Економічні науки/10. Економіка підприємства

Скриль В.В., к.е.н., доцент

Поденко Д.П., магістр

Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка

Основні аспекти формування цілісної системи енергозбереження на підприємстві

В даний час проблема ресурсозбереження є однією з найбільш актуальних. Величезна кількість природних ресурсів видобувається з метою отримання енергії; у зв'язку з цим енергозбереження відіграє особливу роль для раціонального природокористування.

Неефективне використання енергетичних ресурсів, збільшення масштабів видобутку корисних копалин, мала частка альтернативних джерел енергії, низька в цілому енергоефективність – все це масштабний негативний вплив на навколишнє середовище і людину.

Україна має величезний недовикористовуваний потенціал енергозбереження. Енергоємність ВВП (оперативні дані на 2013 рік) нашої країни тепер становить 0,613 кілограма умовного палива на гривню виробленої продукції. На десять років раніше було 0,82 кілограма, п’ять років тому – 0,635, 2012 року – 0,621 кілограма умовного палива на гривню продукції. Починаючи з 2009 року динаміка підвищення енергоефективності погіршилася, але все ж рух зберігається, хоча й не такими темпами. За оцінкою, до 2015 року темпи зменшення енергоємності за відсутності скоординованої державної політики з енергоефективності можуть різко сповільнитися. Це може привести до ще більш динамічного зростання попиту на енергоресурси всередині країни. Запасів нафти і газу в України достатньо, однак розвиток незалежності в цій галузі і розвиток транспортної інфраструктури вимагають значних інвестицій [2].

Підвищення енергоефективності може швидко принести користь підприємствам за рахунок максимального використання джерел енергії та пов'язаних з ними активами, що дозволить знизити як витрати, так і споживання енергії. Необхідна оптимізація структури енергоспоживання та переходу до енергоефективної економіки.

Останнім часом відбувається динамічна зміна законодавства, норм, вимог і правил в області енергоспоживання та енергозбереження, що вимагає постійного вдосконалення діяльності підприємств у питаннях управління енергетикою. Ст 9. «Управління у сфері енергозбереження» Закону України «Про енергозбереження» визначено, що управління у сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення потреб народного господарства та населення України в паливі, тепловій та електричній енергії на основі раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів втрат паливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій державної експертизи з енергозбереження, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності [1].

Пропонується запровадити систему енергетичного менеджменту на підприємстві, яка дозволить не тільки істотно знизити енергоспоживання і витрати на енергію у всіх процесах (як на виробництві, так і у невиробничій сфері), але й сформувати на підприємстві систему постійного контролю законодавства, а також оптимізувати систему управління та обміну інформацією в енергетиці підприємства.

Такий проект може зацікавити підприємство, яке хоче оптимізувати свої процеси споживання енергетичних ресурсів, постійно підвищувати енергоефективність, поліпшити систему обміну інформацією та управління енергоспоживанням, зменшити ризики виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, уникнути штрафів та інших санкцій за невиконання актуального законодавства.

Одним із шляхів забезпечення ефективної реалізації енергозбереження на підприємстві є формування відповідної системи енергозбереження. Виходячи із специфіки господарської діяльності, терміну «система енергозбереження» як визначеного поняття не існує. Обґрунтувати це визначення можна лише за рахунок співставлення інших систем підприємства та врахування процесів діяльності підприємства.

Систему енергозбереження можна розглянути за деякими напрямками (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Термінологічна сутність поняття «система енергозбереження»

Поняття		Сутність
1		2
Технічна система енергозбереження		Комплексне енергозберігання щодо оперативної діяльності підприємства: розподіл енерговитрат на виробничі пристрої, енергозберігаючі агрегати, тощо.
Технологічна система енергозбереження		Оптималізація витрат енергії та покращення показника енергоємності за рахунок екстенсифікації та інтенсифікації виробництва.
Система управління енергозбереженням		Реалізація та контроль діяльності підприємства за рахунок енергетичного менеджменту підприємства: встановлення взаємозв’язків між виробничими підрозділами та підрозділами і адміністративним центром.
Кадрова система енергозбереження		Група працівників, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи заради виконання певних обов’язків: зменшення енерговитрат на підприємстві, контроль за використанням енергії.
Фінансова (ресурсна) система енергозбереження	Форма реалізації фінансово-ресурсних відносин з приводу організації та фінансування впровадження енергозберігаючих технологій
Інформаційна система енергозбереження	Системність планування і раціональна послідовність виконання працівниками функцій та заходів щодо підвищення енергозбереження на підприємстві

Будь-яка система має 3 основні ознаки: елементи; зв’язки; функції.

Елементи системи енергозбереження підприємства можна поділити на:

- виробничу частину, до якої належать генеруючі, перетворювальні, утилізаційні й акумулюючі енергоустановки (заводські електростанції, котельні, компресорні, насосні установки, установки з виробництва холоду та ін.);

- передавальну і розподільну частини, до яких відносять цехові і загальнозаводські мережі і розподільні пристрої;

- споживаючу частину, до якої належать різноманітні енерговикористовувальні агрегати.

Зв’язками даної системи енергозбереження є генератори і перетворювачі енергії, що енерговикористовують агрегати, які зв'язані мережами і розподільними пристроями один з одним і з мережами енергосистеми, утворюють систему енергопостачання підприємства. Всі елементи системи енергопостачання підприємства в процесі експлуатації тісно зв'язані між собою єдністю енергетичного потоку. З цієї причини процеси, що проходять в окремих елементах такої системи, необхідно розглядати як ланки єдиного і безперервного технологічного процесу енергопостачання – енергоспоживання, тобто процесу виробництва, передачі, розподілу і споживання енергії. Це і можна вважати функціональною складовою технологічної системи енергозбереження.

Технологічна частина підприємства відображається механізмом енергозбереження, завдяки чому проводиться процес економії енергії. Враховуючи постійні кількісні та якісні зміни, що відбуваються як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі підприємств, існує нагальна потреба в подальших наукових дослідженнях такого складного явища, як механізм енергозбереження на макрорівні, зокрема його змістовного аспекту. Саме ефективний механізм енергозбереження на рівні підприємства є основою успішної реалізації енергозбереження загалом.

За ст.10 «Мета і завдання економічного механізму» Закону України «Про енергозбереження», метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці.

Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів [3].

Для більшого розуміння механізму енергозбереження розглянемо його функції: організація та інтенсифікація процесу енергозбереження; забезпечення взаємодії виробничих підрозділів в рамках конкретного виробничого процесу та між виробничої взаємодії; застосування енергетично ефективних технологій, обладнання та матеріалів; організація планування енергозберігаючої діяльності підприємства; мотиваційна функція; ресурсне забезпечення енергозбереження.

Враховуючи вище сказане, технологічну систему енергозбереження можна представити як сукупність форм, структур, методів та засобів, що ґрунтуються на раціональному споживанні паливно-енергетичних ресурсів, та з точки зору сталого розвитку. Стосовно визначення технологічної системи енергозбереження підприємства потрібно зауважити, що вона, як технологічний механізм, не може бути неупорядкованою сукупністю методик і розпоряджень, відірваних від реальних завдань виробництва, а повинна перебувати у взаємоузгодженості із завданнями підприємства, відповідати особливостям виробничого процесу та забезпечити максимально ефективне використання ресурсів підприємства та досягнення поставленої мети.

Можна окремо виділити систему управління енергозбереженням на підприємстві, що передбачає: встановлення взаємозв’язків між виробничими підрозділами та підрозділами і адміністративним центром; формування набору методів управління (економічні, організаційні, соціально-психологічні тощо) енергозбереженням та енергоспоживанням на підприємстві. Управління енергозбереженням відбувається через створення відділу енергозбереження чи групи людей, відповідальних за енергозбереження на підприємстві. Важливим є встановлення зв’язків між виробничими підрозділами та відділом енергозбереження, а також між підрозділами та адміністрацією. Встановлення взаємозв’язків повинно забезпечити швидкий збір інформації у відділ енергозбереження з технічних відділів; обробки інформації та розробки стратегії енергозбереження працівниками відділу (групи) енергозбереження;структурна перебудова господарських комплексів при одночасному зниженні техногенного впливу на навколишнє природне середовище; передачі та узгодженості розробленої стратегії з управління підприємства та зворотний зв’язок, який доводить план дій у виробничі підрозділи.

В даному дослідженні виходимо з гіпотези про управлінську концепцію системи енергозбереження, головна ідея якої полягає в тому, що як формування так і удосконалення системи енергозбереження може здійснюватися лише при активних цілеспрямованих управлінських діях [2].

Розглядаючи систему енергозбереження як фінансову (ресурсну) систему енергозбереження, то визначаючим об’єктом є сам ресурс, енергія, що споживаються. За статтею 12 Закону України «Про енергозбереження» джерелами фінансування заходів щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є Державний фонд енергозбереження, власні та позикові кошти підприємств, установ і організацій, Державний бюджет України, місцеві бюджети, а також інші джерела [3].

Функціями фінансової системи енергозбереження є: економна; стимулююча; фінансова; розподільча; планування; об’єднуюча.

За умов глобального зростання цін на енергетичні ресурси та їх вичерпності, провідні країни світу з кожним роком докладають все більше зусиль для впровадження заходів з енергоефективності і застосування відновлювальних джерел енергії. За таких умов стає зрозуміло, що при обмеженості даних ресурсів ефективною є оптимізація використання вже наявної енергії, крім того використання джерел енергії, які відновлюються є ефективнішим, ніж тих які вичерпуються.

Фінансова система енергозбереження на сучасному етапі передбачає залучення капіталу у сферу купівлі та розподілу ресурсів на підприємстві.

Розглядаючи інформаційну систему енергозбереження, можна сказати, що вона є об’єднанням інформаційних потоків, якими користується підприємство.

Однією з ключових проблем у вирішенні цього питання є відсутність ціленаправленого інформаційного забезпечення управління енергозбереженням, що виключає системність планування і раціональну послідовність виконання заходів, спрямованих на ефективне використання енергоресурсів. Відсутність можливості регулярного періодичного отримання та аналізу інформації (щоденного, потижневого, в необхідний момент часу) від приладів обліку теплової, газової та електричної енергії унеможливлює організацію оперативних енергозберігаючих заходів, а також своєчасне прийняття необхідних управлінських рішень, крім того, відбувається втрата інформації, що відображає динаміку споживання енергоресурсів.

Для управління енергозбереженням підприємства розроблена автоматизована система контролю та обліку енергоресурсів. Основним завданням системи є моніторинг витрати енергоресурсів для здійснення ціленаправленого планування енергозберігаючої діяльності підприємства в цілому, окремих частин з необхідним ступенем деталізації, стратегічного та оперативного управління процесами енергозбереження.

Практична робота з розробки інформаційного забезпечення системи енергозбереження ведеться на промисловому підприємстві. Одним з недоліків підприємства, що роблять негативний вплив на зростання конкурентоспроможності продукції, темп розвитку виробництва, є великі питомі енерговитрати. Складність завдання полягає у відсутності достатнього для моніторингу енергоресурсів кількості контрольно-вимірювальної апаратури і дефіциті первинної інформації. Наявність лічильників енергоносіїв на рівні цехів не дозволяє оперативно відстежити енергоспоживанні технологічних ділянок, операцій .

Щоб краще зрозуміти як використовується система енергозбереження на підприємстві, потрібно розуміти, що на підприємстві діє енергосистема як основа енергозберігання. Традиційна енергосистема промислового підприємства належить до допоміжних ділянок виробництва. Проте за своєю суттю процес споживання енергії є однією з найважливіших сторін діяльності підприємства, оскільки виробничі процеси майже завжди вимагають тих або інших витрат енергії. Тому енергосистема не може розглядатися просто як рядова ділянка допоміжного виробництва. Це одна з найважливіших ділянок виробництва. Його стану, розвитку і вдосконаленню повинні приділяти повсякденну і серйозну увагу не тільки працівники енергетичної служби, але і керівництво підприємства.

Енергетична система промислового підприємства – дуже специфічне поняття. Якщо розглядати його з точки зору підрозділу, то воно є незалежною складовою частиною цього підприємства, але в той же час входить до складу інших підрозділів, які взаємопов’язані між собою. Як відомо, до складу енергосистеми промислового підприємства входять численні й різноманітні енерговикористовувальні агрегати, цехові і заводські мережі, розподільні пристрої, перетворювальні й генеруючі утилізаційні енергоустановки.

Література:

1. Закон України «Про енергозбереження» №74/94-ВР від 01.07.1994 р.

2. Лір В.Е., Письменна У.Є. Економічний механізм реалізації політики енергоефективності в Україні / Віктор Еріхович Лір, Уляна Євгенівна Письменна; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 208 с.: табл., рис.

3. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень: навч. посібн. / В.І. Романчиков. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.