Д.п.н., проф. В.Ю.Ковальчук, к.ф.-м.н., доц. Л.С.Білецька,
к.ф.-м.н., доц. Л.П.Силюга, к.ф.-м.н., доц. Н.І.Стасів
Дрогобицький державний педагогічний університет імені
Івана Франка,
Україна
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АЛГЕБРАЇЧНОГО МАТЕРІАЛУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Основним завданням початкової школи на сучасному етапі є
засвоєння учнями міцних знань, формування ключових компетенцій за усіма освітніми
галузями, визначеними Державним стандартом початкової загальної освіти [1].
Враховуючи функції початкової школи у системі неперервної освіти та вікові
особливості 6-10-річних дітей, визначаються основні цілі початкової ланки
освіти: забезпечити подальше становлення і всебічний розвиток особистості
дитини засобами класичної та народної педагогіки, обумовити цілеспрямований
вияв і розвиток здібностей дитини у різних видах діяльності, створити для
кожної дитини умови для повноцінного засвоєння базового рівня освіти й уміння
вчитись, морально-етичного і естетичного розвитку, для оволодіння основами
здорового способу життя, елементами екологічного і економічного світогляду,
необхідними для соціальної орієнтації у навколишній дійсності тощо [2, 11].
Зміст освітньої галузі «Математика» забезпечує формування
в учнів початкових класів уявлень про натуральне число, засвоєння прийомів
виконання арифметичних дій над натуральними числами, формування в учнів
обчислювальних навичок, формування в учнів початкових алгебраїчних і
геометричних уявлень, засвоєння знань про дріб і частину, вивчення величин, розв’язування
сюжетних задач. Протягом усього навчання дітей у початковій школі поступово і
концентрично формується поняття про натуральне число та арифметичні дії над
ними, які у свою чергу утворюють багатий арифметичний матеріал, що є основою
для вивчення алгебраїчного матеріалу у початковому курсі математики.
У цьому
велику роль відігріють доцільно підібрані практичні завдання, вправи, а також
різні форми роботи над ними. Вони
проводяться з метою, спрямованою на засвоєння дітьми основних теоретичних
положень про алгебраїчний матеріал та вироблення у них стійких практичних умінь
і обчислювальних навичок, загальних компетентностей [2, 59]. У результаті цієї роботи учні повинні свідомо і
міцно оволодіти компетенціями, необхідними для розв’язування
різноманітних практичних і навчальних завдань про алгебраїчний матеріал та
виконання усних і письмових вправ.
Відповідно до чинної Програми з математики для початкової школи ознайомлюють учнів з алгебраїчним матеріалом протягом всього часу навчання у такій послідовності: числові вирази; вирази зі змінною; числові рівності; числові
нерівності; рівняння; нерівності зі змінною. Згідно з методичними вимогами опанування програмою з математики учнями початкових класів вчителю треба зреалізувати такі
завдання:
§
навчити читати і
записувати математичні вирази,
§
ознайомити з правилами
порядку виконання дій,
§
навчити користуватися
ними під час обчислень,
§
навчити порівнювати
числові вирази,
§
сформувати уявлення про
вираз із змінною і знаходження його значень при певних значеннях заданої
змінної,
§
встановлювати правильність і неправильність числових рівностей та
нерівностей,
§
навчити розв’язувати рівняння з однією змінною на основі залежностей між
компонентами і результатами арифметичних дій, робити перевірку,
§
навчити розв’язувати нерівності з однією змінною методом підбору.
Сучасна початкова школа шукає найефективніші засоби
навчання, надаючи перевагу саме тим, які озброюють учнів прийомами та навичками
самостійного здобування знань, а не зорієнтованим на запам'ятовування,
механічне заучування. З метою свідомого та міцного засвоєння знань, умінь і
навичок школа будує процес навчання на основі певної системи дидактичних
принципів, використовуючи різні методи і засоби навчання [2, 129]. Процес навчання математики
буде результативним за умови розумного поєднання різноманітних методичних
прийомів та методів навчання. Діти засвоюють математичні знання у різних видах
діяльності. Усі ці спеціально керовані в освітньому процесі види
діяльності у своїй єдності забезпечують розвивальну функцію навчання дітей, їх
розумовий розвиток.
Результат
уроку визначається не рівнем підготовки до нього вчителя, а його майстерністю
на самому уроці. Чим ґрунтовніша підготовка, тим вільніший учитель у вияві
своєї майстерності на уроці [2, 32].
Суть підготовки учителя до уроку полягає в тому, що, враховуючи наявні
педагогічні умови (характер навчального матеріалу, склад учнів, обладнання,
резерви часу), наперед передбачити й обрати оптимальні шляхи й засоби керування
навчально-виховною діяльністю учнів, домогтися найвищих показників ефективності
уроку в цих умовах. Комплексним підходом до розробки
і створення навчальних ситуацій на уроці математики передбачається: диференційована
постановка навчальних завдань, керування процесом опанування учнями певного
обсягу знань, організація їхньої самостійної мислительної та
навчально-пізнавальної діяльності з метою формування в учнів ключових
компетенцій.
Вчителю
варто завжди пам’ятати не лише про навчальні завдання, але і про розвивальні та
виховні можливості сучасних уроків у початкових класах. Особливу увагу варто звертати на розумовий розвиток учнів у процесі
вивчення математики.
Література
1.
Державний
стандарт початкової загальної освіти, 2012.
2.
Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в
початкових класах: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Богдан, 2006. – 352 с.