К.п.н. Масич В.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Здатність до творчості як необхідна умова конкурентоспроможності майбутнього педагога

Сьогодні з вищих педагогічних навчальних закладів випускається чимало педагогів-функціонерів, які не бачать тієї загальної освітньої ситуації, що існує в країні і вимагає не просто старанності, а, перш за все, ініціативи, самостійності, творчості. Так, Л. Виготський стверджував, що «творчість є необхідною умовою існування, і все, що виходить за межі рутини і в чому полягає хоч йота нового, зобов'язане своїм походженням творчому процесу людини» [1, с. 93]. Е. Фромм визначає творчість як вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях.

Професійна підготовка сучасного педагога вимагає певного перегляду структури наукового знання і вироблення нових підходів до освіти. Найбільш ефективним вважаємо індивідуально-творчий підхід до навчання, виховання та розвитку студентів, в результаті чого активно розвиваються професійно значущі особистісні якості, здібності та вміння майбутнього вчителя, формується його педагогічна та соціально-психологічна компетентність.

Майбутній педагог має бути готовий до пошуку нових рішень, постановці нових завдань, до застосування нестандартних прийомів роботи. У цьому головна ознака педагогічної творчості.

Дослідження в галузі психології творчості, досягнення творчих результатів пов'язане з проявом певних властивостей мислення, що сприймаються як характерні риси творчої особистості. Так, В. Кан-Калік і Н. Нікандров стверджують, що необхідно розробити власну індивідуальну педагогічну концепцію, яка потрібна кожному педагогу. Кожен педагог і кожна людина унікальна як особистість і завжди працює із неповторним педагогічним матеріалом [2, с. 76].

У праці Дж. Грейсона і К. О’Делла вказані якості конкурентоспроможної діяльності, необхідні людині, – це високий рівень функціональної грамотності, здатність аналізувати, інтерпретувати процеси і приймати рішення, вміння працювати в колективі, нести відповідальність, постійно вчитися і пристосовуватися до змін [3, с. 68].

В умовах розвитку сучасного суспільства ці якості необхідні при підготовці майбутніх педагогів, які через кілька років будуть формувати особистість людини майбутнього, процес цей творчий, глибоко індивідуальний, своєрідний і неповторний; тому проблема формування творчої особистості майбутнього педагога так актуальна і значуща сьогодні. Інтуїція та імпровізація компоненти творчої діяльності. Інтуїція є основною, специфічною ланкою творчого процесу, тому що будь-який вид діяльності, втрачаючи пошуковий, в певній мірі, інтуїтивний характер, перетворюється на освоєний, стандартний.

Творча діяльність – це процес взаємодії стереотипного та імпровізаційного, єдність стереотипного і імпровізаційного визначає можливість розвитку її як системи, виступає мірою творчої насиченості діяльності. Здатність майбутнього педагога до імпровізації може виступати мірою його творчого потенціалу, умовою і компонентом його творчої діяльності. Поява творчих ідей, думок відбувається на основі кропіткої праці, глибокого осмислення проблем. Дуже слушною є думка П. Булонського про те, що інтуїція порожню голову не відвідає», а Луї Пастер говорив: «Інтуїція допомагає тільки підготовленому розуму».

Творча діяльність – це умова розвитку особистості майбутнього педагога, формування його індивідуального стилю діяльності. Творча діяльність починається зі здатності побачити проблему, інтуїтивно передбачити рішення, втілити ідею в конкретний задум, змоделювати можливі ситуації на основі висунутих гіпотез, перевірити їх, обґрунтувати рішення. Передумовою творчої діяльності є розвиток творчих здібностей і творчих якостей особистості, які розвиваються і формуються в конкретній діяльності.

Потреба у творчій педагогічній діяльності – це умова, основа і засіб розвитку особистості майбутнього педагога, де відбувається вдосконалення його індивідуально-творчих здібностей, психічної сфери: почуттів, інтелекту, реакції, пам'яті, уваги тощо. Виховання творчої діяльності майбутнього педагога можливо здійснювати в таких напрямах: виховання творчої активності; формування якостей особистості майбутнього педагога, що сприяють творчій діяльності; формування творчого мислення як основи творчої діяльності; формування індивідуально-творчих умінь.

Н. Кузьміна говорить про необхідність вивчити питання організації творчої пізнавальної діяльності, яка виникає на основі репродуктивної. «Здатність до творчості формується при оволодінні умінням аналізувати і систематизувати навчальний матеріал, виділяти в ньому головне, істотне, проявляти кмітливість у постановці питань, визначати пізнавальні завдання, вміння застосовувати набуті знання і самостійно добувати нові знання» [4].

Н. Яковлева зазначає, що високий рівень розвитку педагогічного мислення зумовлює творчу індивідуальність вчителя» [5].

А. Усова стверджує, що розвиток творчих здібностей можливий в процесі їх активної пізнавальної діяльності та виконання різного роду самостійних робіт творчого характеру» [6].

Література:

1. Выготский Л.С. Воображение и творчество / Л.С. Выготский. – М. : Просвещение, 1991. – 90 с.

2. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество / В.А. Канн-Калик, Н.Д. Никандров. – М. : Педагогика, 1990. – 144 с.

3. Грейсон Дж., О’Делла К. Американский менеджмент на пороге 21 века / Дж. Грейсон, К. О’Делла. – М. : Экономика, 1991.

4. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей / Н.В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1961. – 98 с.

5. Яковлева Н.М. Теория и практика педагогического творчества : Пособие по спецкурсу / Н.М. Яковлева. – Челябинск : ЧГПИ, 1987. – 68 с.

6. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование учебных умений и навыков учащихся на уроках физики / А.В. Усова, А.А. Бобров. – М. : Просвещение, 1988. – 112 с.