Экономические науки/10. Экономика предприятия

М.Р. Клітна, магістрант кафедри економіки підприємства

Науковий керівник: Брижань І.А., к. е. н., доцент кафедри економіки підприємства

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

ІННОВАЦІЙНИЙ ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності продукції є однією з найбільш обговорюваних в Україні протягом останніх років. Вона є досить актуальною, саме тому існує необхідність її всестороннього дослідження. Конкурентоспроможність продукції є одним з головних чинників, який визначає успіх ринкової діяльності товаровиробників.

Узагальнення літературних джерел дає можливість зробити висновки про те, що конкурентоспроможність продукції – це її переваги на ринку, що забезпечуються привабливими для споживача властивостями, порівняно низькою ціною та експлуатаційними витратами, оптимальним поєднанням параметрів ціна-якість, відповідністю умовам даного ринку, часу продаж і перевагам споживача, а також відмінністю в кращу сторону її основних характеристик від аналогічних на ринку [1, 2].

Оскільки конкурентоспроможна продукція – це результат функціонування конкурентоспроможного підприємства, то її забезпечення та підвищення теж є одним з найважливіших напрямків для підприємства.

Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств вимагає вирішення комплексу техніко-організаційних питань. Тому важливим є дослідження показників та критеріїв підвищення конкурентоспроможності продукції, використання яких дозволить виконати її оцінку та знайти методи для її підвищення

Зростаюча й жорстка конкуренція як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках детермінує необхідність посилення уваги вітчизняних підприємств до інноваційної діяльності. Адже в сучасних швидко змінюваних ринкових умовах здатні вижити лише інноваційні компанії, тобто ті, які знаходяться в стані постійного пошуку нових можливостей, поєднуючи при цьому стратегічне планування з інноваційним розвитком. Саме інноваційні процеси, котрі протікають на підприємствах, є джерелом майбутніх конкурентних переваг на ринку, тому їх вплив на діяльність цих підприємств не можна недооцінювати.

Інновації прямо й безпосередньо впливають на конкурентоспроможність продукції, забезпечуючи виробництво високоякісної продукції з відносно низькою ціною. При її оцінці доцільно керуватись принципами функціонально-вартісного аналізу. Відповідно до даного аналізу, товар повинен бути економічним з точки зору як виробника, так і споживача [3].

Основними факторами підтримання та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства є:

– зниження ціни споживання;

– мінімізація термінів постачання товарів;

– підвищення рівня післяпродажного обслуговування;

– запровадження новітньої технології виробництва та удосконалення технічних умов і стандартів, використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;

– забезпечення значного підвищення кваліфікації працівників вищої ланки управління, відповідного рівня кваліфікації науково-технічного та виробничого персоналу;

– зміна порядку проектування продукції, технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування, транспортування, монтажу;

– зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут продукції;

– підвищення рівня маркетингових досліджень.

Таким чином, інноваційна спрямованість підприємств виступає одним з найважливіших факторів підвищення конкурентоспроможності продукції, що забезпечує їх сильну конкурентну позицію як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках. Постійне удосконалення властивостей та створення нових зразків продукції, які мають переваги над існуючими на ринку, є найважливішим засобом конкурентної боротьби підприємств. Тому їх пріоритетним завданням являється необхідність збільшення ефективності інноваційної діяльності, що дозволить цілком реалізувати наявний потенціал і буде міцною основою функціонування і розвитку вітчизняної економіки. Кроками підприємств у цьому напрямку повинні стати обмін досвідом з іноземними підприємствами, розширення джерел фінансування діяльності, розвиток інформаційної системи про передові технології та стан їх ринків, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації управлінського персоналу.

Література:

1. Брикаліна, С.В. Конкурентоспроможність продукції, як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] / С.В. Брикаліна, Я.І. Сидоренко // Последните научни постижения – 2010 = Новейшие научные достижения – 2010: материали за VI Междунар. научна практична конф., София, 17-25 март 2010 г. Т.7. Икономики.-София, 2010.-С.49-51.-Бібліогр.: 2 назв.-Режим доступа: http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm

2. Саєнко, М. Г. Стратегія підприємства: навч. посіб. /М. Г. Саєнко. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 390 с.

3. Скоробогатова Т.Н. Оцінка конкурентоспроможності товару як показника ефективності інноваційної діяльності // Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності та охорони інтелектуальної власності: Матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції. – Сімферополь, 2001.