Фесун А.С.

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна

Оптимізація джерел формування інвестиційних ресурсів та впровадження нових схем фінансування будівельних підприємств

Існує базове поняття фінансування діяльності підприємства. Воно може відбуватися за рахунок грошової виручки підприємства, за рахунок кредитів та із акціонерного капіталу. Грошова виручка від операційної діяльності – це головне джерело фінансування підприємства. Згадуючи про дольовиків, в даному випадку, маємо на увазі взяту авансом виручку. Кредити, як другий спосіб фінансування, являються інструментом доступу до запозичених ресурсів. Сам термін «кредит» можна трактувати як показник якості підприємства з точки зору можливості отримання запозичених коштів. Кредит, я правило, дорожчий за грошову виручку, хоча тут можуть бути різні нюанси. І нарешті третій спосіб – самий серйозний і складний – це капітальне фінансування. Публічний акціонерний капітал є найбільш дорогим із перелічених джерел фінансування підприємств, тому що в цьому випадку необхідно віддавати не фіксований процент, як в ситуації з кредитами, а частину прибутку. З іншого боку – це один з небагатьох способів різкого збільшення масштабів бізнесу. Переваг і недоліків тут не існує. Вони виникають тоді, коли є вибір, і найоптимальніше завжди буде те, що більше підходить в конкретній ситуації. Наприклад, для того щоб збільшити виручку в поточний момент часу, збільшити надходження грошей від клієнтів, підприємство можемо надати більш тривалі розстрочки або трохи знизити ціну, або пропонує певні акції. Коли вигідно, підприємство залучає незв’язані або зв’язані з конкретними проектами банківські кредити, або імітує боргові інструменти, наприклад облігації. При виході на ІРО, підприємство залучає в свій статутний капітал, капітал з публічного ринку. Тобто існують плюси та мінуси в будь-якому з цих інструментів, проте найкращий варіант, коли для прийняття оптимального рішення в поточній ситуації є доступ до всіх джерел фінансування. Витрати на підтримання доступу до ринку цінних паперів незрівнянні з тими перевагами які дає цей ринок. Доступ до необмеженого ринку капіталу, особливо західного – це велика перевага для підприємства. Існує два аспекти, що визначають вартість цінного паперу: перший – це якість самого бізнесу, другий – це ринкова ситуація. Тобто ціна на акції залежить від дій підприємства на фондовому ринку. Яку інформацію підприємство надає, наскільки воно прозоре, як часто воно спілкується з інвесторами, наскільки повну і достовірну інформацію надає. Від цього залежить фінансова складова. А сама вартість інфраструктури, насправді, дуже невелика, у порівнянні з розміром капіталу, який може бути залучений. А що стосується розкриття інформації, то це навіть не витрати, а здобуття певної переваги. Підприємство, що є відкритим насправді більше отримує, а ніж втрачає. Тому що як тільки підприємство починає розкривати про себе достатню кількість інформації, відношення до нього та до його бізнесу стає більш доброзичливим і довірливим.

Для будівельних підприємств, найближчим часом, необхідно спробувати всі можливі на сьогоднішній день рівні участі на ринку цінних паперів. Проте для цього необхідно мати вагу на ринку цінних паперів, знати інфраструктуру фондового ринку і вміти вести себе з інвесторами та кредиторами. Участь на ринку цінних паперів вимагає перегляду всіх внутрішніх процедур, відношення до бізнесу, до підприємства та його оточення. Це дасть можливість змінитися у правильному руслі і піднятися на значно новий рівень. Багатьох цікавить питання чому вітчизняні підприємства віддають перевагу розміщенню на заході. Для розміщення перевага надається західному ринку тільки в силу свого розміру. Там набагато легший доступ до капіталу, це по перше. По друге – це його розвиток і інфраструктура. По третє – це детально прописане законодавство про ринок цінних паперів, в якому описано права і міноритаріїв і мажоритаріїв і всі взаємовідносини навколо. Звичайно там є свої дуже серйозні труднощі, що вимагають проведення фундаментальних змін в раді процесів будівельного підприємства. Але врешті решт воно того варте.

Нажаль сьогодні на ринку дуже мало вітчизняних інвесторів, які готові вкладати значні суми коштів на невизначений строк в серйозний бізнес. Але час іде, український ринок повільно, але розвивається, невдовзі буде перспективно інвестувати всі кошти, які отримані від розміщення, в проекти, що будуть розвиватися на території України. Тобто фактично можна залучати іноземний капітал для інвестування в Україну і це має бути чітко зазначене в емісійних документах. Тому не принципово яку площадку компанія використовує, всі інвестори це добре розуміють. Оскільки для придбання акцій необхідно просто зв’язатися з одним із брокерів, які оперують на фондових ринках. Обігом акцій займаються спеціалізовані організації, які пояснять клієнту – будівельному підприємству як відбувається регулювання ринку.

Говорячи про перспективи даного сегменту фінансового ринку, треба відмітити, що український бізнес розвивається і по мірі його розвитку йому буде потрібний великий та серйозний, якщо можна так сказати, капітал. І відповідно бізнес буде становитися все більш зрозумілим, прозорим і привабливим для інвестицій. Еволюція завжди відбувається від простого до складного. І ми всі в цьому зацікавлені, тому що розвинений ринок капіталу і доступ до нього – одна із умов сильної та здорової економіки. Держава та приватні підприємства також мають зробити все від них залежне.

Література:

1. Маршал Дж.Ф., Бансал В.К. Фінансова інженерія: Повний посібник по фінансовим нововведенням: Перек. з англ.- М.: ІНФРА – М, 2006. – 784 с.

2. Фабоцци Ф. Дж. Фінансові інструменти. М.: «ЕКСМО», 2010, 864 с.

3. Шарп У.Ф., Александер Г.Д., Бйлі Д.В. Інвестиції. Підручник для вузів по економічним спеціальностям. Перек. з англ. – М.: Інфра – М, 2007. – 1027 с.

4. Шляпочник Я.Л. Нова культура інвестування або структуровані продукти. М.: Прицільні фінанси, 2010. – 272 с.

5. Енциклопедія фінансового ризик менеджменту.// Під ред. А.А. Лобанова, А.В. Чугунова. Вид.: Альпіна бізнес букс, М.: 2009 – 936 с.