Григор’єва О.В., к.е.н.
Мотрій
Н.О., магістрант,
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка,Україна
Особливості діагностики витрат сільськогосподарського підприємства
Обґрунтування
діагностики процесу формування витрат виробництва як системи дає змогу
визначити її завдання, серед яких основними виступають: оцінка особливостей
процесу формування виробничих витрат підприємства, визначення ключових факторів
впливу, виділення «вузьких місць»; підготовка та обґрунтування конкретних
практичних заходів для підвищення ефективності діяльності [3].
До формування
діагностики системи витрат висуваються
ряд вимог, які базуються на наступних принципах:
- цілісність і
сумісність: система діагностики витрат розглядається як обов'язковий елемент
системи взаємодії управління витратами, що забезпечує здатність системи
діагностики з іншими інформаційними системами управління підприємством;
- системність і
впорядкованість: діагностика витрат розглядається як система збору інформації
(включаючи галузеву), оцінки, аналізу та контролю їх рівня і величини, а також
передбачає розроблення алгоритму здійснення діагностики витрат (послідовність
конкретних дій);
- динамічність і
гнучкість: побудова системи має враховувати зміни зовнішнього економічного
середовища (кон’юнктури) і позначати перспективи розвитку підприємства; система
діагностики витрат повинна постійно вдосконалюватися, враховуючи зміни методів,
методики, інструментів і критеріїв, адаптацію системи до зміни внутрішнього і
зовнішнього середовища діяльності підприємства;
- наскрізність і
ієрархічність побудови: система діагностики витрат повинна пронизувати всі
рівні управління підприємством (оперативний, тактичний, стратегічний), сприяючи
при цьому застосуванню єдиної методики проведення діагностики витрат на різних
рівнях управління;
- структурованість:
система діагностики витрат має чітку структуру в якій її складові елементи
взаємодіють між собою;
- конкретність,
точність і об'єктивність: кожен етап і метод діагностики передбачає цільову
спрямованість (оптимізація, мінімізація витрат) і повинен відображати дійсні
результати діяльності підприємства;
- економічна
ефективність і продуктивність: передбачає порівняння вигод (результатів) від
використання системи діагностики витрат з витратами на її організацію [2].
В
сільськогосподарській галузі система витрат виробництва цілком співпадає з
загальноприйнятою класифікацією витрат підприємств. Зокрема, аграрні
підприємства класифікують витрати за такими ознаками, як: за способом включення
до собівартості продукції; за календарним періодом; за залежністю від
матеріально-речової форми витрат; за ступенем впливу обсягу виробництва на
рівень витрат; за економічними елементами; з метою визначення виробничої
собівартості сільськогосподарської продукції; за складом (за ступенем
однорідності); за центрами відповідальності. З метою управління витратами
залежно від впливу на прийняття рішень (можливостей керівника) витрати
поділяють на контрольовані (релевантні) та неконтрольовані (нерелевантні).
Специфікою сільського господарства є те, що під впливом сприятливих природно-кліматичних умов
в аграрних підприємствах можуть виникати додаткові (інкроментні) витрати, які
формуються в результаті одержання додаткової продукції та її збуту. Це,
наприклад, витрати на збирання, транспортування, доробку і зберігання додатково
отриманої продукції в сприятливі за погодними умовами роки та на її збут. Отже,
вони не пов’язані із заздалегідь прийнятими рішеннями і є спонтанними. Тому
важливо, щоб підприємства мали в своєму розпорядженні додаткові ресурси і
потужності, необхідні для своєчасного виконання всіх виробничо-збутових
операцій, пов’язаних з одержанням додаткової продукції. Разом з тим в аграрних
підприємствах можуть виникати додаткові витрати, спричинені несприятливими
природно-кліматичними умовами, наприклад, загибель озимих культур і пересів їх
ярими культурами, інтенсивне розповсюдження шкідників і необхідність
додаткового обприскування посівів тощо. Це також вимагає від підприємств мати
необхідні резерви для ліквідації несприятливих подій [1].
Тож, проводячи
діагностику витрат аграрних підприємств, необхідно враховувати ці витрати, що
мають непрогнозований характер та ускладнюють процес їх діагностики, вимагають
специфічних підходів до визначення їх рівня, обліку та
аналізу.
Список використаних джерел
1. Андрійчук В.Г.
Економіка аграрних підприємств: Підручник – 2-ге вид., доп. і перероблене. –
К.: КНЕУ, 2002. – 624с.
2. Свидрык Т.И. К вопросу формирования
системы диагностики расходов
предприятия / Т.И. Свидрык // Europejska nauka XXI powieka – 2009: мaterialy V Medzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji. (m. Przemysl, 07-15 maja
2009 r.), Przemysl: „Nauka i studia”, Ekonomiczne nauki. Volume 4, 2009. – S.
62-64.