Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

К.п.н Пономарьова О.І.

Харківський національний економічний ун-т ім. С.Кузнеця

МЕДІЯ КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.

На початку XXI ст. пріоритетними завданнями розвитку освіти стали ефективність, якість, доступність. Світовим співтовариством якісна освіта розглядається як інструмент соціальної і культурної злагоди й економічного зростання. На сучасному етапі якісна освіта майбутніх фахівців пов’язана, перш за все, з володінням інформаційними ресурсами і технологіями.

Загально відомо, що інформаційні технології дозволяють реалізовувати принципи диференційованого та індивідуального підходів до навчання.. Вони надають можливість реалізовувати світові тенденції в освіті та вихід у єдиний світовий інформаційний простір. Викладачи також мають шанс зробити процес навчання більш мобільним та наочним, реалізувати свою креативність, відмовляючись від традиційних рутинних видів професійної діяльності.

Необхідність переходу до такої форми діяльності пов’язана, на думку фахівців, з так званим феноменом трьох «С»: - студентам стало сумно. Як показує практика, вже на другому курсі навчання студенти неохоче відвідують традиційні лекційні та практичні заняття, надаючи перевагу роботі на комп’ютері та в Інтернеті. Значною мірою це пов’язане з кардинальною зміною середовища, в якому студенти живуть та навчаються.

Деякі вчені характеризують сучасний етап розвитку суспільства як етап дігітальної революції. Це означає, що постійно відвідуючи відповідні сайти, студенти можуть дізнатися про ту чи іншу проблему набагато глибше, ніж відвідуючи лекції в університетах. Так професор Стародубцева Л.В., завідувач кафедри медійних комунікацій Харківського національного університету ім.Каразіна вважає, що студентам більш корисне «серфінгувати» сайти з теорії та історії культури або історичні та географічні сайти, ніж записувати під диктовку інформацію, яка іноді вже навіть не є новітньою.

Вивчення досвіду проведення практичних занять та лекцій в навчальних закладах західних країн показує, що за допомогою медіа засобів практично знята дистанція між викладачами та студентами, а процес «медіатизації» охоплює всю систему освіти. На етапі підготовки до практичних занять та лекцій студенти таких навчальних закладів забезпечуються персональними розсилками від викладача. Ці розсилки містять чіткі посилання на джерела за темою, з якими необхідно ознайомитись до початку занять або електронну адресу, за якою можна отримати статті чи підручники. Відповідно до вимог індивідуального підходу до навчання, студенту надається можливість підготовки до заняття у особистому темпі, при цьому він/вона можуть знаходитися вдома чи в гуртожитку протягом всього дня.

Як свідчать фахівці, на такі лекції та семінари студенти приходять більш підготовленими і з більшою мотивацією, ніж на традиційні заняття. Сам семінар за залученням медіа засобів комунікації перетворюється у діалог колег,що зібралися за метою дискутування певної проблеми, яка була досконало вивчена кожним з учасників семінару. Традиційні лекції перетворюється із монологів у полілоги, що проходять у формі круглих столів, а сам навчальний процес нагадує цикл взаємоприємних зустріч.

За такою організацією підготовки та проведення практичних занять кардинально змінюється роль викладача в аудиторії. У певному сенсі викладач стає провокатором, завданням якого є постановка питань та надання відповідей і роз’ яснень до тих проблемних аспектів, що викликали труднощі під час самостійного вивчення матеріалу. Таким чином, когнітивна та комунікативна діяльність студентів за допомогою медіа засобів та певної організації навчального процесу отримує додаткові стимули та підвищується, що призводить до покращення результатів не лише у навчанні, а й у атмосфері студентського середовища взагалі.

Досвід використання медіа засобів у навчальних закладах західних країн свідчить про його переваги і на етапі обрання студентами дисципліни за вибором. Як свідчать фахівці, ознайомлення із навчальним курсом та його авторами починається для тих, хто навчається, із спілкування on-line. На відповідних сайтах можна знайти детальну інформацію про автора, ознайомитися із його науковими працями, участю у конференціях та основними напрямами наукової діяльності. На сайтах надаються також фрагменти відео лекцій та семінарів кожного із викладачів.

Ознайомлення та вивчення матеріалу відповідного сайту надає студентам можливість сформувати своє ставлення до того чи іншого курсу та обрати для вивчення ту дисципліну або фахівця, які відповідають їх вимогам щодо контенту та рівню викладання. Таким чином, ще до зустрічі із новим викладачем та його курсом студент має можливість не лише отримати певну суму інформації, але й проаналізувати корисність та актуальність цієї інформації для нього особисто. Студенти зустрічаються із викладачем досить підготовленими, що робить їх спілкування більш ефективним.

Слід зазначити, що останнім часом саме медіа комунікація стала вигравати головну роль у створенні навчальних планів та програм у вітчизняній вищий школі. На нашу думку, медіа комунікація і подалі буде розглядатися теоретиками та практиками освіти як провідний захід організації та контролю когнітивної та комунікативної діяльності студентів.