств постає як неоднозначна та багатофакторна
фінансово-економічна категорія. Розглядати її, зазвичай, вважається
найоб’єктивнішим із різних позицій, передусім, як базисне поняття в управлінні
підприємством. Переважно, фінансова стійкість взаємопов’язано співвідноситься
із сукупним ресурсним потенціалом підприємства, але таке ґрунтовне дослідження
фінансової стійкості потребує чіткого й однозначного категоріального апарату
для розкриття цього різновекторного поняття. Незаперечним є факт, що фінансова
стійкість підприємства є базисом функціонування сучасних суб’єктів
господарювання за умов нестабільності економічних процесів, невизначеності і
динамічності економічного середовища.
Основна частина
Під фінансовою
стійкістю підприємства розуміють такий обсяг фінансових ресурсів і такий спосіб
їх використання, при якому підприємство, вільно і ефективно маневруючи грошовими
коштами, забезпечує безперервність і розвиток процесу виробництва та реалізації
продукції за рахунок зростання капіталу при збереженні платоспроможності в
умовах допустимого рівня ризику; така властивість підприємства, яка дозволяє
функціонувати і розвиватися в умовах мінливого внутрішнього і зовнішнього
середовища, долати всі виробничо-економічні перешкоди і зберігати своє
фінансове положення [1].
При використанні різних методик для
виконання завдань оцінювання фінансової стійкості підприємства важливим є набір
використовуваних оцінних показників, що дозволяють отримати обґрунтовані
висновки. Для проведення моніторингу необхідно сформувати групу показників, що
дають у сукупності комплексну характеристику стану й перспектив будь – якого
підприємства. Кількість показників моніторингу повинна бути невелика, тому що
тільки в цьому випадку можна, з одного боку, створити передумови для
оперативності й комплексності аналізу, а з іншого боку – уникнути надмірної
трудомісткості й виключити суперечливість висновків. Крім того, повинна бути
дана чітка й недвозначна інтерпретація показникам й їхнім значенням, а також
сукупності значень показників.
Оцінка фінансової стійкості підприємства за
допомогою відносних показників є одним з найпоширеніших елементів фінансового
аналізу у практиці господарювання. Зручність його застосування обумовлено,
головним чином, наявністю необхідної вихідної інформації та інформативністю
одержуваних у результаті значень коефіцієнтів [2]. Одним з основних недоліків
його застосування (як показав огляд економічної літератури за оцінкою
фінансової стійкості) є те, що, і в зарубіжній, і вітчизняній практиці немає
більш-менш чітко регламентованого набору фінансових коефіцієнтів. Кожен з
авторитетних авторів визначає склад використовуваних ним показників з власного
бачення, без належних обґрунтувань. Так, Н.А. Русак [3, с. 192] для аналізу
фінансової стійкості рекомендує використовувати 9 коефіцієнтів, М.Н. Крейніна – 7 [4, с. 96],
В.В. Ковальов – 8 [5, с. 258]. Наявність такої великої кількості недостатньо
чітко впорядкованих показників значно ускладнює аналітичну діяльність.
Фінансові коефіцієнти, повинні представляти не набір, а систему, тобто не
суперечити один одному, не повторювати один одного, не залишати "білих
плям" у оцінці фінансової стійкості підприємства.
Очевидно, що частину показників фінансової
стійкості при їх значній кількості можна розглядати як надлишкові. Це
обумовлено тим, що деякі з них знаходяться у функціональній залежності між
собою. Крім того порівняльний аналіз вітчизняних підприємств часто ускладнений,
оскільки для багатьох коефіцієнтів досить складно підібрати адекватну базу
порівняння, у зв’язку з тим що:
а) рекомендовані нормативні значення часто не
узгоджені, не враховують галузеву специфіку і т.д.;
б) складно отримати середньогалузеві значення;
в) використання моделей і показників західних
компаній, для вітчизняних підприємств не завжди коректно у зв'язку з
непорівнянністю умов в яких функціонують наші підприємства.
Різні автори виділяють такі показники, що
використовують для оцінювання фінансової стійкості табл. 1 [6].
Таблиця 1 − Показники
фінансової стійкості запропоновані різними авторами
|
Показники |
Литвин Б.М., Стельмах М.В. |
Буряк Л.Д. |
Цал-Цалко Ю.С. |
Шелудько М.В. |
Ковалев В.В. |
Кірейцев Г.Г. |
|
коефіцієнт автономії |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
коефіцієнт фінансової
залежності |
|
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
коефіцієнт концентрації
залученого капіталу |
- |
+ |
- |
- |
- |
+ |
|
коефіцієнт
заборгованості |
- |
+ |
- |
+ |
- |
- |
|
коефіцієнт фінансового левериджу |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
|
коефіцієнт маневреності
власних коштів |
- |
+ |
- |
- |
- |
+ |
|
коефіцієнт
довгострокових залучення позикових коштів |
- |
- |
+ |
- |
- |
- |
|
коефіцієнт фінансової
стійкості |
- |
- |
- |
+ |
- |
+ |
|
коефіцієнт фінансового
ризику |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
|
коефіцієнт
забезпеченості оборотних активів |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
Дані свідчать про різноманітність
показників, які пропонують різні автори. Вони також пропонують різні нормативні
значення, табл. 2.
|
Автор
|
|
Показники
|
|
|
|
коефіцієнт
автономії
|
коефіцієнт фінансової
залежності |
коефіцієнт
концентрації залученого
капіталу |
коефіцієнт
фінансового
левериджу |
|
|
Литвин
Б.М., Стельмах М.В. |
≥
0,5 |
- |
- |
- |
|
Буряк
Л.Д |
> 0,5
|
- |
< 0,5
|
< 0,5
|
|
Цал-Цалко
Ю.С. |
≥
0,5 |
< 2
|
|
|
|
Шелудько
М.В. |
- |
- |
- |
< 1
|
|
Ковалев
В.В. |
0,05-0,1
|
зменшення |
- |
- |
|
Кірейцев
Г.Г. |
> 0,5
|
- |
- |
- |
Необхідним є формування узагальнюючих
показників для комплексного аналізу фінансової стійкості. Узагальнюючі
показники розробляються за кожним із напрямів з урахуванням відібраних на
другому етапі окремих коефіцієнтів та їх вагомості [7]. Для формування
комплексного узагальнюючого показника фінансової стійкості за кожним із окремих
коефіцієнтів визначається ступінь досягнення критичного рівня як відношення
фактичного значення до критичного. Усі узагальнюючі показники розраховуються за
єдиною методикою. При цьому доцільно використовувати два методи їх розрахунку: середня
геометрична величина ступеня досягнення коефіцієнтами, що характеризують
окремий напрямок оцінки, їх критичних значень (1) або середня арифметична
зважена (2) [8]:
де КФi, КНi
− відповідно фактичне й критичне значення і-того коефіцієнта;
аi – вагомість i-того коефіцієнта.
Проаналізувавши думки різних авторів
стосовно важливості кожного із показників для оцінювання фінансової стійкості,
можна визначити, що найповніше розкривають стан фінансової стійкості
підприємства такі показники як коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової
залежності і коефіцієнт фінансового левериджу. Отже, базуючись на наведеній
вище інформації можна синтезувати інтегральний показник для оцінювання стану
фінансової стійкості підприємства:
та
де ФС – фінансова стійкість
підприємства;
ᵦі − вагомість i-того коефіцієнта (розрахована на основі
даних таблиці 1);
КА – коефіцієнт автономії;
КФЗ – коефіцієнт фінансової залежності;
КФЛ – коефіцієнт фінансового левериджу.
Розрахуємо
вагомість коефіцієнтів на основі даних таблиці 1:
де p – кількість науковців, які вважають
важливим даний коефіцієнт при оцінці фінансової стійкості підприємства
m –
загальна кількість науковців
Для коефіцієнта автономії:
Для коефіцієнта фінансової залежності:
Для коефіцієнта фінансового левериджу:
Беручи
до уваги дані таблиці 1,2, такі як КАн = 0,5, КФЗн = 2,
КФЛн = 0,5, формули (3) і (4) можна переписати:
та
Висновки
Отже, використовуючи отриманий інтегральний показник можна комплексно
оцінити стан фінансової стійкості на підприємстві і виходячи із отриманої
інформації приймати відповідні управлінські рішення. Використання даного
показника значно полегшує і пришвидшує процес оцінки стану фінансової стійкості
підприємства завдяки тому, що коефіцієнти, які використання в даному
інтегральному показникові представляють не
набір, а систему, тобто не суперечать один одному, не повторюють один одного, а
також не залишають "білих плям" у оцінці стану фінансової стійкості
підприємства. Оскільки фінансова стійкість
виступає як передумова, так і результат забезпечення фінансової безпеки
підприємства, то підтримування її на необхідному рівні дозволить підприємству
краще протистояти негативним впливам та збільшити свої темпи розвитку.
Література
1. Загорулько Ю.І. Фінансова стійкість підприємства як економічна категорія / Ю.І.
Загорулько, Н.А. Дехтяр // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія:
Економічні науки. – 2013. − № 4. – С. 236−246
2. Савко О.Я. Підходи до
оцінки фінансової стійкості підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
// http://mevhnu.com/load/ 2013/7_konkurentnij_potencial_pidpriemstva_metodi_ta_mekhanizmi_pidvishhennja/37-1-0-180
3. Русак Н. А. Анализ хозяйственной деятельности в
промышленности / Н. А. Русак, В. И. Стражев, О. Ф. Мигун. – Мн.: Выш. шк.,
1999. – 398 с.
4. Крейнина
М. Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки / М. Н. Крейнина. – М.:
ИКЦ "Дис", 1997. – 224 с.
5. Ковалев В.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / В. В. Ковалев, О.
Н. Волкова. – М.: Проспект, 2002. – 432 с.
6. Лисевич С.Г. Управління фінансовою стійкістю та фактори, що впливають на
неї / С.Г. Лисевич, В.К. Веліканова. − [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: // http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/ nppdaa/6.2/211.pdf
7. Маляр Ю.М. Удосконалення оцінки фінансового стану підприємства на основі
використання інтегрального показника / Ю.М. Маляр, Т.Є. Рубан // Наукові праці
ДонНТУ. Серія: економічна. – 2004. − № 82. – С. 189−195
8. Бень Т.Г.
Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства / Т.Г. Бень, С.Б. Довбань // Фінанси України. –
2002. − № 6. − С.
53−61