Лозовик Д.Б., Бурська М.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Удосконалення механізму управління ризиками інвестиційного проекту

Сучасний стан ринку інвестицій в Україні характеризується незначною активністю, що пов’язано із особливостями національного інвестиційного клімату, зокрема із досить високим рівнем впливу ризиків розробки та впровадження інвестиційних проектів, тому актуальним стає подальший розвиток методології та методів розрахунків ризиків задля можливості порівняння впровадження інвестиційних проектів за певними видами ризиків.

Існуючі розробки управління інвестиціями потребують більш глибокого врахування ступеня ризику в інвестиційних розрахунках, подальшого розвитку в напрямі вдосконалення методичних підходів процесу розробки інвестиційного проекту та оптимізації його результатів, що є необхідною умовою інвестування.

Управління ризиком – система заходів щодо зниження його можливих наслідків для суб’єкта господарювання, держави, економіки країни або суспільства в цілому.

На нашу думку, розробка такого механізму є важливою для кожного підприємства України, особливо під час здійснення інвестиційних процесів на підприємстві.

Під час здійснення інвестиційної діяльності впливають три основних ризики: комерційний, операційний та фінансовий ризик.

Під час управління інвестиціями з метою урахування ризиків та зменшення їх впливу пропонується: ідентифікація ризику (комерційного, операційного, фінансового); оцінювання ризику; зменшення впливу ризику – застосування «ризик-менеджменту».

Використовуючи три комплексні види ризиків, для оцінювання їх впливу на ефективність функціонування під­приємств, на нашу думку, доцільно обрати методику Du Pont.

Цей показник характеризує віддачу, що отримана від використання вкладених у діяльність підприємства ресурсів.

Розрахунковими складовими рентабельності скупного капіталу є три факторних показники – рентабельність продажів, обіговість активів та фінансовий важіль.

Розрахунок запропонованих показників дає змогу визначити фінансовий стан підприємства та напрями майбутніх змін:

   ,                                       (1)

де Рр – загальний рівень ризику;

ЧП – чистий прибуток підприємства, тис. грн;

ВК – власні кошти підприємства, тис. грн;

Р – виручка від реалізації, тис. грн;

А – сума активів, тис. грн..

 

У цій моделі перший елемент характеризує рентабельність продажів, отже – комерційний ризик; другий – ресурсовіддачу, тобто операційний ризик; третій – фінансові ризики.

Ступінь впливу ризиків визначається сумою впливу трьох ризиків і дорівнює одиниці, тому чим більший ступінь впливу, тим пропорційнішими мають бути заходи «ризик–менеджменту».

На нашу думку, доцільно застосовувати кількісну модель визначення ефективності впровадження заходів управління ризиками на підприємстві, що має такий вигляд:

 ,                                                (2)

де Рр  – показник ефективності впровадження заходів управління ризиками;

ЧП – чистий прибуток підприємства, тис. грн;

УР – витрати на управління ризиками («ризик-менеджмент»), тис. грн.;

ОР – можливі збитки від комерційного ризику, тис. грн;

ВР – можливі збитки від операційного ризику, тис. грн;

ФР – можливі збитки від фінансового ризику, тис. грн.

 

Можливі збитки від комерційного ризику є втратою виручки від реалізації продукції та можуть розраховуватися за формулою:

 ,                                            (3)

де Р – виручка від реалізації продукції, тис. грн;

СВ – ступінь впливу комерційного ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

 

Збитки від операційного ризику, що пов’язаний із втратою активів під­приємства, визначаємо за формулою

 ,                                           (4)

де А – сума активів підприємства, тис. грн;

СА – ступінь впливу виробничого ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

 

Збитки від фінансового ризику, що пов’язаний з обсягом власного капіталу підприємства, визначаємо за формулою

 ,                                      (5)

де ВК – власний капітал підприємства, тис грн;

СВК – ступінь впливу фінансового ризику на діяльність підприємства, частка одиниці.

 

Отже, виходячи з отриманих результатів оцінювання ефективності впровадження заходів управління ризиками як відношення прибутку до можливих збит­ків, доходимо висновку, що Rr може знаходиться в інтервалі (-∞; ∞).

Якщо Рр >1, заходи ризик-менеджменту є доцільними; якщо Рр <1 – недоцільними; якщо Рр =1 – не можна говорити про доцільність.

Чим більшим є значення показника, тим ефективнішим та раціональнішим є управління ризиком на підприємстві, бо чим більше значення Рр, тим більшим є обсяг прибутку підприємства за вирахуванням витрат на ризик-менеджмент у розрахунку на одну гривню можливих збитків від ризику.

Такий методичний підхід дає можливість приділити значну увагу особливостям розвитку проекту, зменшити комерційний, операційний та фінансовий ризики проекту (що має велике значення для потенційних інвесторів) та завдяки поетапному аналізу приймати більш обґрунтовані проектні рішення в умовах обмеження часу.

 

Література:

1.     Якість інвестиційного клімату і рівень інвестиційної активності в Україні [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.rb.com.ua/upload/medialibrary/PRIndex2012Ukr.pdf.

2.     Цвігун Т. В. Комерційний ризик – один з основних ризиків діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Т. В. Цвігун. – Режим доступу : http://www.intkonf.org/tsvigun-t-v-komertsiyniy-rizik-odin-z-osnovnih-rizikiv-diyalnosti-pidpriemstva.

3.     Яровенко Т. С. Управління ризиками інвестиційного проекту / УДК 303.732.4:658.152 / Яровенко Т. С., Воробйова Ю. О., 2013.